Через пандемію коронавірусу значна частина світу сидить на вимушеній ізоляції вдома. З плюсів цього нового стилю життя — потоки новин про те, що рівень забруднення повітря в окремих регіонах знижується, а тварини повертаються в місця, де не жили через згубний вплив людей. Але що насправді означає пандемія для екології та з якими наслідками коронавірусу зіткнеться екосистема? Розбираємося разом з організацією з захисту навколишнього середовища «Екодія».
Пандемія коронавірусу привела до ізоляції чверті населення планети. В Україні почався четвертий тиждень карантину, в той час як в Китаї окремі регіони почали закривати ще в кінці січня. На сьогоднішній день обмежений в’їзд до Європи, США, Азії і Канади, припинені авіа та залізничні сполучення, а також обмежений в’їзд автомобілів в окремі країни.
Зупинені роботи як великих підприємств по всьому світу, так і локальних — від невеликих фабрик до барів, ресторанів і розважальних центрів. Як наслідок ми маємо зниження кількості викидів в атмосферу в окремих регіонах. Так, в Китаї заходи щодо стримування поширення вірусу тільки в лютому призвели до скорочення викидів вуглецю приблизно на 25%. За оцінками Центру досліджень в області енергетики і чистого повітря, це еквівалентно 200 мільйонам тонн вуглекислого газу — а це більше половини щорічних викидів всієї Британії.
«Це перший раз, коли ми бачимо такий різкий спад викидів на такій великій території», — говорить Фей Лю, дослідник якості повітря з Центру космічних польотів імені Годдарда в НАСА.
Дослідники додають, що подібне зниження рівня діоксиду азоту спостерігалося і під час економічного спаду в 2008 році, але воно було набагато більш поступовим.
Аналогічна ситуація і в Італії: крім каналів Венеції, які стали значно чистішими без туристів, покращилася і якість повітря. Дані з супутника Sentinel-5P Європейського космічного агентства, який вимірює концентрації парникових газів та інших забруднювачів у нижніх шарах атмосфери показали, що в період з 1 січня по 12 березня концентрації діоксиду азоту різко впали, особливо в північній Італії, яка сильно постраждала від пандемії.
І це, звичайно, чудово, бачити як швидко природа може відновлюватися без присутності людини. Але чи можемо ми називати це плюсом для екології і чи не ризикуємо ще більше прискорити процес зміни клімату, коли карантин закінчиться?
«Небо над Китаєм, Міланом і деякими іншими містами дійсно стало чистішим. Однак не можна очікувати, що ефект буде довготривалим, якщо не відбудуться якісні зміни — обмеження руху приватного транспорту і розвиток громадського; установка фільтрів на труби промислових підприємств; озеленення міст і контроль за дотриманням екологічного законодавства», — кажуть в «Екодії».
Спираючись на дані Китаю та Італії, найбільше на зниження викидів вуглецю вплинуло скорочення кількості транспорту — в Італії, наприклад, заборонено виходити з дому без спеціальної перепустки — відсутність авіасполучень і зупинка роботи підприємств. Але рано чи пізно життя в містах повернеться на свої оберти, підприємства будуть працювати знову, люди — сядуть на особистий транспорт, а туризм налагодиться. А це спричинить за собою наслідки для екології.
«По-перше, за часів кризи, уряди будуть докладати зусиль, щоб утримати економіки своїх країн на плаву за всяку ціну, зокрема, шляхом скасування перевірок, штрафів, згодою на відкладення модернізації», — кажуть в «Екодії». По-друге, під час карантину відбувається багато екологічних злочинів: самозахоплень земель, вирубка лісів, підпалів, і, на жаль, це мало хто контролює.
По-третє, хоча загальний рівень споживання побутових товарів знизився, рівень відходів ризикує залишитися на тому ж рівні, але за рахунок захисного обладнання, медичних відходів, і пластика, в який зараз загортають все підряд.
Словом, послаблюються всі механізми контролю і покарання, екологічні пріоритети відходять на задній план. Перевага буде надаватися найдешевшим і ефективним технологіям і стратегій».
Зараз кожна компанія буде намагатися відшкодувати збитки, впоратися з конкуренцією і скоріше знову опинитися на плаву. Китай вже говорить про те, що уряд послабить екологічний нагляд за компаніями, щоб стимулювати свою економіку. А значить викиди можуть збільшитися більше, ніж ті 25%, на які вони знизилися.
Крім іншого, коронавірус зупинив роботу кліматичного сектора. Зупинилися дослідні польоти в Арктику з дослідження клімату в замерзлому Північному Льодовитому океані. Наради світових лідерів щодо рішеннь кліматичної кризи теж відклали або скасували, а це означає, що пандемія сповільнить і без того недостатньо рішучі дії в боротьбі зі змінами клімату.
Одним із дієвих способів поліпшити стан екології вчені давно називають короткий робочий тиждень. Адже так компанії будуть виробляти менше викидів, люди — рідше користуватися автомобілями, а значить, екологія від цього тільки виграє. Однак, за словами експертів, в Штатах ці заходи вже не будуть прийняті найближчим часом через занепад економіки.
Глобальний спад економіки внаслідок карантину також може уповільнити перехід до чистої енергії. Якщо компанії не отримують очікуваного прибутку, їм буде важко забезпечити фінансування запланованих проектів в області сонячної, вітрової та електричної енергії. Проекти з відновлюваної енергії в усьому світі вже зіткнулися з проблемами через те, що величезна частка світових сонячних панелей, вітрових турбін і літій-іонних акумуляторів виготовляється в Китаї.
«Справді є ризик, що перехід на відновлювані джерела енергії під загрозою, про це писали вище. Але, крім цього, тимчасове скорочення викидів через карантин може дати помилкове відчуття, боротьби зі зміною клімату, що насправді не є таким, — говорять в «Екодії» .
Для подолання кліматичної кризи важливі довгострокові та структурні зміни. Зокрема, якнайшвидша відмова від викопного палива в усіх секторах економіки та переорієнтація на відновлювані джерела енергії.
Розвиток енергії сонця та вітру має багато переваг. По-перше, це зменшення викидів парникових газів, що спричиняють зміну клімату та глобальне потепління. Сонячні та вітрові станції не здійснюють негативного впливу на водойми, не утворюють додаткові небезпечні промислові відходи, що пов’язані з видобуванням викопного палива.
По-друге, розвиток чистої енергетики дозволить зменшити рівень безробіття. За оцінками експертів, майже півмільйона робочих місць знадобиться лише для проведення термомодернізації будівель. Також робочі місця потребуватимуть нові українські підприємства із виробництва сучасного обладнання та чистих технологій, обслуговування вітрових, сонячних і біо-станцій.
А ще розвиток ВДЕ – це зменшення залежності від імпортних енергоресурсів. Сьогодні Україна на 60% залежна від імпорту викопних палив, де Росія – основний постачальник вугілля та ядерного пального. Перехід від атомних і вугільних станцій на відновлювані джерела енергії є більш дешевим, швидким і безпечним» .
Читайте також: Спасіння потопаючого: як планету може врятувати одна людина, одна компанія та одна країна
Яка ситуація в Україні?
Попри те, що в Україні введені одні з найжорсткіших заходів карантину, ситуація з якістю повітря не покращилася і навіть стала гірше за низкою причин. У глобальній перспективі Україна ризикує зіткнутися з такими нюансами, як збільшення відходів, що не підлягають переробці: одноразові маски, які МОЗ зобов’язує носити скрізь і всім, пластикові пакети, в які супермаркети одразу фасують фрукти і овочі, і надмірні заходи гігієни, які спонукають людей позбавлятися від навіть тих матеріалів, які за інших обставин можна було б використовувати повторно.
«Якість повітря у нас не покращилася. По-перше, закриття метро призвело до інтенсивного використання приватних авто. По-друге, люди палять листя і суху траву, — говорять в «Екодії».
Треба розуміти, що забруднене повітря великих міст несе в собі ту ж шкоду для здоров’я, і сигарети — вражає органи дихання і серце. Це означає, що не в усіх країнах і містах мешканці однаково перенесуть епідемію — для деяких територій вона може мати набагато гірші наслідки.
До речі, саме через паліїв якість повітря в Києві в деякі дні буває ще гірше, ніж в промислових містах Китаю. У вогні згоряють новонароджені зайчата і їжачки, гинуть комахи, вигорають пташині гнізда з кладками яєць.
Крім того, дим від спалювання листя і сухої трави продукує дрібнодисперсний пил, що розсіюється в повітрі. Його часточки настількі малі, що їх не видно неозброєним оком (в 20 разів дрібніші за перетин людської волосини). Саме на таких часточках «люблять» подорожувати віруси, в тому числі і COVID-19.
Українські підприємства — спадщина радянської епохи, багатьом з них вже більше ста років. Вони не відповідають жодним екологічним стандартам, вони відкладають реалізацію природоохоронних заходів роками. Складно уявити, що в ситуації з епідемією, вони дадуть цим питанням пріоритет. Навпаки, ми очікуємо, що вони будуть користуватися цією ситуацією, як причиною щоб і надалі не вкладати гроші в модернізацію.
Основне, що можна зробити для України — повернутися до розгляду і затвердження проекту Закону України «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення», а також поступово відмовлятися від викопного палива на користь енергії сонця і вітру».
Ну, а кожен з нас може і повинен дотримуватися тих заходів, які можливі з його боку: економити воду (в цьому допоможе наш чек-ліст), скоротити кількість харчових відходів і прищепити собі екологічні звички.
