Психолог і телеведуча Олена Любченко, авторка книжки «Переписати життя», яка нещодавно з’явилась у видавництві #книголав, перераховує звички, які заважають нам жити щасливо — на жаль, зазвичай усвідомлюємо ми ці наслідки надто пізно.


Упродовж багатьох років я займаюся приватними консультаціями. До мене звертаються різні люди — але з однією й тією самою метою. Цю мету я винесла в назву своєї книжки — «Переписати життя».

Буває по-різному. Інколи потрібно переписувати всі сторінки, всюди, де можливо, — все з нуля. Інколи достатньо лише перевірити кілька сторінок на помилки — й історія вже кардинально змінюється. Часом до мене звертаються з конкретним запитанням або проблемою: не щастить у стосунках, на роботі, не почуваюся впевненим в собі, втомилася жити за сценарієм батьків тощо.


Однак інколи стається так, що людина не може сформулювати проблему: наче й роботу любить, вона приносить їй хороший дохід, і у шлюбі спокійно, і діти красиві, талановиті, але от відчуття, що вона живе своє унікальне й найкраще життя — немає. Зрозуміло, що універсального тесту, який дасть відповідь на запитання «Чи правильно я живу, щоби стати щасливою?», не існує. Але у мене для вас є історія п’яти речей, про які шкодують.


Читати: 7 книжок про усвідомленість та здоров’я розуму й тіла від українських видавництв

Бронні Вер, австралійська медсестра, написала книжку-бестселер The Top Five Regrets of Dying (укр. «П’ять речей, про які шкодують люди, що помирають») після того, як упродовж кількох років спілкувалася з пацієнтами відділення паліативної допомоги. Якщо десятки різних людей, які помирають від різних хвороб, шкодують про одні й ті самі речі/вчинки/рішення, — хіба це не є своєрідним лакмусовим папірцем, який виявляє наші хибні кроки на шляху до щастя? 

Отже, ось ці п’ять речей:


Шкода, що мені забракло мужності залишатися вірним собі, а не жити так, як від мене очікували інші. Найчастіше шкодують саме про це. Що означає бути вірним собі? Як мінімум, знати й вірити, що всі твої задуми тобі під силу. Вірити в те, що будь-яка твоя мрія може здійснитися. Довіряти своєму внутрішньому голосу. Слідувати за собою — бути готовим робити те, що хочеться, й піддавати сумніву все, що викликає внутрішній спротив. Цю навичку можна покращити, і я розповідаю про це у своїй книжці.


Шкода, що я занадто багато працював. Звісно, працюючи, як віл, ви багато чого отримуєте: фінансову стабільність, відчуття реалізованості й потрібності, впевненість у собі. Але що ви втрачаєте? 80% моїх клієнтів — успішні, але загнані… і не дуже щасливі люди.


Можливо, ви не маєте змоги спостерігати, як ростуть ваші діти. Можливо, від браку взаємної уваги ви та ваш партнер страждаєте, а може, ви просто забули про свої хобі, які наповнюють вас і розраджують ваші офісні будні. Як віднайти цей життєвий баланс?


Шкода, що мені забракло сміливості відверто виражати свої почуття. Дивно, але багато людей не знають, не розуміють і навіть не вміють розрізняти свої почуття. Для того, щоб відчути смак життя, цього обов’язково треба навчитися. Спочатку від незвички буде непросто, але, повірте, потім це стане надзвичайно легко. І з’явиться відчуття, що ви нарешті живете по-справжньому.


Шкода, що я так мало спілкувався з друзями. У своїй книжці я називаю друзів «життєвим капіталом»: я впевнена, що інвестиція власного ресурсу у друзів — одна з найбільш продуктивних за вдячністю й наповненням. Будьте на зв’язку, цікавтеся їхніми життями, нагадуйте про себе, зізнавайтеся, що сумуєте, зустрічайтеся, обіймайтеся. А якщо думка про друга з минулого життя раптом виникне в голові імпульсом «потрібно їй/йому зателефонувати» — робіть це! Не зволікайте.


Шкода, що я не дозволяв собі бути щасливим. Ну от правда. Як часто ми не живемо, а терпимо? Не те середовище, не того партнера, не ту роботу. Як часто ми миримося з тим, що не робить нас щасливими? Важливо розуміти, що вибір — за вами. Саме ви вирішуєте, бути щасливим чи терпіти. У книжці «Переписати життя» я лишила багато лайфхаків і підказок, як змінити життя, зазнавши найменших втрат. Отже.

Що обираєте ви? Терпіти чи все ж переписати життя?

Фотограф Ростислав Ріпка