Рак грудей: відверті запитання та найпопулярніші міфи — відповідає лікар-мамолог

Рак. Це слово здатне вибити ґрунт з-під ніг навіть у найстійкішої людини. Проте якщо десятиліття назад ця хвороба вбивала без шансів, то зараз відсоток тих, хто вижили, значно переважає. У рамках спецпроєкту «Люби себе» із фондом «Квітна» ми поспілкувалися із завідувачкою діагностичного відділення Спеціалізованого мамологічного центру у Києві Ганною Галішиною про найпопулярніші міфи щодо раку молочної залози (РМЗ) й поставили запитання, які всі ми гуглимо, бо соромимося спитати в лікаря.

— На які тривожні дзвіночки варто звернути увагу?

Насправді, коли вже є тривожні дзвіночки, — це трошечки запізно, бо ми намагаємося виявити пухлину тоді, коли ще нічого не турбує. Що ж може бути тривожним, якщо ви ніколи не обстежувалися і не переживали за стан молочної залози. Проте зазвичай це зміни шкіри грудного соска, ущільнення в молочній залозі та виділення із соска — це те, що має привести жінку до лікаря.

— Самодіагностика більше шкодить, бо такі моменти краще перевіряти з лікарем, чи все-таки допомагає? І якщо допомагає, то як правильно її робити?

Щодо самодіагностики, то вже науково доведено, що вона виявляє всього 10 % раків молочної залози. З лікарем, якщо ви обстежується пальпаторно, тобто коли лікар оглядає руками молочну залозу, виявляється лише 20 % пухлин, усі інші виявляються інструментальними методиками, такими як ультразвук, мамографія або МРТ молочних залоз. Тому про ефективність тут зрозуміло: 10 % — самоогляд, 20 % — огляд лікаря, усе інше — інструментальні методики.

Як правильно робити самоогляд.

Найкраще робити діагностику самостійно в першу половину циклу, бо тоді молочна залоза найменш чутлива й найбільш еластична та м’яка, тож реально промацати всі можливі ділянки. І протягом певного часу ви маєте сформувати звичку оглядати молочну залозу, звикати до її структури, бо зазвичай жінки, яким ти перший раз кажеш проводити самоогляд, відповідають: «Я там нічого не розумію», «Я боюсь», «Мені страшно, вона вся в якихось грудочках/горбочках».

Вам треба просто звикнути до цієї структури і знати, який вигляд має ваша молочна залоза, наприклад, після місячних чи перед місячними. Так, треба на постійній основі займатися самообстеженням і вивчати свою молочну залозу. Дійсно, можна переплутати гіперплазовані залозисті дольки перед місячними або під час порушення циклу чи в будь-який день менструального циклу з пухлинами — і це може налякати. Тому якщо є сумніви, якщо щось лякає — йдіть до лікаря, щоб він розвіяв ваші сумніви та допоміг розв’язати проблему, якщо вона дійсно є.

— Наскільки харчування впливає на провокування чи лікування раку? І як варто будувати свій раціон, щоб мінімізувати ризик розвинення раку молочної залози?

На сьогодні не виявили зв’язку між харчуванням і ризиком виникнення раку молочної залози. Ніяких доведених продуктів, які можуть викликати рак, поки не виявили. Виняток — під час лікування раку, а саме під час хіміотерапії, не можна вживати грейпфрути. Загалом для кожної людини рекомендовано вести здоровий спосіб життя і практикувати здорове харчування, тобто виключити цукор чи швидкі вуглеводи — такі загальні рекомендації.

— Як правильно доглядати за своїми грудьми, навіть якщо вони здорові?

Перше, що спадає на думку, — догляд за шкірою: використання кремів та лосьйонів. Також перешкоджати травмуванню, переохолодженню, обирати правильну білизну. І, звичайно, проходити вчасно обстеження, які рекомендує ваш лікар: це може бути гінеколог, сімейний лікар чи мамолог. Тому, будь ласка, не нехтуйте здоров’ям, краще просто вчасно обстежитись — це й буде ваш правильний догляд за грудьми. Якщо вам хочеться краси, тоді ви вже йдете до пластичного хірурга або до косметолога за естетикою.

1. На рак грудей можна захворіти лише після 50 років. У молодому віці це захворювання не трапляється — неправда

На жаль, це дійсно міф. Наймолодший рак молочної залози, який виявлено в нашому центрі, це в 18 років. Прошу задуматися над цим. Звичайно, основний масив захворювання припадає на 50–70 років, але ж випадки трапляються і у 18–20 років, і їх теж потрібно вчасно виявляти та правильно лікувати

2. Рак молочної залози не лікується — неправда

Це міф, і рак молочної залози успішно лікується. І чим раніше ми його виявимо, тобто чим менша стадія при виявленні, тим ефективніше він лікується. У таких випадках показників ефективності лікування досягають майже 98 % жінок.

3. Якщо виявили рак молочної залози, то обов’язково повністю видаляють груди — неправда

На сьогодні під час лікування раку молочної залози намагаються максимально зберегти молочну залозу і створити той естетичний ефект, який би задовольняв жінку. Тобто видалити якомога менше тканин, щоб молочна залоза залишалася натуральною і мала такий вигляд, ніби не було жодного втручання. Звичайно, є випадки, коли лікарі не можуть зберегти молочну залозу, але, на щастя, зараз є пластичні реконструктивні методики, які дають змогу відтворити зовнішній вигляд молочної залози, щоб жінка відчувала себе повноцінною після таких операцій.

4. Жінки з маленькими грудьми менше схильні до розвитку пухлини — неправда

Уже давно лікарі досліджували питання співвідношення розміру молочної залози та частоти виникнення раку й тут абсолютно ніякої закономірності немає. Він виникає як у маленьких, так і в досить великих залозах. Тому якщо вам хтось таке каже — не вірте. Маленькі груди — не гарантія того, що рак не виявлять.

5. Рак молочної залози — це винятково жіноче захворювання — не зовсім правда

Якщо говорити про саме рак молочної залози, то зазвичай це жіночі захворювання. Якщо брати ширше й казати про рак грудної залози — то це захворювання і жіноче, й чоловіче. Адже 2 % раків грудної залози — це чоловічі випадки. Зазвичай про них не говорять, адже в нашій країні чоловіки соромляться ходити до лікарів. Тому не забуваємо про ці 2 % і якщо хтось щось помітив у свого чоловіка чи нас читають чоловіки — будь ласка, звертайтеся до лікарів і обстежуйтесь — це нестрашно.

6. Рак молочної залози з’являється в жінок від поганих емоцій, заздрості, агресії, образ — не зовсім правда

Рак не з’являється в жінок тільки від поганих емоцій, агресії чи образ. На сьогодні виділяють три категорії ризиків: низька, середня, та висока. І от саме висока категорія включає персональну або сімейну історію з підтвердженою генетичною схильністю і з підтвердженою генетичною мутацією до раку. Це, наприклад, опромінення грудної клітини в дитинстві, щодо лімфопроліферативних процесів, або ж наявність в анамнезі у жінки прооперованих атипових станів молочної залози.

7. При раку молочної залози завжди є больові відчуття в грудях — частково правда

Біль у молочній залозі є можливим симптомом, але не обов’язковим. Зазвичай він виникає вже на просунутих стадіях, коли є так звані тривожні дзвіночки, про які ми говорили на початку. Тоді, коли пухлина пальпується, уже є певні візуальні або больові прояви, проте це неспецифічні симптоми раку.

8. Кісти в молочній залозі перетворюються на онкологічне захворювання — не зовсім правда

Кіста в молочних залозах — дуже часта знахідка. Під час обстежень молочних залоз у чималої кількості дівчат фіксують таку особливість і, на щастя, уже доведено, що прості кісти або фіброзно-кістозні зміни не є передраковим станом. Єдине, що ми можемо підозрювати, це складні кісти або атипові кісти. Тоді ми маємо з ними розбиратися: робити біопсії та виключати атипію. І якщо ми виключили всі складні варіанти, то можемо спостерігати такі кісти, які не несуть ніякої загрози для здоров’я жінки.

9. Викидні та аборти стимулюють розвиток РМЗ — неправда

Це мій «найулюбленіший» міф — викидні та аборти стимулюють розвиток раку молочної залози. Ну не стимулюють вони самі по собі рак молочної залози, немає таких даних, які б це доводили. Так, аборт і викидень — це певний гормональний збій, але ж не всі гормональні збої приводять до раку.

10. Збільшення грудей стимулює розвиток раку молочної залози — неправда

Щодо пластичних операцій також немає ніяких досліджень, які б доводили, що аугментаційна пластика може стимулювати рак молочної залози. Єдине, що зараз дуже обговорюється: імпланти Allergan можуть спричиняти великоклітинно імплант-асоційовану лімфому. Це захворювання капсули, яке в принципі абсолютно нормально лікується і, по-моєму, ще не зареєстровано жодного смертельного випадку від цієї хвороби. Проте, звичайно, хочеться уточнити, що за наявності імплантів дещо ускладнюється діагностика. Бо під час виконання мамографії імпланти перекривають частину молочної залози, а під час ультразвукового дослідження не завжди коректно можна оцінити задню поверхню імплантів. Тому єдиний золотий стандарт для дослідження молочних залоз з імплантами — це МРТ молочної залози з контрастом, яке в Україні досить коштовне й не зовсім доступне для всіх пацієнтів. Наприклад, в державній системі охорони здоров’я взагалі немає МРТ-апаратів, які могли б виконувати такі дослідження, тому в таких випадках варто звертатися лише до приватних клінік.

Проте проходити профілактику, правильно харчуватися і вести здоровий спосіб життя інколи недостатньо. Адже в моменти, коли вам чи вашим близьким оголошують про страшний діагноз, потрібно вміти правильно відреагувати й підтримати. Тому ми запитали в лікаря-психолога Олександри Чекмарьової, як правильно підтримати людину, у якої діагностували рак. А також як підтримати себе, якщо зіштовхнулися із цим захворюванням.

Пацієнти, коли дізнаються про свій діагноз, проходять кілька стадій до його прийняття. Американська психологиня Елізабет Кюблер-Росс виділила п’ять стадій проживання горя:

1. Заперечення
2. Злість
3. Торг
4. Депресія
5. Прийняття

Послідовність цих стадій може змінюватись у процесі й на кожному етапі лікування. То як коректно підтримати людину, якщо їй поставили страшний діагноз?

1. Скажіть, що ви поруч і пройдете цей шлях разом із нею.

2. Замініть питання «Чи можу я тобі допомогти?» на «Чим я можу тобі допомогти / Що мені зробити?»

Інколи пацієнти потребують банальних побутових речей: приготувати їжу замість них чи сходити в магазин. Особливо коли виснаженні в період лікування.

3. Що робити, якщо ваша близька людина почала плакати безперестану:

— Знайдіть можливість зробити теплий чай і просто сісти поруч.

— Не лякайтесь сліз, навіть якщо самі хочете плакати, не біжіть, не ігноруйте, просто будьте поруч. Уникайте фраз: «Не плач» чи «Ти сильна». Замініть їх на: «Ти не сама», «Ми разом», «Я буду поруч».

4. Не знецінюйте страх людини. На деяких етапах лікування пацієнти можуть почати говорити про смерть чи рецидив. Адже лікування забирає багато сил, тож інколи пацієнти думають: «А чи потрібно лікуватись?» Тому не говоріть їм: «Не вигадуй» або «Давай краще говорити про хороше». Ваша близька людина має знати, що поруч із нею той чи та, з ким він може говорити про все, що його турбує. Краще скажіть: «Я підтримаю тебе в будь-якому випадку, але мне дуже хочеться, щоб ти продовжила лікування. Це дасть нам шанс бути поруч і весь цей шлях я пройду з тобою».

Якщо заходить мова про смерть — тут просто слухайте, що турбує. Можливо, людині просто потрібен план або розуміння того, що вона буде не сама, що буде не боляче тощо.

Щодо рецидиву: «На жаль, ніхто не знає, як усе буде, але я завжди буду поруч і ми пройдемо цей шлях знову разом. Але ми не будемо чекати рецидиву, а будемо жити повним життям».

Жінки в процесі лікування раку молочної залози змінюються, і для них це болісне перевтілення, до того ж емоційний стан також змінюється залежно від гормонального стану. Головне, щоб рак не став головним приводом і темою для спілкування. За можливості не змінюйте звичок, робіть те, що ви робили до того, як дізналися про діагноз людини, що зараз хворіє.

Як підтримати себе, коли виявили рак молочної залози

Знайдіть лікаря, якому довіряєте, і не читайте інформацію в інтернеті, краще пропишіть запитання, які хочете поставити лікарю.

Старайтеся продовжувати робити все те, що ви робили до хвороби, і далі, якщо це можливо: улюблені ранкові ритуали, побутові справи, займатися хобі.

Говоріть про свої переживання і не бійтесь казати близьким про те, що вас турбує. Якщо ви не хочете спілкуватися на тему хвороби, ви можете сказати: «Я знаю, що ти турбуєшся, але зараз я не хочу говорити чи зустрічатися». І не бійтеся, що вас не зрозуміють, — близькі люди завжди будуть поруч.

Плакати — нормально. Тож якщо ви так відчуваєте — плачте. Не забувайте про свої почуття.