Костянтин Войтенко, актор театру та кіно, розповів Anywell про свої щоденні звички, красу та правила життя. А також про подорожі та мрії.
Зараз мій день починається з подяки, що він розпочався. Водні процедури, дві склянки теплої води, обов’язковий сніданок і руханка. Виходить стандартна схема.
Щиро кажучи, немає якихось незвичайних ранкових ритуалів. Але я завжди п’ю дві склянки теплої води. Напевно, це є мій ритуал.
Я дуже люблю ранок та обожнюю снідати. Дозволяю собі на сніданок і каву іноді випити, і солодке з’їсти. Далі упродовж дня цього вже не роблю.
Завжди є їжа кожні 4 години у моєму розкладі. У мене дієта №5, тому потрібно дотримуватися дробового харчування.
Найбільше часу зараз приділяю роботі. Дуже багато часу йде на роботу. І сил теж віддаю найбільше роботі.
Цікаві запитання. Я зараз сам замислююсь, відповідаючи на них. Не ставив їх собі до цього. Але наразі так відбувається, що всі сили та час йдуть на роботу.
У житті мені подобається правило: «Що посієш, те й збереш». Розумію, якщо я поділився негативом, то мені його й збирати. Якщо я посіяв радість, то навіть відчуваю, як міняються люди поряд зі мною та як змінюється ситуація. Я щодня повторюю цю фразу й намагаюся не забувати.
У роботі мені подобається професіоналізм і віддача. Усе потрібно робити на максимально професійному рівні. У пів ноги я не люблю. Для мене це правило. У будь-якій роботі розчиняюся на 100% і віддаюся їй повністю.
Для мене краса – це енергія. Коли людина розслаблена та спокійна. Коли людина має гарну енергетику, вона стає для мене найкрасивішою.
Стосунки зі у мене спортом добрі. Я в активній фазі танцювальних тренувань – це теж спорт. Не можу зараз займатися в залі, бо немає часу. І крім того, це заважатиме танцям і моїй пластиці. Але коли закінчаться «Танці», я піду знову в зал або тренуватимуся вдома. Спорт я люблю. Без нього в мене починається ломка.
Я займаюся здоровим харчуванням для себе. Яке харчування мені підходить, таке й вибираю. Наразі це дієта №5. Я не їм жирного, солодкого, солоного, кислого, смаженого, гострого. Їм каші, усе варене чи приготоване на пару, і насправді це мені подобається.
Надихаюсь я по-різному. Іноді слухаю музику. Іноді мене надихають просто гарні події, які ось-ось мають настати. Іноді фільм, чиясь акторська робота чи танець. Зараз особливо надихають і захоплюють танці, і я хочу так само робити.
Мене може засмутити поганий настрій людини, з якою спілкуюся. Або не дуже хороша інформація, яку дізнаюся. Неповажне чи зле ставлення до мене. Мене це засмучує. Мені подобається, коли все рівно й добре. Але засмучуватися іноді можна. Це ж емоції.
Якщо ми говоримо про акторську професію, то люблю радувати людей. Мені так подобається, коли я отримую позитивні відгуки. Коли люди на вулиці зупиняються та кажуть, що їм подобаються серіали чи фільми, у яких я знімаюся. Як вони сміються, як їм подобаються герої. Вони дякують. І я розумію, що все не дарма. Я не просто кривляюся, а створюю певний світ, який допомагає людям співпереживати: або сумувати, або радіти, або плакати. Коли ми переживаємо емоції, ми почуваємося живими. Це найкрутіше в роботі.
У житті дуже люблю відпочивати. Не просто кудись полетіти на відпочинок. А коли тебе просто нічого не турбує, тобі нікуди не треба бігти і можеш робити те, що хочеш. Можеш подивитися на світ, погуляти в парку чи пограти з донькою. Прожити момент без біганини. Найкрутіше – насолодитися моментом.
Зараз згадалася перша поїздка до Барселони з дружиною та парк атракціонів PortAventura. Це було неймовірно! Я не очікував, що буде так круто й так запам’ятається. Дуже яскраві враження і від самої Барси, і від парку атракціонів, потім ми поїхали до будинку-музею Сальвадора Далі, а потім – до реального будинку Сальвадора Далі. Дуже класна подорож.
Я почав вивчати тему eco-friendly й стільки всього нового дізнався. Наприклад, ми сортуємо сміття та відокремлюємо пластик. Насправді пластик нікуди не пропадає. Якщо його вже везе сміттєвоз, його обов’язково заберуть і продадуть. Це – чисті гроші.
Іноді йду та бачу, що валяється сміття біля будинку чи в нас у ліфті. Раніше думав: та гаразд, хтось прибере. Зараз я все частіше зупиняюся і прибираю сам. Розумію, якщо я не приберу, то цього може ніхто не зробити. Простір, у якому перебуваю, хочу максимально оберігати.
Також я раніше так собі ставився до батарейок. Нині знаходжу місця, де їх збирають. У сусідньому будинку стоїть бокс, куди їх здають. Більше ніколи не викидаю їх просто так.
Отже, бути eco-friendly для мене – це бути відповідальним.
Про що я мрію? Таке класне питання, але так довго на нього відповідати.
Якщо швидко, то зараз я мрію про те, щоб кайфувати у своїй індустрії. Не бути в забігу й намагатися знайти нову роль і нову роботу, а отримувати задоволення від класних проєктів, які з’являються в житті, і плисти в них за течією. Вони радують людей і дають взаємообмін енергією. Мрію бути в правильному потоці без зупинок.
Якби до доби додали ще годину, я б витратил її на вивчення англійської.
