Всі мої знайомі після першого походу на йогу діляться на два типи: ті, хто говорить, що всі ці дивні вправи точно не для них, і ті, хто виходить із зали з почуттям, ніби їм подарували все золото світу. Других, до речі, набагато більше. Я пам’ятаю, як через перші півроку тренувань почала відчувати себе буквально залежною від нового відчуття щастя, ейфорії та оптимізму, які з’являлися відразу після виходу з йога-студії. Це, звісно, той ще наркотик. І я думаю, недарма, наприклад, кундаліні-йогу дуже часто використовують для лікування та реабілітації наркоманів у ролі замісної терапії, але це вже зовсім інша історія…