Як часто та які аналізи потрібно здавати, щоб точно знати, що відбувається з вашим організмом? В епоху іпохондриків і Google-діагностики дуже важливо знати відповідь на це запитання — щоб бути впевненим у своєму здоров’ї та не піддаватися істерії. Anywell і мережа медичних лабораторій «Сінево» розбираються: що здавати, коли це робити і на що звертати увагу.

Я б хотів пройти огляд і здати аналізи. Куди бігти та що саме готувати?


У березні минулого року Міністерство охорони здоров’я України представило порядок надання первинної медичної допомоги. Що це за штука і чому вона важлива? Це — документ, який регламентує роботу сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів. По суті, як тільки у вас почне колоти в боці, боліти мізинець на нозі або зрадливо свербіти п’ятка, вам потрібно буде негайно бігти до свого сімейного лікаря і вимагати обстеження, огляду та здачі аналізів.


Первинна допомога передбачає надання консультації та проведення діагностики. Якщо у терапевта виникне підозра, що вам потрібна більш вузькоспеціалізована допомога, він або особисто направить вас до, скажімо, ендокринолога, або запросить його на консультацію. Первинне обстеження, якщо ви проходите його у свого лікаря в державній клініці, безкоштовне.


Які послуги та аналізи передбачені в первинному обстеженні? Спостереження за вашим здоров’ям, діагностика найпоширеніших хвороб, вимірювання артеріального тиску, електрокардіограма, проведення профілактичних втручань — до цієї категорії входять вакцинації, інформування про інфекційні захворювання. Крім того, до переліку послуг входять і лабораторні дослідження: загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, загальний аналіз сечі, глюкоза крові, холестерин, швидкі тести на вагітність, тропоніни, ВІЛ і вірусні гепатити.


Зрозуміло, а як часто потрібно здавати всі ці аналізи та проходити огляди?

 

Як часто потрібно проходити загальні огляди, МОЗ не конкретизує, але дає список окремих медичних втручань, які слід проводити залежно від наявності факторів ризику, статі та віку. Фахівці медичної лабораторії «Сінево», у свою чергу, вважають, що здавати основні аналізи і перевіряти, як справи в організму, необхідно раз на рік.


Що взагалі дають ці аналізи і що вони можуть сказати про стан здоров’я?


Загальний аналіз крові дає інформацію про загальний стан організму, дозволить припустити інфекційне захворювання або запальний процес. Аналіз сечі відповість на питання, чи є хвороби, пов’язані з нирками, або захворювання сечовивідних шляхів. Комплексне лабораторне дослідження дасть змогу оцінити, чи правильно працюють печінка, нирки, щитоподібна, паращитоподібна та підшлункова залози, чи немає гепатиту В і С, які ризики атеросклерозу, остеопорозу, раку молочної залози та яєчника у жінок, раку передміхурової залози у чоловіків, перевіряє рівень статевих гормонів та інші показники.


Крім того, раз на рік варто проходити повний огляд у сімейного лікаря — він повинен зібрати ваш анамнез, тобто ознайомитися зі скаргами, виміряти артеріальний тиск, зріст і вагу, за необхідності — записати ЕКГ. Далі — безпосередній огляд шкірних покривів, слизових, аускультація серця та легенів, пальпація живота.


А коли починати? Необхідний мінімум аналізів змінюється залежно від віку?


Віта Галицька, керівник ендокринологічного напряму лабораторної діагностики, каже, що до 35 років немає сенсу ділити людей на групи та призначати їм різні обстеження й аналізи. «Є діти до 18, а далі основні ризики починаються вже з 45 років», — пояснює вона. З віком підвищуються ризики серцево-судинних захворювань і онкологічних патологій, це так звані хвороби старіння.


У документі, наданому МОЗ, написано, що з 14 років потрібно щороку проходити швидкий тест на ВІЛ — у тому випадку, якщо ви перебуваєте в зоні ризику. З 20 до 39 років жінкам варто обстежувати молочні залози раз на рік. З 18 до 30 років для діагностики патології шийки матки 1 раз на 3 роки необхідно проводити цитологічне дослідження, якщо результати тесту в нормі . З 30 років цитологічне дослідження слід доповнити тестом на вірус папіломи людини. Якщо результати негативні, повторне дослідження призначається через 5 років.


З 50 років (за наявності факторів ризику — з 40) необхідно раз на 2 роки проходити мамографію. З 50 років потрібно проводити дослідження калу на приховану кров раз на два роки, за наявності факторів ризику — щороку. З 45 років почати перевірятися на цукровий діабет. Але і це ще не все! Якщо у вашому житті присутні фактори ризику серцево-судинних захворювань (наприклад, ви курите, зловживаєте алкоголем або страждаєте на ожиріння) , з 40 років є сенс частіше проводити вимірювання артеріального тиску, оцінювати загальні серцево-судинні ризики за шкалою SCORE, вимірювати ІМТ, обхват талії та рівні «хорошого» і «поганого» холестерину.


Але взагалі, оскільки серцево-судинні захворювання стрімко «молодіють», є сенс почати перевірятися навіть раніше.


Віта пояснює, що розвиток захворювань починається зі згасання жіночої або чоловічої статевої сфери. Гормони відіграють дуже велику роль у цих процесах, і коли починає знижуватися рівень естрогенів, які захищають жінку, і рівень тестостерону в чоловіків, то маніфестують метаболічні зміни, такі як набір ваги, через що погіршується серцево-судинна патологія.


Чоловікам із високим ризиком раку передміхурової залози з 40 років необхідно проходити тест на ПСА кожні 2 роки, а у разі підвищеного рівня — щорічно. До цього додаємо тести, пов’язані з серцево-судинними захворюваннями (чоловіки повинні потурбуватися цим із 40 років), а в 45 почати перевірятися на діабет. Різниця між жіночими та чоловічими обов’язковими аналізами в тому, що потрібно перевіряти різні статеві гормони й онкологічні маркери.


Що стосується контролю стану щитовидної залози, в Україні немає рекомендацій щодо цього, але Американська тиреоїдна асоціація рекомендує досліджувати ТТГ кожні 5 років, починаючи з 35. Окрему увагу щитоподібній залозі варто приділяти, якщо ви вагітні або плануєте вагітність і живете в зоні йододефіциту.


І ще одне — що зі щепленнями?


«Якщо людині робили щеплення від кору в дитинстві, його можна не повторювати», — каже Віта Галицька. А якщо ви не впевнені, чи було воно у вас, це можна перевірити — дізнатися імунний статус людини допоможе аналіз на імуноглобуліни G. Від грипу необхідно робити щеплення, згідно з рекомендаціями МОЗ, раз на рік: одне щеплення захистить вас протягом усього сезону грипу від найбільш небезпечних і поширених штамів. У 14 років необхідно пройти ревакцинацію поліомієліту, в 16 — дифтерії та правця, які потім повторюємо кожні 10 років.

 

Матеріал підготовано за підтримки

www.synevo.ua