Більшість жінок, які перебувають в аб’юзивних стосунках, можуть про це навіть не підозрювати: помітити маніпулятивний тиск значно важче, аніж фізичне насилля. Пригноблення, контрольованість, гнітюча провина — знайомі відчуття?
Провідна американська психотерапевтка Ейвері Ніл нагадує: у парі має бути комфортно обом партнерам.
Ця книжка допоможе визначити, чи справді людина поряд із вами вас використовує, за потреби розірвати жахливі стосунки та наново віднайти власну ідентичність.
РОЗДІЛ 6
РОЗВИТОК САМОУСВIДОМЛЕННЯ
Те, що лежить позаду нас, і те, що лежить попереду нас, — дрібниці проти того, що є всередині нас.
Ральф Волдо Емерсон
ВИ ЦІННІ
Перебування в насильницьких стосунках будьякого типу потроху руйнує вашу самоповагу. Можна почати стосунки впевненою в собі, а вийти з них без жодного сліду впевненості. Якщо ви зростали в насильницькій родині, де вас знецінювали й критикували, імовірно, ви могли ніколи не відчувати впевненості, тож ваша самооцінка може бути неймовірно низькою.
Знайте, що болючі критичні зауваження, які ви чули, характеризують не вас, а тих, хто їх робив. Байдуже, почули ви ці болісні слова вперше від когось із батьків чи від свого тирана — важливо розуміти, звідки вони беруться. Тиран просто проєктує на вас відчуття власної нікчемності. Коли ви зрозумієте цю концепцію, вам легше буде викинути з голови ті болісні речі, які вам казали. Ні, ви не забудете цих слів, але вони втратять свій вплив, тількино ви зрозумієте, звідки вони взялися. Ображені люди ображають людей. Критична мати, яка постійно знаходить вади у своїй дитині, насправді глибоко критично ставиться до себе й переносить власне судження на дитину. Коли вона припинить картати себе, то припинить і критично поводитися з дитиною. Чоловік, який глузує з тіла своєї дружини, насправді досить невпевнений у собі. Інакше не відчував би потреби прискіпуватися до дружини. На жаль, багато людей так сильно травмовані, що постійно завдають болю тим, хто їх оточує. І тому вкрай важливо якомога надійніше захиститися від цих людей, адже так ви відстоюєте свою цінність.
Незалежно від типу насильницьких стосунків, у яких ви перебували, якщо вам важко повірити у свою цінність, будь ласка, читайте подані нижче слова — щодня, якщо треба, і нехай вони стануть вашими.
Ви — цінна істота. Ви — щось більше, ніж ваше тіло. Ви — щось більше, ніж ваша робота, ваша роль дівчини/дружини й матері та ваші обов’язки. Ви — щось більше, ніж ті особисті риси, які вважаєте своїми. Ви — щось більше, ніж будьякі слова, якими вас колинебудь описували. Ви достатньо цінні для того, щоб любити й щоб любили вас. Ви варті того, щоб вас приймали. Ваше базове право — відчувати повагу й цінування, і ви заслуговуєте на це.
Ви — душа зі своїми потребами, почуттями, думками й бажаннями. Ви — кульмінація всього пережитого й ваших тлумачень пережитого. Оскільки ви — людина, у вас виникатимуть почуття, пов’язані з тим, що ви пережили. Ваші почуття обґрунтовані, і ви маєте право відчувати сум, гнів і страх, так само як маєте право відчувати щастя й радість. Ваші почуття й потреби так само важливі, як і почуття й потреби будького іншого. Ваше щастя має значення. Ваша сутність не обмежена вашим тілом. Ви маєте любити й приймати її. А для цього потрібно спілкуватися з тими, хто цінує вас і поводиться з вами відповідно. Ви чітко побачите, коли на вашому шляху трапиться хтось негідний, хто зневажає вас, і захистите себе, віддалившись від цієї людини.
ПРОБАЧТЕ СОБІ
Пробачте собі все, чого не можете забути. Тоді вам не могло бути відомо те, чого ви не знали. А вважати, що ви мали знати все від самого початку, — несправедливо. Життя — це постійна подорож, і ми не знаємо, що нас чекає попереду, доки не дістанемося туди. А коли дістанемось, то зможемо озирнутися в минуле й навчитися з власного досвіду. Не картайте себе за те, чого не могли знати.
Пробачте собі, що не покінчили з усім швидше, коли внутрішнє чуття підказувало вам, що щось не так. Більшість із нас від природи схильні вірити в найкраще в людях. І цілком природно виправдовувати поведінку наших близьких, адже ми хочемо зберегти цю віру.
Пробачте собі за те, що йшли на поступки в стосунках, і за все, що зробили внаслідок цього. У найгіршому разі ви намагалися вижити; у найкращому — сподівалися мати успішне життя з тираном.
Пробачте собі, що діяли так, як за звичайних обставин діяти б не стали. У всіх нас є межа терпіння, і коли нас змушують її перетнути, ми реагуємо зазвичай досить жорстко. Коли на нас нападають, ми від природи схильні захищатись і/або вдарити у відповідь. Уявіть собаку, якого б’ють, і він зіщулюється в кутку. Він тихий та наляканий і тремтить, бо знає, що його зараз ударять. Але може загарчати і вкусити, якщо надто на нього тиснути. «Досить» — означає «досить».
Пробачте собі, що не були «сильнішою». Ви побували на війні. Протягом якогось часу вас знецінювали. Ви були психічно та емоційно одурманеною. Образно кажучи, вас затягнуло у смерч, а потім просто викинуло звідти. Усередині смерчу важко зрозуміти, де верх, а де низ. І лише опинившись за його межа ми й споглядаючи його здаля, ми бачимо, який він насправді великий та руйнівний. Пробачте собі, адже ви не знали, що опинилися в самому центрі смерчу. Пробачте за те, що не вирішили вирватися звідти швидше. Нелегко вибратися зі смерчу, особливо коли знаєте, що не залишитеся неушкодженою.
Наша найбільша сила може також бути нашою найбільшою слабкістю. Любов і поступливість — чудові риси. Але якщо виявляти їх до того, хто експлуатуватиме вас, то ці риси можуть призвести до руйнування вашої особистості. Прийміть ці риси. Без них ви не будете собою. Любіть себе за всі свої чесноти і знайте, що в майбутньому розсудливіше обиратимете тих, кому їх виявлятимете.
