Що з нами буде: екологиня про плани та тренди у захисті планети

У 2018 році все більше українців стали говорити про навколишнє середовище та наш вплив на нього — ми почали користуватись екологічними торбами, уникати пластмасові пакети та сортувати сміття. Але якими є найбільші челенджі для екоактивістів і як перейти від маленьких індивідуальних кроків до більш злагодженої боротьби за зміну системи навколо? Ми поспілкувалися з Іриною Ставчук, виконавчою директоркою «Екодії» та експерткою з питань зміни клімату.

Ще наприкінці 80-х в Україні була велика хвиля екологічних рухів. Навіть попри те, що у людей не було інтернету і комунікації між активістами були дуже сумнівними, у Києві виходили демонстрації на тисячі людей. Якщо ж говорити про останні роки, то все більше громадян починають усвідомлювати свій вплив на навколишнє середовище, але поки не можна сказати, що переважна більшість українців розуміє весь масштаб проблем і якось над цим працює. Останній приклад масової задіяності великої кількості людей — нещодавні події в Маріуполі, коли місцеві мешканці вийшли протестувати проти забрудненого повітря. Але мені здається, що зараз наше населення почало більше говорити про екологічні проблеми, адже вони стають дуже наочними — ми самі бачимо увесь цей пластик і сміття, які викидають на вулиці та які нікуди не діваються. Почало з’являтись більше хороших ініціатив: хтось робить торби та авоськи для продуктів, хтось — екологічні чашки для кави, які можна використовувати замість одноразових. Вони все ще розвиваються, але мені здається, що цей тренд « пішов » , і це чудово. Ще три роки тому маленькі торби для овочів треба було шити власноруч, а зараз їх нескладно придбати.

Коли люди бачать новини про екологічні проблеми, у них часто опускаються руки, бо все це виглядає песимістично, і вони банально не розуміють, чим можуть допомогти. Якщо до них донести інформацію про те, яким чином можна власноруч завадити цим негативним явищам, вони набагато краще це сприймають. Річ у тім, що, якби кожен із нас зробив хоч маленький крок у цьому напрямку, світ би швидко змінився. Тому я раджу сприймати це не як самотню боротьбу, а розуміти, що ви задаєте приклад.

Людям часто здається, що сортувати сміття складно, але це без проблем можна вирішити, якщо є бажання. У нас вдома, наприклад, стоїть контейнер на три відділення, і попри те, що кухня маленька, без проблем можна знайти місце і поставити такий смітник. Але річ у тім, що часом таких маленьких кроків стає замало, і навіть коли ти робиш усе, що в твоїх силах, часом на заваді стає система. Якщо людина хоче їздити на роботу велосипедом, то все питання в тому, чи є відповідна інфраструктура. На цьому етапі все вже залежить від місцевої влади, наприклад. Тому наша задача — шукати спрособи змінювати систему, щоб людям було комфортно жити більш екологічно.

Перший челендж стосується того, що Україна запланувала будівництво двох нових блоків атомної електростанції у Хмельницькому. Проблема в тому, що їх збираються будувати на старих майданчиках, які стояли під відкритим небом ще з 1980-х і зараз напівзруйновані. Крім цього, на ці майданчики можуть стати лише старі російські технології. Це рішення стратегічно неправильне і небезпечне, та ще й економічно невигідне, адже у світі масово використовують відновлювальні джерела енергії, вартість цих технологій постійно знижується. Тому ми будемо слідкувати за процесом, аналізувати документи та піднімати цю тему серед депутатів, чиновників і в публічному просторі.

Друга проблема — забруднення повітря від вугільних електростанцій і промислових підприємств. У цій сфері дуже погано працюють системи моніторингу та контролю — старі структури були корумпованими, а нова система на стадії розробки. Наразі у більшості українців із великих промислових міст немає інформації про те, який стан атмосферного повітря в їхньому місті і чим вони дихають, а місцева та національна влада дає дозволи на понаднормові обсяги викидів. Відповідно до асоціації з ЄС, Україна має зменшити кількість викидів, тому важливо стежити за цією темою на державному рівні та допомагати активістам.

Крім цього, ми продовжуємо підтримувати людей, які живуть поряд із великими фермами. Українське законодавство ніяк не обмежує забруднення повітря, тому власники певних компаній будують величезні комплекси, на яких вирощуються кури, свині чи корови, і на цих територіях просто неможливо жити — постійно стоїть сморід, води забруднені, а послід від тварин просто викидають на поля.

Наступного року ми плануємо презентувати дослідження про те, як українські прибережні території постраждають від глобального потепління до кінця століття. Ми зробили моделювання й онлайн-карту, на яких видно, які території під ризиком затоплення. Сподіваємося, це допоможе підняти тему глобального потепління на інший рівень. Зараз, наприклад, в Одесі планується подальша забудова мікрорайону, який за деякий час може опинитися повністю під водою.

Треба розуміти, яка саме наша діяльність спричиняє найбільше викидів парникових газів. Наприклад, подорожуючи, краще користуватися залізницею, ніж особистим авто чи летіти літаком. Також треба стежити за опаленням, утеплювати квартиру та вимикати ті прилади, які ви не використовуєте. Якщо ви живете в приватному будинку, можна встановити сонячні панелі та сонячні водонагрівачі, в Україні діє державна підтримка таких заходів, і це навіть можна зробити прибутковою інвестицією. Якщо купувати рослинну їжу, то це набагато менш негативно впливає на навколишнє середовище, ніж їжа тваринного походження, але це — не єдиний важливий момент. Краще купувати локальну їжу, адже чим далі транспортують продукти, тим гірше це впливає на навколишнє середовище. Якщо ви не можете купити їжу, не запаковану у пластикову обгортку, то принаймні потурбуйтеся про те, щоб потім цю упаковку правильно утилізували — здайте її на переробку. Загалом, важливо пам’ятати, що будь-яка річ, яку ми купуємо, несе певний вуглецевий слід. Тому треба купувати речі, які служать довго, щоб не викидати їх за короткий час.

Але, крім цього, можна об’єднуватися на рівні будинку, заохочувати сусідів сортувати сміття, шукати якісь локальні ініціативи, висаджувати рослини біля свого будинку. Варто пошукати інформацію щодо того, що відбувається навколо вашого дому, району чи міста — може, десь хочуть вирубати ліс чи побудувати дорогу, а ви можете цьому завадити? Звісно, можна долучитися до нашої організації та стати волонтером чи просто підтримувати ініціативи, які вам подобаються. Так чи інакше, чим більше людей цікавляться певною проблемою, тим більше на неї звертають увагу політики.