Нас може приваблювати велика кількість людей — принаймні, миттєво і ситуативно: цей процес залежить від багатьох чинників біологічного, генетичного і еволюційного порядку. Як визначити, чи може це тяжіння перетворитися в щось довгострокове, а не згинути вранці разом з бульбашками шампанського? Розбираємося!


Що взагалі приваблює людей один в одному?


Відповідно до еволюційної психології, існують універсальні привабливі риси, які навряд чи вас здивують: так, чоловікам подобаються дівчата, в чиїй зовнішності є деталі, що вказують на красу і молодість — наприклад, пухкі губи. Такі деталі імовірно означають, що жінка фертильна і може завести потомство.

Але є і більш складні взаємозв’язки в тому, як ми шукаємо собі партнера. Зустрітися з поняттям “асортативність” — воно має на увазі, що індивіди вибирають схожих на себе партнерів. Асортативне спарювання може бути генетичним і соціокультурним. Генетичне досліджували ще з початку ХХ століття та виявили, що у сімейних пар часто збігаються зріст, довжина рук і передпліччя — більш того, чоловіки, згідно з цим дослідженням, обирають дівчат, чиї риси обличчя схожі на їх. А у дівчат, до речі, такого взаємозв’язку не виявили. Також має значення схожість ось в таких категоріях: інтелект, дружність, відкритість новому досвіду, емоційна стабільність, схильність до ризику і цінності.

Люди звертають увагу на те, наскільки інша людина доглянута: неакуратність може бути ознакою депресії або хвороби. Отже, ми завжди будемо вибирати гарних людей — але при цьому і тих, що схожі на нас.


А чи притягуються протилежності? Ось приказки стверджують, що так!  


Вище ми вже обговорили, що найчастіше вибираємо схожих на себе людей. Так, деякі дослідження виявили, що найбільш життєздатні і “успішні” пари склалися або зустрівшись в спільних компаніях, або переслідуючи загальні інтереси. При цьому новизна у стосунках теж важлива: партнерство з людиною, яка заохочує і допомагає вам пробувати нове, наприклад, нові активності, можуть залишатися свіжими і надихаючими довше.


Чи є сенс шукати горезвісну “другу половинку”?


Люди, які вірять в те, що для кожного існує ідеальна людина, зазвичай довше і болісніше шукають любов. А ті, хто вважає, що партнер повинен бути “бездоганним” — що б це не означало для них — більш схильні розлучатися через конфлікти, які досить просто вирішити. Так що тут актуальна історія про досяжні цілі: якщо шукати ідеал, розчаруватися дуже просто, але якщо думати про стосунки як про захоплюючу подорож, шансів провести її з задоволенням куди більше.