Світлана Ройз,
дитячий і сімейний психолог
Скільки «триває» ваша хвилина? Сьогодні я попросила дочку разом зі мною провести експеримент — дивитися на картину над ліжком, розглядати її стільки, скільки зможе, не відволікаючись. Ми лежали і розглядали її разом.
А коли ми чекали свого сеансу в кіно, і вона запитувала кожну хвилину: «Ну коли вже почнеться? Ще скільки хвилин? А тепер?», — я включила секундомір і ми поспостерігали, скільки триває хвилина. А потім я попросила дочку «відчути» хвилину. І сказати, коли їй здасться, що хвилина пройде.
Потім я попросила дочку «відчути» хвилину. І сказати, коли їй здасться, що хвилина пройде.
Маленькі діти не вміють відчувати час. Для цього повинна бути узгоджена робота багатьох відділів мозку. Але це корисна вправа — спостереження за секундною стрілкою — майже практика майндфулнес.
А я проводжу цей експеримент з дорослими студентами і клієнтами: не дивлячись на годинник, не рахуючи, відзначити, коли пройде хвилина. Підняти руку, коли здасться, що час мине. Як правило, хвилина «закінчується» на секунді тридцятій. Це і про перебіг внутрішнього часу, і про тривогу, і про страх щось втратити, і про можливість або неможливість сконцентруватися на внутрішньому просторі. І про контакт з реальністю.
А ще я сьогодні спостерігала за декількома своїми і чужими діалогами. І побачила, як часто я сама поспішаю, перебиваю співрозмовників, і як часто інші мене перебивають.
Ми «підрізаємо» мову, як підрізають іноді нас під час дорожнього руху. Це розбиває простір діалогу. І у діалогу ж теж є «внутрішній час». Сьогодні я говорила співрозмовнику: тобі здається, що ти знаєш наперед, що я хочу сказати. І ти береш з розмови тільки те, що тобі здається корисним. Як користувач. Але ж у неділовій розмові людина може ділитися не тільки інформацією, а й почуттями. Цінностями. А вони, напевно, неспішні. І розмова не тільки для «користі» одного. Вона загальна. А якщо у нас немає часу або ми не готові говорити, то, напевно, правильніше про це сказати до того, як почнеться розмова. Або разом визначити, скільки загального часу у нас є.
Скільки «триває» ваша хвилина? І чи встигаємо ми за своїм поспіхом і «результативністю» розгледіти цінність і глибину того, що може відкритися в діалозі?
Текст публікується з дозволу автора
