Дипломований нутриціолог ірландського Institute of Health Sciences і засновниця школи правильного та усвідомленого харчування theBODY school Софія Рожко розповіла нам про те, як стати нутриціологом, вступити до закордонного навчального закладу та побудувати успішний велнес-бізнес.


Про вибір напрямку

Нутриціологія — це наука про харчування і його вплив на організм людини. Дієтологія і нутриціологія відрізняються. Дієтолог — це в першу чергу лікар, який має свою спеціалізацію, наприклад, дієтолог-ендокринолог, дієтолог-гастроентеролог. Він може прописувати як харчування, так і займатися лікуванням в певній галузі.


Нутриціолог же — це людина, яка розбирається в продуктах, їхньому впливі на здоров’я людини, і він також має певну спеціалізацію. Наприклад, спортивний нутриціолог або дитячий нутриціолог. Я, до речі, займаюся питаннями зниження ваги. Також нутриціолог може бути як lifestyle- або healthy-коуч і просто давати рекомендації з харчування. Я ж даю рекомендації тільки у зв’язці з лікарями (гастроентеролог і ендокринолог), тому що вважаю, що питання зниження ваги — комплексне, і краще розглядати людину і її проблеми з усіх боків. Тому я працюю разом із лікарями, щоб покрити всі дефіцити, якщо такі є, і на основі їх висновків будую програму харчування.

Нутриціолог же — це людина, яка розбирається в продуктах, їхньому впливі на здоров’я людини, і він також має певну спеціалізацію. Наприклад, спортивний нутриціолог або дитячий нутриціолог.

Про навчання

Я вирішила навчатися на нутриціолога за власним бажанням. Коли я зіштовхнулася з проблемою зайвої ваги особисто (набрала 13 кг), то почала розбиратися в цьому питанні фундаментально. Звичайно, варто сказати, що в цьому мені допомогла моя перша освіта — міжнародна екологія — у мене було багато занять з хімії та біології. Але, почавши вивчати проблему, я зрозуміла, що харчування — це складна наука, і та база, яка у мене вже була, допомогла мені заглибитися в усі біохімічні процеси та розібратися в них. Тоді я задумалася про додаткову освіту у галузі нутриціології та почала шукати.


В Україні були деякі курси, але вони були короткі — буквально дводенні програми, в рамках яких тобі розповідають базові моменти. Спочатку я взяла індивідуальні заняття для того, щоб розібратися в основних питаннях, але незабаром зрозуміла, що мені цього недостатньо, і почала шукати програми в європейських закладах. Чому я почала шукати за кордоном? Тому що я знала, що формат їх навчання набагато суворіший: більш ґрунтовно перевіряють, не ставлять просто так оцінки й там потрібно реально вчитися. Я хотіла вчитися в англомовній країні, тому серед моїх варіантів були США, Англія та Ірландія. Америка відпала, адже їх норми трохи відрізняються від наших, там є розбіжності, тому залишилися Британія та Ірландія. Ірландію я вибрала тому, що мені дуже сподобався навчальний заклад і я вступила туди начитися онлайн на два роки.


Про спеціальність

Мені подобається, що нутриціологія — це дуже багатогранна наука, де є мільйон точностей і мільйон неточностей. Наприклад, ніхто точно не може сказати, скільки і яких вітамінів людині необхідно приймати. На цю тему досі ведуться дискусії та суперечки. Коли ти заглиблюєшся в ці процеси, починаєш розуміти, наскільки їжа — потужний інструмент. Це сильно драйвить.

Коли тобі трапляються клієнти з різними результатами, цілями та потребами — ти відчуваєш себе художником, який вибудовує їм систему харчування, що дозволяє повністю подружитися з їжею.


Про міфи

Напевно, головний міф стосується того, що нутриціологи — це люди, які їдять лише спіруліну (сміється). Або люди, які їдять все на пару, тільки зелень, або що всі нутриціологи — вегани. Не можу говорити за всіх, але мене це взагалі не стосується.

Ще з міфів можу назвати такий: нутриціологи ніколи не порушують раціон і не їдять чогось шкідливого.

Напевно, головний міф стосується того, що нутриціологи — це люди, які їдять лише спіруліну.

Про роботу

Після того як я отримала базову технічну освіту в Україні та пройшла курси, перші два роки працювала з клієнтами. Це було ще до вступу до ірландського Institute of Health Science. Спочатку я працювала безкоштовно — мені потрібна була практика. І коли я брала клієнтів, я зрозуміла, що та система, яку я для себе виробила (лекції і т.д.) допомагає людям не просто дотримуватися плану харчування, але ще й розуміти, як це все працює.



Я почала це все формувати в якусь структуру. І, напевно, усвідомлення, що потрібно відкривати школу прийшло тоді, коли я зрозуміла, що я, в першу чергу, змогла допомогти самій собі. Підхід, який я виробила, розв’язав мою проблему. А у мене такий характер, що мені не можна щось заборонити просто так, не пояснивши чому. Завдяки цьому я знайшла спосіб пояснити людям певні «заборони», які я виставляю в плані харчування, і процеси засвоєння їжі. Це привело мене до рішення відкрити свою школу. Я відчувала, що такого продукту ще немає і що це сильно полегшить людям життя.

Я дуже занурена у свою роботу. З одного боку я — нутриціолог в школі та займаюся всіма ключовими моментами з побудови харчування, і вже після моїх вступних слів команда працює з клієнтами, з іншого боку — це мій власний бізнес, тому я ним керую і постійно чергую ці два завдання.

Мені подобається така форма роботи: я люблю спілкуватися з клієнтами, брати участь в їх змінах і при цьому займатися бізнес-процесами. Не можу сказати, що у мене це якось суворо врегульовано по днях або по годинах. Просто колись більше часу йде на щось одне, а колись — на щось інше.

Я знайшла спосіб пояснити людям певні «заборони», які я виставляю в плані харчування, і процеси засвоєння їжі.

Про команду

Зараз в нашій команді два лікарі — гастроентеролог і ендокринолог, чотири нутриціологи, крім мене, керівник курсу, ще один лікар-інтерн, фітнес-тренер і психолог. Це та команда, яка працює безпосередньо з клієнтами.

Є ще фахівці, які працюють безпосередньо зі мною — кухар, який бере участь в створенні меню за передплатою, SMM-менеджер, таргетолог, PR-команда.


Я просто беру до команди тих людей, які усвідомлюють важливість їх роботи. Напевно, не можна так говорити, але я особливо не підтримую командний дух. Єдине, що можна виділити, це мою залученість в процес. Я не працюю просто як управлінець бізнесу, я працюю з усіма на рівних, наприклад, в чаті може відповісти як нутриціолог, так і я сама. У нас немає суворої ієрархії в стилі: я — начальник, а команда — мої підлеглі, тому що ми всі робимо одну справу і наше завдання — допомогти людині досягти своїх цілей. Ось це відчуття, що ми всі працюємо над спільною метою і підтримує командний дух.

Я просто беру до команди тих людей, які усвідомлюють важливість їх роботи. Напевно, не можна так говорити, але я особливо не підтримую командний дух.

Ще ми постійно отримуємо зворотний зв’язок від людей, і це дуже надихає. Адже люди худнуть, покращують своє здоров’я, позбавляються від хвороб, з якими давно не могли впоратися, вагітніють після 5-10 років невдалих спроб. Це добряче заряджає.


Про звички

Моя улюблена корисна звичка — це доводити справу до кінця. Також я вмію працювати в будь-яких ситуаціях: коли я хочу або не хочу. Ще я вмію не робити те, що люблю, а любити те, що роблю. А для моєї роботи це дуже важлива звичка.


Якщо говорити про харчування та режим — ніколи не пропускаю сніданок і завжди вчасно лягаю спати. Неважливо, що сталося — я ніколи не пожертвую сном заради чого-небудь.

Не можу сказати, що у мене є звички, які мені заважають жити. Ну, можу прокинутися вранці та поклацати телефон, але мені це не особливо заважає.

Можу ще виділити трудоголізм. Вважаю, що це — погана звичка. Я намагаюся вибудовувати собі робочий графік і якийсь час не брати до рук телефон. А так не можу сказати, що є ті звички, з якими б я хотіла боротися, вони всі мене влаштовують.

Можу ще виділити трудоголізм. Вважаю, що це — погана звичка.

Про ритуали

Напевно, це масаж. Коли я йду на масаж, я можу взагалі ні про що не думати та спати.

Я люблю займатися спортом і це теж мій ритуал.

Дуже люблю грати на фортепіано — це сильно мене розслабляє. Колись ходила в музичну школу і думала: «Ніколи більше». А через 12 років знову сіла за клавіші.


Читайте також: Особистий досвід: нутриціолог Тетяна Лакуста про те, як харчуватися під час вагітності