За оцінками Міжурядової групи експертів із питань змін клімату у нас — тобто у всього людства — залишилося всього 18 років на те, щоб якось вплинути на зміну клімату. Після цього процес стане незворотнім. І не те щоб ми хотіли вас лякати, але це дійсно дуже погані новини: планета нагрівається шаленими темпами, а концентрація вуглекислого газу в атмосфері — найбільша за 800 тисяч років. Це призводить до страшних наслідків, наприклад, до вимирання видів: зараз 110 видів тварин і комах помирають щодня.

Павло Вишебаба
співзасновник та голова ГО «Єдина Планета»

Метою цього матеріалу ми вбачаємо не настрашити вас: ми хочемо розібратися, що можливо зробити, аби не втратити нашу класну планету та не зробити життя на ній неможливим. 

 

Тож ми звернулися за порадою до Павла Вишебаби, співзасновника та голови ГО «Єдина Планета», посланця доброї волі ПРООН в Україні. В нього ми розпитали, які небезпеки зараз стоять перед людством, чим вони загрожують та що по силах людині, спільноті, компанії та країні, щоб перемогти цю загрозу. 

 


Що взагалі є сталість і сталий розвиток?

 

Коли ми говоримо про сталий розвиток, насамперед, мається на увазі широке розуміння відповідальності за кожну дію. Тобто вигода в довгостроковій перспективі не для однієї людини, а для всіх. Сталий розвиток — загальна відповідальність для загальної користі. 


З чим зараз потрібно боротися найактивніше заради захисту планети?

 

Люди люблять природу та красиві картинки, і якщо в цих картинках з’являються гори сміття, нас це бентежить, а наші естетичні почуття не витримують цього. І тому зараз так популярна ідея про необхідність сортування сміття. Хоча, на мій погляд, це далеко від дійсно глибокого розуміння захисту довкілля. Безумовно, сміття спричиняє дискомфорт для життя на планеті. Але є значно більші проблеми, що просто винищують це життя. Насамперед — це зміни клімату . У нас залишилося вкрай мало часу, щоб запобігти їм. І тому, коли влада, приміром, опікується проблемами сортування і не чинить нічого на противагу змінам клімату, це смішно звучить — ніби ми воліємо залишитися жити на планеті без ознак життя, але зате і без сміття. З усіх парникових газів, що продукує людство, на першому місці серед забруднювачів стоїть енергетика, на другому — промислове тваринництво, на третьому — транспорт. 


Чим це небезпечно? 

 

З-поміж головних наслідків змін клімату в найближчі 50 років називають 5. Це природні катастрофи — торнадо, дощі, швидка зміна погоди, до якої певним людям, наприклад, гіпертонікам, буде складно адаптуватися. Це гуманітарні катастрофи — боротьба за їжу та питну воду. Це біженці. Це політичні негаразди — переміщення людей спричиняє безпекову нестабільність. І це війни: рано чи пізно боротьба за ресурси перейде у війну за ресурси. І більш сильні країни будуть боротися за ресурси слабших країн. 


Від змін клімату насамперед постраждають саме бідні країни — і з-поміж них Україна. У нас слабкі інституції, ми не зможемо впливати на переміщення кліматичних біженців, ми просто не здатні на це. А вже зараз кількість цих біженців сягає мільйону на рік. Через ці переміщення збільшиться боротьба за робочі місця: конкуренція буде більшою, безробіття стане більшим. Безробіття впливає на зростання рівня кримінальних злочинів, нестабільність у суспільстві спричинить політичну турбулентність — а у нас і так із цим все добре.


Як можна вплинути на ці зміни на рівні однієї людини?

 

Неодноразово складалися рейтинги найбільш ефективних особистих дій із протистояння змінам клімату. На першому місці — веганство, особиста відмова від продуктів тваринного походження. Нічого більш ефективного зі зменшення парникових газів зробити не можна. Звісно, не всім буде просто це зробити, але як мінімум зменшити кількість споживання доведеться: це — наш головний вуглецевий слід у природі. 

 

Це все може звучати складно, але це — питання виживання нас та інших видів на планеті. І, певно, найбільш реактивний спосіб запобігти катастрофі. Адже щоб перевести всю енергетику на альтернативні джерела, необхідно, за розрахунками, десь 18 трильйонів доларів і мінімум 25 років. А для того, щоб прибрати частку промислового тваринництва, не потрібно грошей — лише особисте бажання кожного з нас. 


На другому місці рейтингу — менше використовувати транспорт, що продукує гази. На третьому — утеплення власних будинків, оскільки це допоможе берегти енергію. Що ще? Більше ходити пішки, більше споживати локальних продуктів, що не потребують перевезення на великі відстані. Якщо ви бачите в супермаркеті часник український і єгипетський, обирайте перший.


Що можуть робити громади та спільноти?

 

Спільноти мають величезний вплив на владу. Що більше ми об’єднуємося, то більше у нас шансів перемогти. На рівні будинків ми маємо створювати ОСББ, утеплювати будинки, працювати над енергоефективністю. У це зараз буде складно повірити, проте Україна — на 1 місті найбільш енергетично неефективних країн. Уявіть. 

 

В умовах децентралізації ми маємо неймовірні можливості — наприклад, Бродівська громада заборонила хутрові ферми на своїй території. Ми дійсно можемо змінювати урядову політику. Ми не можемо заборонити викопне паливо, але можемо сприяти тому, що ТЕЦ перейдуть на альтернативні джерела енергії. І громади мають вимагати цих змін від місцевої влади. 


До речі, в Україні сьогодні об’єднання малих громад і малих спільнот мають значно більші можливості, ніж у багатьох країнах. Це пов’язано з децентралізацією, яку проводять, щоб зменшити сепаратистські настрої — і тепер ми маємо такі можливості. Головне — ними правильно скористатися.


Чим можуть допомогти корпорації?

 

У багатьох великих компаній є соціально-екологічні програми: часто вони тільки допомагають приховати кліматичні злочини, проте часто є дійсно корисними. З-поміж прикладу до останніх — Microsoft, чий вуглецевий слід і викиди парникових газів загалом не такі глобальні. Вони є дуже великими інвесторами в наукові розробки з протидії змінам клімату. І особисто Біл Гейтс — меценат у цьому напрямку. Він вклав уже мільйони доларів у розробку Impossible Foods — їжі, яка значно зменшує вплив на довкілля та зміни клімату.

А якщо взяти за приклад Tyson, найбільший виробник м’яса у світі, то зараз вони відшкодовують 5% прибутку на розвиток веганського сектору — на штучне м’ясо, приміром. І це, з одного боку, добре, а з іншого — є сильне внутрішнє протиріччя. Але такі кроки при цьому абсолютно зрозумілі з точки зору бізнесу, тож треба сприяти сталому переходу на екологічні ініціативи.


Бо перехід має відбуватись. Але в цьому випадку влада має виступити медіатором і визначити терміни цього переходу.


Що можна зробити на рівні країни?

 

У нас в Україні, на жаль, дуже провисає питання боротьби зі змінами клімату. Цілі України до 2030 року не передбачають ані відмову від продуктів викопного палива, ані зменшення обсягів промислового тваринництва, ба більше — ми їх збільшуємо. Про транспорт я вже мовчу — подивіться на ту ж саму історію з «євробляхами». Це ж не тільки про розмитнення, а ще й про те, що внаслідок такої політики атмосфера дуже забруднюється парниковими газами. Ви можете уявити, що Україна входить до сумного топ-20 країн, що найбільше забруднюють планету? З чим це пов’язано? Велика кількість викопного палива, яке ми видобуваємо і палимо, шалені темпи розвитку промислового тваринництва і транспорт, який у нас зовсім не сталий. 


Зараз в авангарді боротьби за здорову планету знаходяться демократичні країни з експертним середовищем. В Україні воно також є, проте в розвинених демократіях таке середовище має вплив на владу, на владні рішення та, відповідно, на політику. Згадайте: рік тому школярка вийшла під уряд Швеції та підняла на вуха половину світу, адже влада Швеції відреагувала і захотіла до неї прислухатися. Зараз Швеція в рази збільшила кількість грантів на протидію змінам клімату — деякі з них зайшли навіть до України. І коли у нас також буде такий вплив суспільства на владу — влада робитиме більше.


Звичайно, не все так погано, як може здатись на перший — і другий — погляди. В нас вже є приклади, які показують, що можливо і що треба робити, аби спромогтись відвернути катастрофу. Приміром, український філіал Philip Morris після сортування відходів передає на переробку 88% відходів виробництва. Також у 2019 році компанія запустила твердопаливний котел на Харківській фабриці: це дозволяє переключити її з газу на відновлювані джерела енергії, біотопливо з лузги соняшнику. Завдяки цьому викиди вуглекислого газу будуть знижені щонайменше на 20%. 

Задля зменшення викидів Philip Morris також впровадили систему еко-драйвінгу: це стиль водіння автомобілю, суть якого полягає у безпеці та економічному використанні палива. У всі корпоративні автомобілі був інтегрований функціонал, що допомагає більш ефективно використовувати паливо та бензин. Результат – протягом перших же місяців було скорочено викиди газу на 1,5 тонни в місяць. 

Тим часом компанія Coca Cola має намір збирати і переробляти таку ж кількість упаковки, як і ту, що вона продукує, встановлює системи компостування у школах та відновлює водойми – поглиблює їх, розчищає від мулу та надлишкової рослинності. Компанія активно підтримує проекти, спрямовані на зменшення кількості відходів, а ще займається розширенням прав та можливостей жінок.

 

 


Мораль цієї історії проста: ми всі живемо тут разом, ми всі несемо відповідальність, а схема «після нас хоч потоп» більше не працює. Подумайте, що особисто ви можете і хочете зробити, аби мрія про будиночок біля моря після виходу на пенсію не залишилась мрією. І давайте це робити.