Ми знаємо, що фізичні вправи підіймають настрій і можуть бути такими ж ефективними для лікування депресії, як медичні препарати. Але які види тренувань найбільш ефективні в цій справі?

Аеробні чи анаеробні тренування

Якщо розглядати вправи з точки зору витривалості, то обидва види будуть корисними. Багато досліджень сфокусувалися на психологічних перевагах від аеробних вправ, тому у науки є низка доказів, що біг підтюпцем, плавання чи їзда на велосипеді матимуть перевагу для ментального здоров’я.

Проте деякі дослідження показали, що незалежно від того, чи буде це аеробне, анаеробне або силове тренування, воно сприятиме поліпшенню настрою.

Короткі чи довгі

Вчені з Оксфордського університету разом з американськими колегами вивчали зв’язок між фізичними вправами і психічним здоров’ям у понад 1,2 мільйона дорослих.

Вони сфокусували на кількості, типі та тривалості фізичних вправ, а також оцінили емоційний стан добровольців. Це дозволило їм вивести максимально корисну для психологічного стану тривалість тренування: від 30 до 60 хвилин за одне тренування і від двох до шести годин на тиждень.

Персональні чи групові тренування

Вчені з’ясували, що люди, які віддають перевагу груповим тренуванням, почуваються щасливішими.

Однак важливо враховувати і ваш склад характеру. Інтроверти можуть віддавати перевагу спорту наодинці, тоді як екстраверти частіше вибирають групові заняття.

Заплановані чи раптові

Ми знаємо, що будь-яка активність корисна для фізичного і ментального здоров’я, тому не варто нею нехтувати: наприклад, віддати перевагу прогулянці, а не транспорту, підйому сходами замість ліфта.

Однак, згідно з дослідженням учених із Гейдельберзького університету, ті, хто приділяє час тренуванням, почуваються щасливішими і спокійнішими, ніж ті, хто займаються активністю спонтанно. Вони пояснюють: це тому, що, коли ви відводите час для тренування, то встановлюєте пріоритети, а не просто виконуєте завдання.

Тренування з гнучким чи фіксованим графіком

У рамках дослідження, присвяченого формуванню звичок, вчені з Гарварду просили одну групу добровольців тренуватися в фіксований час, іншу — в будь-який за їхнім бажанням. За кожне тренування вони отримували грошову винагороду.

Коли через чотири тижні винагороду скасували, але продовжили спостерігати за відвідуваністю спортзалу, з’ясувалося, що ті, хто тренувався за гнучким графіком, продовжували відвідувати спортзал. А серед тих, хто займався в певний час, охочих ходити у спортзал залишилося набагато менше.

Виходить, що для того, щоб тренування приносили задоволення і користь для настрою, можна виконувати будь-який вид тренування по 30–60 хвилин за раз. Бажано планувати похід у спортзал, але не обмежувати себе суворим часом. А якщо вам ще й до душі групові тренування — вибирайте їх.