Макар Шейко,
лікар-психіатр вищої категорії, психоневролог, медичний генетикмедицинский генетик

Анастасия Голобородько,
сертифікований нутриціолог, консультант по харчуванню, фуд-терапевт


З часів античності відомий один дуже дивний метод омолодження та продовження життєвої активності. Гіппократ назвав цей метод «герокомія» (гері – старість, комія – спільність дії, взаємодія). Суть його полягала в тому, що люди, які старіли, вступали в статевий зв’язок із дівчатами або юнаками. Послідовники цього вчення доводили, що навіть контакт із молодим тілом, змішування з диханням омолоджує. Нормою були різновікові шлюби та інші методи «змішування». Залишимо етичні моменти цього стародавнього методу та спробуємо розібратися, а чи є сучасне наукове обґрунтування впливу на вікові зміни «змішування дихання»? І що ще бере участь в обміні, крім «дихання»? Що ще передається при спілкуванні? Дослідження останніх років дають відповідь: ключовий фактор, який змінюється з віком, – це мікрофлора. Ми відчуваємо себе на стільки років, скільки років нашим бактеріям. 


Вищевказаний термін, як і антиейджингова терапія сучасності, геріатрична терапія, алхімія, ятрохімія належать до конкретних історичних періодів і конкретних регіональних і національних контекстів. Так відбувалося завжди. І хоча поняття «продовження життя» передбачає буквально бажання продовжити саме життя, невід’ємним супутнім прагненням завжди є продовження здоров’я в старості.


Тут можна згадати історію великого імунолога Мечникова. Того самого, який розробив одну з перших концепцій старіння, а також пробіотичний раціон із метою довгого та здорового життя. Він ввів в обіг само поняття «геронтологія» і отримав Нобелівську премію в галузі фізіології і медицини. Проблема довголіття цікавила його не тільки з академічного погляду, а й зачіпала особисто. Усі рідні Іллі Ілліча вмирали у відносно молодому віці. Проаналізувавши дієту й спосіб життя довгожителів настільки, наскільки це тоді було можливо, він дійшов до певних висновків, які виклав у роботі «Етюди оптимізму». 


По-перше, вчений розумів, що джерелом отруєння клітин є самі елементи нашого тіла. По-друге, джерелом сміття є мікроби, які постійно мешкають в організмі. Насамперед це мікроби кишківника. За життя ми з’їдаємо 25–40 тонн продуктів, і шлунково-кишковий тракт, як «вхідні ворота» організму, переробляє бактерії, віруси, гриби, паразитів і найпростіших, антигени тощо. Мечников під час експерименту обмежив прийом м’ясних продуктів у своєму раціоні та випивав три чашки болгарського йогурту щодня (рецепт якого запатентував і патент передав інституту Пастера). 

За життя ми з’їдаємо 25–40 тонн продуктів, і шлунково-кишковий тракт, як «вхідні ворота» організму, переробляє бактерії, віруси, гриби, паразитів і найпростіших, антигени тощо.

У 1905 році болгарський вчений Стамен Григоров вивчив склад і мікрофлору йогурту і виявив у ньому низку молочнокислих бактерій, які отримали назву Lactobacillus bulgaricus і Streptococcus thermophilus. Надихнувшись успіхом та інноваційними відкриттями Григорова, Мечников стає популяризатором йогурту. Продукт став продаватися в аптеках як лікувальний засіб. Сучасні вчені, звичайно, не вважають йогурт ліками. А ось бактерії – так.

Проживши 71 рік, набагато більше, ніж жили в його роду, Мечников наочно довів правильність своїх припущень. До речі, друга дружина Іллі Ілліча, Ольга Білокопитова, була на 13 років молодшою ​​за нього.

Давньоримський медик і хірург Гален використовував поняття «герокомія» у своїй книзі De tuenda Sanitate. Авторитет Галена був на арені аж до XVIII століття і підтримувався іншим видатним прихильником герокоміі – сером Джоном Флоєром (1649–1734) у Medicina gerocomica. Головною рекомендацією для продовження здорового життя протягом усієї традиції герокоміі була помірність, особливо помірність у їжі та сексі, а також поради щодо цнотливої близькості з молодими дівчатами та юнаками.


Сучасні вчені пішли далі, експериментуючи з мишами і рибами. І що з’ясувалося під час цих експериментів? Миші та риби, яким спочатку прибирали їхню мікрофлору, а потім пересаджували мікрофлору від молодих родичів, жили на 10–30% довше. Риби середнього віку, які контактували з молодою флорою, жили довше. А при пересадці в акваріум до новонароджених риб мікрофлори старих риб, тривалість життя молодого покоління скорочувалася. Хороші новини: з 2019 року такі експерименти проводять і на ссавцях.


Тобто тривалість життя і навіть інтелектуальні здібності визначаються вашою власною мікрофлорою. Можливо, із цієї причини стає популярним такий метод медичного туризму, як пересадка мікрофлори від більш молодих донорів у спеціалізованих клініках? Трансплантація фекальної мікробіоти (FMT) від донорів стає популярним, хоча все ще досить екзотичним новим підходом до корекції мікробіоти в разі не тільки запальних захворювань кишківника, а й ендокринно-обмінних, неврологічних, психічних, гепатологічних захворювань і, звісно, в антиейджингових стратегіях.

Тобто тривалість життя і навіть інтелектуальні здібності визначаються вашою власною мікрофлорою.

Будь то аутизм, шизофренія, розсіяний склероз, синдром подразненого кишківника або алергія, ожиріння – мікрофлора змінюється, це очевидно. Чи є це первинною причиною або наслідком накопичених помилок – наразі не відомо.

Сучасна герокомія й обмін бактеріями? Наскільки б гарними не були лабораторні культиваційні середовища для типування бактерій, створення пробіотиків у капсулі, вони все одно якісно відрізняються від флори кишківника і рідного культиваційного середовища для бактерій. Поки вчені намагаються знайти шляхи вирішення проблем вікових змін, не забуваємо про перевірені методи продовження довголіття: повноцінне, продумане харчування, що містить пробіотичні продукти і виключає продукти глибокої переробки та інтенсивну жарку; зменшення споживання цукру, солі, червоного м’яса, а також помірність, активний спосіб життя, регулювання стресу із самого народження і кількості позитивних емоцій, а також застосування «правильної» мікрофлори – бактеріотерапіі в природному середовищі: з їжі і оточення. І як терапії, якщо це необхідно.