Світлана Ройз,
дитячий і сімейний психолог
«Гра в кальмара». Підлітки. Давайте міркувати разом. Нічого не писала про цей серіал стосовно дітей, поки не з’явилася можливість самій його дивитися. Це міркування для вчителів і батьків. Намагалася писати тільки практичне, але буде все одно багато.
1. Забороняти та ігнорувати не вийде.
☀️ Правило базове – ми не можемо нічого заборонити, вилучити, не давши чогось взамін.
☀️ Коли «щось» проявилося – нам важливо з цим безпосередньо комунікувати. Називати, обговорювати. Якщо є реакція, значить, цей серіал «потрапив» у якусь нагальну потребу дітей. І нам важливо цю потребу принаймні розпізнати.
☀️ Нам важливо самим подивитися серіал, щоб розуміти, до чого залучені діти. Можливо, якщо вони вже й так дивляться або говорять про те, що дивляться їхні друзі, подивитися разом із ними, щоб відразу відстежувати реакції, міркувати, давати пояснення та підтримку.
Якщо ми дізналися, що підлітки дивляться серіал – це привід про нього говорити.
Важливо вибирати тональність для розмови – це точно не повинно бути моралізаторством.
Ідеально – запропонувати підліткам дискусію. (Їм важливі дискусії, включеність і повага).
Можна запропонувати поміркувати на тему соціальних експериментів, як-от::
- експерименти Аша (серія досліджень, що демонструють владу та природу конформізму в групах);
- експеримент Стенлі Мілгрема;
- Стенфордський тюремний експеримент (важливо розповісти про те, що результати цього експерименту спростовувалися);
- спіраль мовчання (концепція, запропонована німецьким політологом Елізабет Ноель-Нойман);
- феномен абілінскіх грабель.
Можна запропонувати поміркувати про природу гри та ігрової залежності, про дофамінові пастки, пошукати в серіалі (у рекламі, політичних роликах) ознаки маніпуляції.
Чому герої втягуються в гру?
Чим ми готові заплатити за перемогу? І чим платили герої серіалу (і герої художніх творів, які діти читали)?
А на що я піду заради виграшу, який я в екстремальних ситуаціях?
Чи є в серіалі однозначно позитивний і негативний герой?
З підлітками важливо говорити про моральні / етичні проблеми. (І на цю тему можна поміркувати в контексті безпеки: якщо я розповім про те, що мій друг грає в небезпечну гру, це зрада чи піклування? І таке інше.)
Так ми переводимо тему з емоційної площині в інтелектуальну, усвідомлювану.
2. Підліткове суспільство ієрархічно. Одна з найважливіших тем підліткового віку – боротьба за владу й визначення свого місця в ієрархії. Секрет впливу на підліткові співтовариства – знайти, хто в них «альфа», і залучити його до співпраці, до «позитивної» співпраці.
3. Належність. Підліткам важливо відчути себе «своїми». І одне із завдань – знайти своїх. Зібратися в групу, щоб протистояти дорослому світові, зібратися в «субкультуру» (за або проти будь-якої теми). І тут постає питання: чи є підліткам у конкретній школі навколо чого об’єднуватися? Якщо немає – потрібно шукати.
4. У багатьох школах діти грають в цю гру – але не у всіх школах ця гра закінчується проявами жорстокості.
☀️ Нам важливо пам’ятати: якщо є емоційне залучення – у нього має бути фізичне реагування. Дія. Вона у всякому разі буде, це відігравання, питання – у якій спосіб. Чим вище ставка, чим більше ризик, тим, з одного боку, буде більше захоплення в переможця в разі виграшу. І буде більше потреби у «випусканні пари». У прояві – тілесному прояві напруженості, накопиченої в грі. Вона шукатиме спосіб «каналізуватися». (Де є можливість проявляти активність (фізичну) підліткам, що ми можемо запропонувати? Для підлітків особливо важливою є можливість займатися спортом)
☀️ Агресія більше проявляється в авторитарних суспільствах.
У спільнотах, де немає правил або де вони жорсткі, де страшно, де немає можливості проявити емоції, де в дітей немає можливості (навички) запитати: «А навіщо? А чому?»
Де високий рівень конкурентності.
У системах, інфікованих булінгом.
Де насправді й немає спільноти та відчуття близькості.
І питання не в тому, що робити з конкретною грою, а в тому, як формувати спільноту.
5. Що ще нам важливо пам’ятати про підлітків.
Їм не вистачає емоцій у живому спілкуванні. Відчуття небезпеки – це концентровані емоції. (І нам важливо залучати підлітків до кіноклубів, клубів настільних ігор, важливо намагатися створювати емоційні зв’язки в сім’ях та із сім’ями). Чи є місце, заняття, де є можливості проявити, прожити емоції, займатися не тільки інтелектуальною діяльністю?
☀️ Вони суб’єктивно й об’єктивно самотні. Самотню людину легше спровокувати на щось, створюючи ілюзію близькості та контакту.
☀️ Вони шукають свою авторитетність і своє місце – і це місце важливо «дати» або допомогти знайти, важливо наголошувати на тому, у чому вони сильні (можливо, вони зможуть бути менторами для малюків, можуть бути залучені до волонтерської діяльності).
☀️ Романтизація смерті та відчуття свого персонального безсмертя. З підлітками важливо говорити про їх цінність і цінності життя.
☀️ Одна з особливостей підліткового віку: тимчасове вимкнення емпатії, прагнення до ризику, проблеми з гальмуванням та оцінкою ризиків. Важливо, щоб у них була інформація про те, які зміни відбуваються в їхньому віці (книги «Народжені бути вільними», Дік Свааб «Ти – це твій мозок» тощо); у чому з помірним ризиком, дозволеним нами, вони можуть випробувати свої сили?
Ну й ще одне – неочевидне: часто діти в проявленій формі відображають те, що відбувається в нас, у дорослих, у формі прихованій.
Буду думати та дописувати (про дітей 8–10 років потрібно писати окремо. І тут точно важливим є батьківський контроль на контент, але обговорення в сім’ї).
Anywell публікує матеріал з дозволу автора.