Котів часто вважають поганими компаньйонами. Мовляв, вони завжди самі по собі, а людей сприймають, тільки як спосіб почухати за вушком і насипати в миску корм (і готові заради цього потерпіти, коли їх неправильно гладять). І на ім’я не відкликаються, тому що не хочуть. Котолюби в це не вірять, і правильно! Дослідники довели, що коти теж прив’язуються до тих, хто про них піклується, — як собаки та діти. Про це пише Study Finds.

Більшість котів використовують людей, як джерело комфорту, кажуть дослідники. До такого висновку вони дійшли після експерименту. Для цього тварини провели по дві хвилини з господарем, потім на самоті, а потім ще дві з господарем. У дослідженні брали участь кошенята і дорослі коти.

Коли коти в експерименті поверталися до господаря, дослідники відмічали їхні реакції. Якщо тварина не демонструвало ознак стресу та не дивувалася його появі, такий зв’язок вважали прив’язаністю з безпеки. Якщо кіт стресував (облизувався, у нього сіпався хвіст), уникав контакту або, навпаки, ініціював його (стрибав на коліна), її вважали прив’язаністю з відчуття невпевненості.



Із 70 кошенят у 64,3% відмітили прихильність із безпеки, у 35,7% – з відчуття невпевненості. У групі дорослих тварин ці показники склали, відповідно, 65,8% і 34,2%. Цікаво, що кошенята після експерименту пройшли курс соціалізації тривалістю шість тижнів, але результати після нього не змінилися.

«Коти із прив’язаністю з відчуття невпевненості можуть здаватися відчуженими. Довгий час існувала упереджена думка, що всі вони поводяться так. Але більшість використовує господаря, як джерело безпеки. Кіт залежить від вас, йому потрібно, щоб ви почувалися в безпеці, коли він сам у стресі», — говорять учені.