Вчора в Рівненській області загорівся другий за величиною в Україні природний заповідник. Причиною став підпал сухої трави. У зв’язку з цим виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун розповіла, як спалення сухої трави шкодить і людям, і природі.

«Під час згоряння тонни рослинних залишків у повітря вивільняється приблизно 9 кг мікрочастинок диму. До його складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук», — говорить Супрун.

Також із тліючого листя й трави, без доступу кисню, виділяється бензопірен, що може спричинити висипання на шкірі, бронхіт і навіть онкологічні хвороби.

З димом у повітря вивільняються діоксини — дуже отруйні для людини речовини. Дим від спалювання трави їдкий, темний і густий, дуже неприємний людям, подразнює очі, має неприємний запах та може викликати алергії.

А коли траву палять у місті, то можуть горіти й солі важких металів, що осіли на рослинах. Такий дим дуже отруйний.

Ну, і ще один очевидний факт — значна відкрита площа горіння та сильний вітер можуть призвести до того, що невеличке багаття перетвориться на неконтрольовану пожежу. Врешті вогонь може легко перекинутися на ліси чи домівки людей, які живуть поруч.

Особливо шкодить спалення трави живим істотам, що живуть у ній. Супрун каже, що до одного виду рослин «прив’язані» близько двадцяти видів комах. Вони живуть у рослинах та ними харчуються. Якщо в пожежі гине рослина, то гинуть і комахи. У вогні можуть загинути і постраждати звірі, плазуни, земноводні, особливо новонароджені зайчата, їжаки та жаби.

Що стосується рослин і ґрунту, то і тут підпал має наслідки. Рослини утримують у собі вуглець. Саме під час спалювання сухостою руйнуються трав’яний, кущовий та деревний покрив. Внаслідок цього вуглець вивільняється у вигляді різних сполук, що забруднюють атмосферу. Руйнується верхній ґрунтовий покрив. Поживні речовини не переходять у форму, яку можуть засвоїти рослини, адже гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми.

Супрун додає, що під час перегнивання листя речовини повертаються до ґрунту. При згорянні ж утворюється зола. Хоча вона так само використовується як добриво, та у такому разі до ґрунту потрапляє значно менше речовин, ніж за природного процесу гниття.

Також виконувач обов’язків міністра спростовує міф про те, що спалювання старих рослин може бути якось корисне для молодих. «З пожежею знижується потенціал вегетативного і насіннєвого розмноження рослин. Адже багато насіння знаходиться саме в ґрунті», — говорить Супрун.