Якою б привабливою не виглядала ідея жити на самоті і за повної незалежності, учені попереджають: усе не так добре, як здається.


Такого висновку вони дійшли після масштабного дослідження, учасниками якого стали 20,5 тис. англійців віком 16—64 років. Вони 1993, 2000 чи 2007 р. пройшли опитування щодо психічних захворювань і розповіли про свої невротичні симптоми (загальний психічний розлад, депресію, генералізований та соціальний тривожний розлад) за останній тиждень. Усі три опитування показали: люди, що жили самі, відчували перераховані симптоми частіше за інших. Це не залежало від статі і віку.


Головною причиною закономірності вчені називають самотність. Через неї люди часто страждають від зацикленості на темних думках, тривожності, фобій, відчувають фізичний дискомфорт — біль та втому. Окрім того, у них можуть розвиватися залежності, які, у свою чергу, теж здатні призвести до психічних розладів.


Сама по собі самотність не означає, що у людини є розлад психіки. Проблеми виникають тільки тоді, коли вона втрачає зв’язок із собою та іншими людьми. Це ще один привід піклуватися про себе, розвивати усвідомленість, приймати себе з усіма почуттями і насолоджуватися життям незалежно від того, чи є хтось поруч.