Текст: Юлія Козленко, Анастасія Бойко 

Довгий час парадигма «досягаторства» була головною у психології успішності. Працювати понаднормово, недосипати і бути постійно на зв’язку — модно. Встигати все і відразу, при цьому, звісно ж, кайфувати та насолоджуватися життям. І не важливо, чи підходить таке життя і чи подобається: так повинно бути, важливо встигати все і скрізь.

Але тим часом у світі все більше і більше людей стикаються з депресією, вигоранням, панічними атаками і тривожністю. Проблеми з психічним здоров’ям обходяться глобальній економіці у трильйон доларів: мова йде і про зниження продуктивності, і час на лікування, і навіть звільнення з роботи. Всесвітня організація охорони здоров’я вважає депресію головним розладом психіки: в усьому світі від депресії страждають 300 млн людей. Дослідження також показують, що найчастіше робота не робить людей щасливими. 

 


Тож чи потрібна понаднормова робота? Встигати все і на відмінно — те, що нам потрібно? Чи робить це все нас щасливими?


Запитання, скоріше, риторичні. Важливо знати себе і свої пріоритети — тільки тоді можна прожити по-справжньому наповнене та щасливе життя. Саме тому у світі все більшої популярності набирає тенденція ігнорування: відмова від усього зайвого. У світі літератури з’являється також багато книг про «пофігістичний» спосіб життя.


Що таке мистецтво ігнорування? 

 

Мистецтво ігнорування, або пофігізму — це вміння прожити життя, не відволікаючись на зайве, не озираючись на думку зі сторони. Воно полягає в тому, щоб говорити «ні» непотрібному шуму, прохання, сумнівам. Бути пофігістом — не означає припинити докладати зусиль, ігнорувати все навколо і ставати відлюдником або хамом. Це означає знайти свій власний баланс у житті: де будуть досягнення, які радують, хобі, але й буде час на відпочинок і близьких. Тобто це про те, щоб знаходити час на по-справжньому важливі речі.


В Наприкінці липня у видавництві Vivat вийшла книга «Магічне мистецтво ігнорування» Сари Найт. Чи бувало у вас так, що ви зациклюєтеся на дрібницях, хвилюєтеся через незначні подробиці та не можете насолоджуватися життям? Ця книга про те, як припинити турбуватися про непотрібне і сфокусуватися на по-справжньому важливих речах. Ця практична пародія на «Викинь мотлох із життя» Марі Кондо з тією різницею, що «Магічне мистецтво ігнорування» пропонує викинути сміття та вигнати тарганів із голови. «Подібно до Марі Кондо, котра чітко, елегантно й ефективно вчить нас прибирати матеріальний мотлох, я теж припасла для вас дещо цікаве… — пише Сара Найт у вступі до своєї книги. — І от в оселі я лад навела. Проте справжнє диво сталося тільки тоді, коли я зосередилася на власних клятих пунктиках».


 Як не витрачати свій час на докори сумління? Не брати зобов’язання, які не потрібні. Як припинити відчувати сором і провину? Не брати на себе занадто багато, а фокусуватися тільки на тому, що важливо. Здається, поради прості, але якби ми всі їх виконували, то жили б більш щасливим і наповненим життям. 


Головна ідея книги: «Досить потурати іншим — час подбати про себе!»


Юлія Орлова, генеральний директор видавництва Vivat, у якому опублікували видання, вважає, що жодна книга не може вплинути на амбіції людини: це має бути особистим рішенням. «Проте „Магічне мистецтво ігнорування“ допоможе перевернути поняття успішності. Успіх — це знання себе, своїх пріоритетів, потреб і вміння їх дотримуватися. Інформаційний шум, прохання інших людей, невдоволення — це все буде за будь-яких умов. Але бути успішним — означає йти за своїми цілями, незважаючи на все це. Я вважаю, саме цим баченням і цінна дана книга».


Юлія Орлова, генеральний директор видавництва Vivat, у якому опублікували видання, вважає, що жодна книга не може вплинути на амбіції людини: це має бути особистим рішенням. «Проте „Магічне мистецтво ігнорування“ допоможе перевернути поняття успішності. Успіх — це знання себе, своїх пріоритетів, потреб і вміння їх дотримуватися. Інформаційний шум, прохання інших людей, невдоволення — це все буде за будь-яких умов. Але бути успішним — означає йти за своїми цілями, незважаючи на все це. Я вважаю, саме цим баченням і цінна дана книга».

У книзі йдеться про низькоінформаційну дієту — як зберегти більше сил для важливих справ і не розпорошуватися на постійний серфінг інтернету.


Також вона пропонує новий підхід до тайм-менеджменту, вводить поняття «аутсорсинг життя» й автоматизації: руйнує звичні стереотипи про кар’єру та «офісне життя». «Працювати 4 години на тиждень» — про те, як без шкоди для доходу змістити роботу з п’єдесталу головного в житті та проживати мрію.


«Не примушуй себе. Альтернатива силі волі» Бенджаміна Харді — про те, як досягати бажаного без надзусиль, знаходячи альтернативні шляхи. «Кожна ідея у вашій голові — похідне того, із чим ви стикалися. Те, ким ви стаєте і на що перетворюєте своє життя, формує ваше оточення та якість споживаної інформації. Сміття на вході дає сміття на виході», — йдеться в книзі. У ній фокус на оточенні: дієта стає не такою виснажливою, якщо у вашому близькому оточенні є кілька людей, які також обмежують себе в харчуванні; заняття спортом — не такий тягар, коли вам є, з ким їх розділити, і так далі. 


Оточення, яке буде допомагати вам розвивати ті навички й уміння, які вам потрібні, — ось ключ до енергійного та наповненого життя без надзусиль. У книзі — такі, здавалося б, очевидні та прості рішення, про які не прийнято говорити. «Досягаторство» може бути різним, і часто сприяти йому може саме відмова від спілкування з людьми, які не підтримують вас, а, навпаки, віддаляють від мети.


Що кажуть психологи  

 

Психологи вважають, що частка пофігізму — це розсудливо, якщо вона виходить із розуміння своїх потреб: «Часто дорослі не цікавляться тим, чого саме хоче дитина, що їй подобається, а що ні. За неї завжди роблять вибір або підштовхують до того, „що краще“. Коли дитина виростає, то продовжує діяти, не розуміючи, що їй потрібно, і керується установками, закладеними батьками, вчителями та іншими людьми. Або навпаки — починає бунтувати проти правил і робити все наперекір. Але це теж не буде власний вибір, це буде шлях всупереч іншим.


Ці всі дії зазвичай не приносять задоволення і можуть призвести до внутрішньої напруги, незадоволеності собою, бажанням себе покращувати, виправляти і все більше мотивувати, знову ж таки до роботи, яка не до вподоби. 

І тільки якщо прислуховуватися до себе, усвідомлювати, чого саме хочеться, а чого ні, тоді буде простіше сформувати свої цілі та прийняти свої рішення», — Іванна Шпак, дитячий психолог, консультант у методі позитивної психотерапії Н. Пезешкіана, співзасновник «Майстерні батьківства Я-Ти-Ми».


Неприємні заняття можуть вам зашкодити, на думку лайф коуча Міжнародного Еріксонівського університету Аліни Меллер. «Наш мозок — це неймовірно потужний комп’ютер, який обробляє квадрильйони інформації. Ось ви зараз читаєте, а ваш мозок мало того, що обробляє вхідну візуальну інформацію, так він ще й бореться з тяжінням Землі! Але ви сконцентровані тільки на одному завданні (сподіваюся, зараз це читання), і максимум ви можете тримати в голові 5 +/− 2 думки. Це називається усвідомленість. Всі інші процеси, включаючи дихання, зчитування інших сигналів з оточення, відбуваються в такому собі „автоматичному режимі“ — що називається несвідомо. 


Так от уявіть собі, що ви регулярно займаєтеся неприємним заняттям. Усвідомлено ви придумали для себе мотив це робити: борг перед суспільством, гроші, стабільність, «я ж обіцяв» тощо. А несвідомо мозок постійно знаходиться у стресі. І так як він керує 99% вашої активності, він починає максимально намагатися врятувати вас від неприємного заняття.


На роботі ви постійно чомусь хворієте. Щоразу перед походом до тещі у вас починається алергія. Перед важливим звітним заходом ви ламаєте ногу…


і так далі. Це все сигнали несвідомого про те, що вам треба щось змінювати в житті. Поки ваш мозок не загальмував вас куди більш серйозно. Моя думка, яка ґрунтується на науковій літературі та досвіді роботи з клієнтами: робити те, що не приносить задоволення, не тільки шкідливо, але ще й небезпечно для життя! У кожній людині є величезний потенціал, але розкрити його можна тільки в тому занятті, яке ви щиро любите і від якого отримуєте максимальну кількість позитиву. І тоді ваш мозок починає підкидати вам ідеї або випадки, які допомагають у цьому виді діяльності, так як мозок любить вас і піклується про вас набагато більше, ніж ви про себе!» — Аліна Меллер, персональний бізнес і лайф коуч.


Мистецтво ігнорування — це вміння вибудувати пріоритети, зрозуміти, що для вас важливо, і відсівати непотрібне. Найчастіше ми фокусуємося на досягненнях. Але придивіться: ваше ідеальне життя заважає прожити саме те непотрібне, що ви не можете проігнорувати, — чужі прохання, дзвінки, думки. Уміння відмовлятися від зайвого — це нова складова успіху.