Якщо ви хоч трохи стежите за альтернативною медициною (або просто регулярно заходите в інстаграм), то напевно помітили недавню моду на цілющі кристали — різнокольорові кварцові породи, яким приписують оздоровчі та заспокійливі властивості. Якщо вірити інстаграм-гуру та послідовникам езотеричних практик, використання кристалів у лікувальних цілях почалося ще за часів античності й не втрачало популярності аж до XVII століття.
Стародавні греки, наприклад, використовували амулети з аметистами, щоб захистити себе від сп’яніння і похмілля, а нефрит використовувався для підтримки здоров’я нирок у стародавньому Китаї. Протягом ХХ століття захоплення кристалами вважалося легковажною справою забобонних панянок, шарлатанів і хіпі, але зараз ми все частіше чуємо про їхню користь від цілком авторитетних джерел.
Серед шанувальників цілющих кристалів числяться і знаменитості (наприклад, Міранда Керр і Кеті Перрі), і популярні візажисти, і фітнес-тренери. Щоб купити шматочок рожевого кварцу або аметисту, зовсім не обов’язково йти в сумнівну езотеричну крамницю — «цілющі» набори для початківців можна знайти в більшості серйозних інтернет-магазинів косметики або просто в «Сефорі».
Але питання залишається відкритим — чи можуть кристали благотворно впливати на здоров’я? А якщо ні — то в чому секрет їх популярності? Давайте розбиратися.
Як це має працювати
В теорії, кристали позитивно впливають на енергетичне поле нашого тіла. Багато в чому це нагадує принципи традиційної китайської та індійської медицини — концепцію життєвої енергії «ці» та ідею чакр. Різні кристали нібито зцілюють різні недуги, допомагаючи спрямовувати енергію в різні точки, але тут немає чіткої системи. Деякі цілителі стверджують, що аметисти сприятливо впливають на кишечник, а інші — що вони корисні для роботи серця.
У Сполучених Штатах з’являється все більше «професійних» цілителів, які проводять терапію за допомогою кристалів. Зазвичай пацієнта просять лягти на спину, а цілитель розкладає по його тілу різнокольорові кристали залежно від того, на що хворий скаржиться. Втім, більшість любителів кристалів проводять власні ритуали, керуючись інструкцією з інтернету та порадами тематичних інстаграм-блогерів.
Чи працює це насправді
Поки немає жодного дослідження, яке б підтвердило ефективність використання цілющих кристалів. У 2001 році британські психологи провели експеримент, попросивши дві групи людей медитувати, стискаючи в руках кристали. У половини учасників експерименту в руках були схожі на кристали шматки скла, які нібито не мають чудодійних властивостей, які є у справжніх кристалів. Після п’ятихвилинної медитації учасників попросили описати свої відчуття, і чимало волонтерів заявили, що відчували хвилі тепла, поколювання в руках і приплив енергії. Ось тільки ці відчуття були ідентичними і у разі використання справжніх кристалів, і підроблених, а отже — були результатом самонавіювання та проявом ефекту плацебо. Більш того — ті пацієнти, яких перед медитацією попросили звертати увагу на незвичайні фізіологічні відчуття, заявляли про більш яскравий вплив кристалів.
Вчені більш ніж упевнені в тому, що у самих кристалів немає чудодійних властивостей, і самі по собі вони ніяк не можуть вплинути на наше здоров’я. І все ж не можна заявити, що терапія кристалами не здатна допомогти впоратися зі стресом або поліпшити настрій, адже ефект плацебо — потужний інструмент. Якщо ви щиро вірите в те, що шматочок рожевого кварцу допоможе вам заснути, то є ймовірність того, що так воно і буде. Ось тільки тут є небезпечний нюанс — покладаючись лише на альтернативні практики, люди можуть вчасно не звертатися до лікарів і не приймати медикаменти, а це може призвести до сумних наслідків.
«Головне у кристалах — краса, емоції, які вони викликають, — вважає геолог Володимир Гриценко. — Щодо наявності у них лікувальних можливостей я дуже сумніваюся. Але віра в такі властивості, можливо, зможе поліпшити самопочуття».
У чому секрет їхньої популярності
Якщо кристали та інші езотеричні практики не мають науково доведеної дії, то чому вони не втрачають свою популярність? За словами психолога Євгенії Чернеги, причина захоплення магічними практиками — у магічному мисленні, яке було властивим первісній людині. Не знаючи причин природних явищ, людина пояснювала їх магією. Вірила, що пір’я орла дає силу орла, зображення тигра — спритність тигра, а виконання певного танцю принесе удачу.
Кожен із нас проходить ті ж стадії розвитку, які пройшло людство. Онтогенез (розвиток індивіда) відтворює філогенез (загальний розвиток виду). У дитинстві природно вірити і в Діда Мороза, і в те, що, якщо не наступати на тріщини між плиткою, станеться щось хороше. Дитина вірить у свою здатність впливати на навколишній світ силою своїх думок і намірів. Потім розвивається реалістичне мислення.
«Зараз, незважаючи на всі досягнення сучасної науки, в нашому житті все ще багато невизначеності, яка викликає тривогу та стрес. За низької толерантності до невизначеності тривога нестерпна, і людині хочеться отримати контроль над тим, що відбувається, — розповідає психолог. — Ілюзію контролю дають магічні ритуали та віра у свою всемогутність, здатність змінювати реальність.
Наприклад, є ідея, що якщо ви ходите за худими людьми — то будете худнути, а якщо за товстими — товстіти. Або що будете отримувати риси людей, від яких приймаєте частування та подарунки. Або що, якщо будете ходити певною дорогою, носити шпильку в кишені, ниточку на зап’ясті, читати тільки хороші новини, — все буде добре. Це щось, що легко контролювати. Коли одержимість магічними думками та/або ритуалами досить висока, займає кілька годин на день і в значній мірі керує життям і поведінкою людини, ми говоримо про обсесивно-компульсивний розлад. Небезпека магічного мислення в тому, що воно відволікає від справжнього життя, створює оманливе враження контролю та заважає бути в контакті з реальністю».
