Проєкт Beehiveor, у якому Сергій Данилов займає позицію CEO, займається нейронаукою і розробляє нейротехнологічні рішення для бізнесу, освіти та науки. Вони знають усе про те, як працює людський мозок, чому люди приймають рішення саме так, а не інакше, і що стоїть за емоціями.
Що для вас велнес?
На мій погляд, те, що ми робимо, вкладається у поняття велнесу. Ми популярно розповідаємо про нейронауку, а значить, вчимо людей краще розуміти себе — від ментального здоров’я до спортивної психології чи механізмів прийняття рішення. У розробках ми займаємося трекінгом поведінки. Це дозволяє отримувати знання про те, коли ти найбільш ефективний, і використовувати індивідуальні режими роботи.
Наш продукт Storylook, наприклад, розв’язує питання з індивідуальним режимом навчання. Його суть у тому, що завдяки системі відстежування руху очей під час читання, кліпання, рухів голови він може зберегти все, що ви прочитали. А потім проаналізувати й оцінити кількість зусиль, витрачених на роботу з матеріалом.
Усе це допомагає краще усвідомлювати себе, розподіляти зусилля, розставляти пріоритети. Здається, дуже велнес.
Як ви визначаєте місію своєї роботи?
Основна місія — зробити досягнення нейробіології застосовними в нашому житті. Тому ми консультуємо та проводимо дослідження для компаній. Читаємо лекції для наших слухачів. І розробляємо нейротехнологічні продукти.
Як ви прийшли до створення Beehiveor?
Ми вихідці з академічної науки. У нас за плечима 20-річний досвід викладання. Але основна проблема — це те, що люди після закінчення університетів не можуть знайти застосування своїм знанням і йдуть працювати не за фахом чи виїздять за кордон.
Тому дуже хотілося довести, що в Україні можна працювати та заробляти як фахівець у галузі нейробіології.
Як ви розумієте, що досягаєте результату в тому, що робите?
Якщо говорити про наші курси та лекції, то якість можна виміряти тільки кількістю людей, що приходять знову. У випадку з консалтинговими дослідженнями це задоволеність замовника. Найважче з науково-дослідними та дослідно-конструкторськими роботами. Зазвичай у дослідженнях відповідь на одне запитання породжує десяток нових, і вибратися зі зростаючої кількості варіантів вирішення завдання буває непросто. І у мене, якщо чесно, немає рецепту, як з цим упоратися. Але результат вимірюється швидкістю рішення та кількістю витрачених на це ресурсів, тому треба вибирати правильний напрям.
Читайте також: Танці як нейрохакінг. 3 способи, як вони впливають на мозок
Як ви розслабляєтеся?
Залежно від того, що розуміти під розслабленням. Відновлення ресурсу потрібне після напруженого виконання якоїсь специфічної роботи. У такому випадку найкращим способом вважається активний відпочинок. Зараз я можу сходити у зал, побити мішок, влаштувати пробіжку чи прогулянку.
Якщо ж навалюється великий обсяг роботи, плюс висока мотивація, плюс брак часу, то тут потрібні будь-які засоби, які допоможуть зняти тривожність. Наприклад, нагадування про тлінність життя і що все навколо мирська суєта. Тут добре спрацює будь-яка зустріч із прекрасним: сходити (а краще злітати) у музей, подивитися кіно, поговорити про мистецтво чи поміркувати про смерть. Ну, а найчудовіший спосіб зняти таке напруження — спілкування з друзями. Але насправді, як і в усіх справах, треба бути гнучким і мати у запасі багато способів.
Це інтерв’ю — частина спецпроєкту про чоловіків українського велнесу. Прочитати інші можна тут.
