Затишне місце, де нам добре або кордони, які не дають розвиватися? Ми часто чуємо про те, що виходити із зони комфорту корисно, але як зрозуміти, що це дійсно потрібно? І взагалі, навіщо залишати звичну атмосферу, де так затишно, тепло і безпечно? Поспілкувалися з психологом Вірою Романовою і дізналися, чому ми можемо застрягти в зоні комфорту на довгі роки, а можемо і не знайти її за життя зовсім.

Що взагалі таке зона комфорту і навіщо вона нам?

Комфорт — це своєрідна межа або рамки, за якими ми визначаємо якість власного життя. У кожної людини свій комфорт: для когось він втілюється в можливості відчувати себе щасливим, для іншої людини це спосіб проявляти любов по відношенню до самого себе або іншого, для третього – можливість мати мрію і перетворювати її в ціль.

Зона комфорту потрібна для того, щоб було куди повертатися. Часто виходить так, що етапи нашого життя змінюють один одного, а ми забуваємо робити між ними паузи. Наприклад, перехід від одних стосунків до інших, або період розвитку відносин з партнером: від перших побачень до шлюбу і спільних дітей. У такі моменти можна знецінити себе і знизити самооцінку. Тут нам якраз і потрібна зона комфорту — щоб повертатися туди, де нам було добре і де ми відчували радість і задоволення.

Не завжди зона комфорту — це стан, в якому нам добре. Страждання і переживання теж можуть бути зоною комфорту. Буває, людина настільки звикає до пригніченого стану, що вже не знає, ким він буде, якщо перестане нити, скаржитися або хворіти.


Як зрозуміти, що ви все ж застрягли

Буває, що ми все ж засиджуємося на місці. Перший дзвіночок — це відсутність радості в житті, досягнень і вражень — словом, коли ви розумієте, що застигли на місці і не розвиваєтеся. Друге — коли оцінки, які ви отримуєте від оточуючих, вас не влаштовують. Чужу думку точно не завжди варто сприймати буквально, але воно може стати приводом замислитися.

Найчастіше в полоні зони комфорту виявляються перфекціоністи і люди, які відчувають страх перед змінами. Їх кредо — нехай краще буде так, як є, ніж я буду робити якісь дії, не знаючи, чого очікувати. Боязнь вийти із зони комфорту — це не лінь, це, швидше, питання неусвідомленість і відсутності інтересу. У зоні комфорту можуть застрягти і люди, які отримали занадто багато негативної оцінки і вони бояться отримати її знову.


Чи потрібно виходити із зони комфорту?

Насправді, в нашій культурі люди скоріше ​​не фіксують зону комфорту, ніж застряють в ній. Адже ми живемо в світі оцінок і суджень, і більшість з нас створює модель життя з власних бажань і очікувань інших людей. Виходить, нашою зоною комфорту виявляється місце, де ми подобаємося не самим собі, а іншим.

У нас так повелося, що багато бізнес-тренерів, коучів і навіть психологи говорять про те, що вихід із зони комфорту — це коли вам боляче, неприємно, але ви повинні це перестраждати. Але запитайте себе: кому потрібен цей вихід із зони комфорту? Вам або тому, хто від вас цього вимагає? І якщо вам, то чому б не розглядати це як щось, чого вам хочеться, а не гвалтувати себе.


Як створювати зону комфорту?

Виходячи з вищесказаного, зона комфорту — це коли у нас виходить все, що ми робимо, і ми внутрішньо відчуваємо свій успіх. Це і є позитивна частина нашого комфорту, переживання наших успіхів нами самими. Ми можемо перебувати в цій зоні комфорту і переживай свій успіх внутрішньо. А можемо переходити в зону дискомфорту і намагатися отримати визнання ззовні.

Один із способів створення зони комфорту лежить в наших міжособистісних відносинах. Ми можемо виміряти цей комфорт тілесними відчуттями або комунікаціями. Коли ми хочемо створити комфорт, то вибираємо, з ким і в які комунікації вступаємо. Тим самим створюючи кордони для свого комфорту і або пускаємо в них людей, або «виходимо» до них самі. Визначати ці межі можна по відчуттях власного комфорту — коли вам добре з іншими людьми і з самим собою, а коли ні.

 


Якщо говорити не про миттєву зону комфорту, а про перспективу — то це проекція життя, яка буде приносити нам щастя в майбутньому. Коли ми спочатку фантазуємо про свій комфорт, а потім вибудовуємо його. Ця зона комфорту про наші внутрішні бажання: про відчуття щастя, любові, власного місця в житті.

Часто вибудовувати зону комфорту нам заважає наш негативний досвід. Справа в тому, що хворобливі відчуття ми можемо сприймати як нормальні і правильні. І виходить, що ми свою зону комфорту формуємо з негативного досвіду. Тому, в такому випадку важливо привносити позитивні речі в своє життя.


Чим корисний вихід із зони комфорту?

Важливо, щоб вихід із зони комфорту сприяв розвитку особистості. Наприклад, допомагав рости в професійному плані. У цьому випадку важливо робити паузи у своїй діяльності, проводити аналіз і здійснювати зміни.

Якщо говорити про вихід із зони комфорту в інтимній сфері — то тут це можливість відчути нові емоції і відчуття. Ми не говоримо зараз про БДСМ або оргіях, як багато хто відразу думають, а про можливість спробувати нове. Наприклад, по-іншому торкатися один до одного, розвивати свої тактильні відчуття і не боятися висловити свої бажання.

Навіть нові хобі – це теж вихід із зони комфорту. Люди часто бояться братися за нове через ризик невдач і в підсумку позбавляють себе захоплень.

Ще один корисний приклад такого виходу — відносини з іншими людьми. Чому б не спробувати іноді будувати спілкування не так, як ми звикли? Наприклад, написати чоловікові серед дня романтичну смс, якщо зазвичай ви цього не робите. Або замість вина взяти до друзів в гості настільну гру.


Як правильно виходити з зони комфорту?

Існує кілька варіантів:

  • Розширювати межі зони комфорту поступово. Це хороша і менш стресова стратегія, але є ризик того, що ви можете розширити свої кордони до такої міри, що в підсумку перестанете їх контролювати і вам нікуди буде повертатися.
  • Відкривати зону комфорту. Якщо говорити про неї, як про фортецю або будь-який інший простор, в якому вам комфортно, ви можете, умовно, відкрити в ньому двері і вікна і спробувати з них визирнути або вийти, чи впустити в них інших людей.
  • Ще одна стратегія, з якою можна виходити із зони комфорту — це проектування власного життя. Для цього потрібно взяти вихідну точку, яка є для вас зоною комфорту, і уявити майбутню зону комфорту. Та побудувати своє життя так, щоб поступово перейти з однієї точки в іншу.