«Важливо розуміти, що мається на увазі під незбіжністю», — відповідає наш експерт, сексолог і психоаналітик Маргарита Стельмашова. І додає, що кожен випадок дуже індивідуальний. Що ж, готові розбиратися. Секс — це психосоматичне партнерство, симбіотичний рай, відчуття щастя від контакту і близькості, злиття емоційного та фізичного з іншою людиною. У сексі важливі почуття, емоції, близькість, довіра та фізичне задоволення.

Маргарита Стельмашова

практичний психолог, сексолог, психоаналітик, виконавчий директор секції сексології і терапії сексуальних розладів при Спілці психологів і психотерапевтів України


У сексології існують критерії, за якими можна визначити дисгармонію у парі. Звертати увагу треба на такі аспекти стосунків:

  • психоемоційну складову стосунків (будь-які її порушення);
  • фізіологію (буквально розбіжність геніталій);
  • статеву конституцію (цей аспект стосунків не піддається коригуванню, з ним працювати складніше);
  • збіг чи розбіжність сексуальних уподобань, бажань і потреб.

 


Секс — лише частина любовних стосунків і взаємодії з партнером. Акцентувати увагу потрібно на партнерських стосунках у комплексі, а не тільки на якості сексуальної близькості.

 

Причиною неможливості отримати повне сексуальне вдоволення може бути фізіологічний чинник — розбіжність геніталій за розміром і формою. Найчастіше вона компенсується, оскільки жіноча піхва має величезний діапазон пристосування.

 

Статева конституція — більш складний момент, який не піддається коригуванню. Сексуальний темперамент властивий людині від природи. Він може бути слабким, середнім і сильним. Одному з партнерів у парі досить сексу 3–4 рази на місяць, а іншому він потрібен щодня. Партнерам із великою розбіжністю у статевій конституції дисгармонію компенсувати складно, вона має збігатися чи бути близькою.


Проблеми у парі також можуть виникнути через різницю сексуальних сценаріїв, уподобань і варіантів сексуальної взаємодії. Коли один хоче у сексі чогось, що неприйнятне для іншого, можна говорити про сексуальну дисгармонію.

 

Чи треба при цьому будувати стосунки та сексуальне життя, потрібно розглядати індивідуально у кожній парі. Дисгармонія може мати тимчасовий характер. Причиною цього можуть бути якісь тимчасові обставини. Наприклад, під час вагітності та пологів у жінки. У цьому випадку все залежить від стосунків у парі, від інформованості партнера та готовності йти на компроміси.



Як правило, коли говорять про сексуальну несумісність, потрібно враховувати, чи є психоемоційний зв’язок у партнерів, чи секс для них — просто процес. Важливо розуміти, чи є бажання бути разом. Якщо так, то буде і спільна готовність працювати над досягненням гармонії чи можливістю компенсувати дисгармонію.

 

Сексуальні стосунки — важливий ресурс у парі. У більшості випадків це основа стосунків. Взаємний потяг, гармонійна сексуальна взаємодія — один із найважливіших факторів для них.


Але не можна розглядати сексуальні стосунки без інших рівнів партнерства. Коли чоловік чи жінка вважають, що для гармонійної взаємодії досить лише сумісності у сексі, вони використовують споживчу модель взаємин. Водночас є пари, в яких у сексуальному житті довгі роки зберігається дисгармонія, але це не заважає їхньому партнерству, оскільки подружжя сумісне в інших сферах життя.