Досліди над тваринами — одне з найбільш неоднозначних питань сучасної науки. Прихильники тестування препаратів на звірах упевнені, що життя кількох мишей — невелика ціна створення препаратів, які зможуть врятувати мільйони людей, і стверджують, що без дослідів на тваринах медицина та хімічна промисловість розвивалися б набагато повільніше. Нещодавно в Україні про це заговорили в практичному ключі — керівниця МОЗ Уляна Супрун повідомила про те, що в міністерстві розробляється технічний регламент на косметичну продукцію, який вводить заборону на тестування косметичних виробів на тваринах. За словами Супрун, досліди над тваринами — застарілі знущання, а переваги гуманних альтернатив очевидні.


І все ж після новин про можливу заборону багато хто почав турбуватися — невже тепер нам продаватимуть потенційно небезпечні препарати, які не пройшли перевірку на щурах і кішках? Насправді, успішні досліди над тваринами — не гарантія безпеки продукту і зовсім не те неминуче зло, про яке ми звикли чути. Розповідаємо, чому досліди над тваринами працюють не так ефективно, як нам здається, чим їх можна замінити і що нова ініціатива від МОЗ означає на практиці.


У чому суть ініціативи МОЗ


За словами керівниці МОЗ Уляни Супрун, відмова від тестування на тваринах дозволить запровадити європейський підхід до якості косметики та створить сприятливі умови для торгівлі між Україною та країнами Європейського Союзу. Іншими словами — в Україні зможуть продавати косметику, яку не тестували на тваринах (поки що її і так продають, але вона формально не відповідає нормам Державних санітарних правил), а українські виробники зможуть продавати за кордон свою продукцію, яка відповідатиме міжнародним нормам і буде тестуватися гуманним чином. Формально, Україна вже навіть підписала міжнародні документи, які обмежують використання дослідів над тваринами, але є один нюанс — немає загальноприйнятих правил щодо використання альтернативних методів перевірки косметики.


Більше того — якщо технічний регламент на косметичну продукцію, який вводить заборону на тестування косметичних виробів на тваринах, буде прийнятий, то українські виробники парфумів будуть зобов’язані тестувати свою продукцію гуманно. За словами Олександра Тодорчука, засновника гуманістичного руху UAnimals, відчувається протистояння з боку косметичних компаній, але в Україні ця проблема має переважно законодавчо-бюрократичний характер.


Чому тестування на тваринах не працює


Згідно зі статистикою американської правозахисної організації PETA («Люди за етичне ставлення до тварин»), щорічно проводяться досліди на ста мільйонах тварин: козах, кішках, щурах, мишах, свинях і собаках. Приблизно 90% дослідів, проведених над тваринами, не призводять до проривів у медицині. Вся справа в тому, що у людей і тварин кардинально різна будова тканин і органів — якщо препарат показує багатообіцяючі результати на мишах, то це зовсім не гарантує того, що він покаже якісь результати на людях. У більшості тварин набагато коротша тривалість життя, ніж у людей, а отже — їхній обмін речей працює зовсім інакше.

 

Люди і тварини страждають від різних захворювань, так що, коли в новинах пишуть про те, що вчені успішно перевірили на кроликах новий чудо-засіб від раку, правда набагато менш оптимістична.


Швидше за все, вчені штучно викликали у кролів симптоми, які проявляються в онкохворих людей, а потім вивчили те, яким чином ці симптоми реагують на той самий чудо-засіб. У більшості випадків немає ні найменшої гарантії, що ліки будуть діяти схожим чином на реальних онкохворих пацієнтів. Американські інститути здоров’я визнають, що 95% препаратів, які успішно проходять тестування на тваринах, не проходять клінічні випробування на людях. Зворотний бік цієї медалі — те, що препарати, які могли б бути безпечними й ефективними для людей, не виходять на ринок через те, що не проходять перевірку тваринами.


Чим замінюють досліди над тваринами вже сьогодні


Відмова від тестування медикаментів і косметичних засобів на тваринах не означає, що хімікати почнуть перевіряти на нічого не підозрюючих людях. 3D-моделювання дозволяє наочно вивчати дію речовин на клітини та органи, не використовуючи при цьому живих піддослідних. Вирощування тканин і органів зі стовбурових клітин — ще одна перспективна технологія, яка в найближчому майбутньому зможе замінити клінічні експерименти над людьми і тваринами. Вчені з Флоридського університету недавно розробили новий спосіб синтезувати тканину, яка нагадує людські м’язи і реагує на подразники так само, як і біцепс або трицепс живої людини. За словами самих вчених, перевірка речовин на цій тканини дозволить набагато точніше прогнозувати потенційну дію препарату на людські м’язи, ніж використання тварин. Так як звірів використовують для навчання майбутніх медиків (нерідко на свинях і собаках показують травми органів і демонструють, яким чином рятувати поранену людину), вчені вже розробили спеціальні ляльки, які кровоточать, дихають і навіть « вмирають » так само, як і люди. Використання таких ляльок не тільки набагато більш гуманне, ніж розрізання звірів під час заняття, але і більш ефективне — медики, яких тренували на ляльках, швидше і правильніше надають першу допомогу постраждалим.


Дослідники також використовують штучно вирощені клітини для того, щоб вивчити дію медикаментів на людей. Хоча зараз ця технологія здається доволі футуристичною, вона набагато ефективніше, ніж тестування на тваринах. Звісно, ще один спосіб достатньо точно перевірити дію речовини на людину — використання людей-волонтерів. На відміну від тварин, цим піддослідним вводять тільки крихітні дози препаратів, які не можуть нашкодити організму. Дія речовини потім вивчається за допомогою надзвичайно точних інструментів, які вловлюють навіть мінімальні зміни в організмі.