Ніхто з нас не самотній у Всесвіті. Мільярди бактерій, що становлять мікробіом тіла, завжди поруч. Вони впливають буквально на всі процеси, що відбуваються з організмом.

Наука ще розбирається з подробицями взаємин тіла та його мікрофлори. До фінальної точки далеко, але нові дослідження повідомляють про цікаві деталі. Так, наприклад, нещодавно стало відомо, що поведінка бактерій, які населяють кишківник, і «перестановки» у їхньому складі здатні призводити до змін імунної системи, які можуть бути небезпечними. Результатом може стати розвиток аутоімунних захворювань, що вражають п’яту частину людства.


Такі результати були отримані після експерименту на мишах. Тварин розділили на дві групи. Перші протягом 10 днів піддавалися стресу, а другі — ні. Після закінчення цього часу вчені перевірили мікробіоту тварин і виявили, що вона різна. Найбільш разючі зміни відбулися з бактеріями двох типів — bilophila і dehalobacterium. Саме їх пов’язують з аутоімунними захворюваннями у людей, насамперед, із розсіяним склерозом. Як припускають учені, бактерії стали руйнівними патогенами й істотно «прокачалися» у здатності переміщатися організмом і вражати його тканини.


Аналіз лімфовузлів тварин, що стресували, підтвердив цей здогад. В органах виявилося занадто багато патогенних мікроорганізмів і клітин імунної системи, характерних для аутоімунних розладів.

Таким чином, бактерії, склад яких змінився внаслідок стресу, стали небезпечними, вразили тканини та змусили імунітет на них реагувати.


Лабораторні тварини реагують на стрес не так, як люди. Однак експеримент показав, як мікробіота може впливати на імунітет в принципі. Вчені припускають, що подібним чином ці механізми можуть працювати і в організмі людини, провокуючи розвиток склерозу, вовчака, ревматоїдного артриту, ювенільного діабету, склеродермії та фіброзу легенів. Тому модель недосконала, але дуже важлива для розуміння впливу стресу на мікробіом і організм загалом.