Що насправді стоїть за страхом старіння та чому боятися віку безглуздо? На ці питання є цілком зрозумілі (і оптимістичні) відповіді.«Я відмовляюся ставати старою відьмою. Я прозвала себе найстарішим підлітком у світі й ні за що не хотіла б це змінити», — каже Айріс Апфель. Вона щойно видала іронічну, веселу автобіографію Iris Apfel: Accidental Icon. Айріс обожнює яскраві вбрання, ексцентричні прикраси та червону помаду. Вона займається дизайном і вважається фешн-іконою. Їй 97 (дев’яносто сім, ніяких помилок). Судячи з назви мемуарів, вона теж боїться старіти. Але справляється з цим так вдало, що хочеться бути на неї схожою. 

В екзистенціальній психології страхи людей прийнято ділити на чотири групи: страх перед часом, страх перед простором, страх перед непізнаваністю життя і страх перед собою. Екзистенційні страхи абстрактні та глибинні, тож здолати їх повністю не під силу нікому. Страх старіння — зовсім вже понурий: він об’єднує практично три групи з чотирьох. Але тут корисно знати: його відчувають усі без винятку.


Упродовж життя люди мріють «швидше вирости», «повернутися в дитинство», «повернути час назад». І зовсім нікому не хочеться терміново постаріти. Винятки зустрічаються, хіба що, у кіно: «Загадкова історія Бенджаміна Баттона», де герой народився старим, а помер немовлям, та «Вік Адалін», де героїня радіє, знайшовши в себе сивину, тому що в результаті аварії вона перестала старіти на довгих 60 років. Здавалося б, джек-пот. Але ні: коли твої близькі, друзі, кохані люди стають старше, а ти консервуєшся в якомусь одному віці, це ніяка не удача, а справжня катастрофа. Втім, без спойлерів.

Кадр з фильму ” Загадкова історія Бенджаміна Баттона”

До речі, про кіно (яке, як відомо, не тільки відображає, а й формує громадську думку). У 2015 група вчених Південно-Каліфорнійського університету (LA) з’ясувала, що зі ста фільмів, що вийшли до прокату, тільки в 57 показували людей старше 60. Причому в добрій половині стрічок ці люди ставали об’єктами ейджистських жартів, виглядали безпомічними або грали роль якогось громадського балансу . Стереотип про те, що старість — це катастрофа, крах та цілковите фіаско, живий, процвітає та тиражується.


Психолог і соціолог Ештон Еплуайт у своїй палкій промові на TED розвіює найпопулярніші міфи про старіння — ті самі, які лякають людей найбільше. Тим, хто боїться закінчити дні в будинку для літніх людей, вона наводить статистику: лише 4% американців потрапляють туди. Тим, хто боїться втратити розум, вона повідомляє: 90% людей міркують цілком ясно до кінця днів. Тим, хто готується залишок життя перебувати в депресії через наздогнавшу старість, Ештон приводить так звану криву щастя, отриману в результаті десятків наукових досліджень по всьому світу, згідно з якою люди відчувають себе щасливішими за все в дитинстві і в старості.

Ештон Еплуайт у своїй палкій промові на TED. Фото ted.com

Звісно, є резонні підстави боятися старості. Наприклад, падіння рівня доходів — воно неминуче для більшості людей пенсійного віку. Цей страх лікується виключно фінансовими інструментами: недержавні пенсійні фонди, накопичення, інвестиції. Тим, хто всерйоз переживає про хронічні хвороби, корисно регулярно проходити медогляди, які допоможуть виявити проблеми на ранніх стадіях і успішно їх вирішити (втім, чекапи взагалі нікому не завадять). Тим, хто чекає цілковитого краху в сексуальному житті, корисно знати, що літні люди не припиняють займатися любов’ю і, тим більше, відчувати оргазм. Наприклад, за даними Манчестерського університету, приблизно 50% чоловіків і близько 30% жінок старше 70 у Великобританії сексуально активні. Ймовірно, в Україні цифри нижче — але багато в чому завдяки стереотипам, оманам і ейджизму. Це саме ейджизм, а не вік заважає людям старшого віку влаштовуватися на роботу, отримувати поважливе ставлення, відмінне обслуговування.


Ейджизм винен у тому, що вік сприймають як щось ганебне, що потрібно приховувати.


Але якщо з віковою групою 60+ все більш-менш зрозуміло, то чого бояться дівчата 19, 29, 39 і так далі років, що приховують свій вік у соцмережах? Насправді, багато чого: не встигнути потрапити у список Forbes, не вийти заміж, не досягти кар’єрних висот, не вилікувати акне, не скорити світ, не отримати міжнародний грант, «Оскар», Пулітцерівську премію (потрібне підкреслити). До того ж — втратити свіжість і красу. Припустимо, з «Оскаром» шанси досягти успіху 50/50 (людина чи отримає його, чи ні). Але ось із зовнішністю все куди більш однозначно: з віком вона точно зміниться. Пом’якшувальна обставина: це не трапляється в один момент. У тому, що дорослішання поступове, є безцінний плюс: людина крок за кроком відкриває для себе красу і особливості кожного віку, замість того, щоб жити у тривожному очікуванні раптової старості.

Кадр з фільму “Божевільне серце”, за який Джефф Бріджес отримав в 2010-му році “Оскар” у віці 60 років

Зрозуміло, жінкам старіти складніше: до них суспільство висуває особливі вимоги. Якщо поглянути на знаменитостей, то на їхньому прикладі це виглядає особливо яскраво. Чоловіки — Брюс Вілліс, Джек Ніколсон, Роберт де Ніро — виглядають на свій вік. Жінки, починаючи Джесікою Ленг і закінчуючи Джейн Фондою і Крісті Брінклі — всі як одна супергероїні, підтягнуті, стрункі, абсолютно розкішні. Але варто комусь у гонитві за молодістю захопитися (як це трапилося з Рене Зеллвегер або Донателлою Версаче), як у суспільстві народжується буря. У світі, який одержимий культом молодості, не надто вітається прагнення цю саму молодість зберегти за всяку ціну.

Крісті Брінклі

У даному контексті корисно нагадувати собі: а) старіння відбувається з кожним і б) зупинити його неможливо. Найкраще, що можна робити (у будь-якому, до речі, віці) — вести здоровий спосіб життя, доглядати за обличчям і тілом, інвестувати у власний розвиток. Адже насправді страшніше старіти тому, хто всі ставки зробив тільки на зовнішність.


До 2050 року, тобто через якихось три десятки років, кожен п’ятий житель Землі буде старшим за 60.


Два мільярди споживачів зі своїми потребами, запитами і мріями. Вочевидь, виробники, корпорації, країни, організації на кшталт Global Age Watch і Всесвітньої Організації Охорони здоров’я, економічні об’єднання, включаючи ЄС, прекрасно це усвідомлюють. А значить, світ готується підтримати боротьбу з віковими забобонами. І це теж хороша новина. Третя хвиля фемінізму вносить свій вклад у боротьбу з ейджизмом.


Модна індустрія, яка найбільш чутлива до процесів, що відбуваються у суспільстві, реагує на події по-своєму. На показах все частіше з’являються моделі не тільки різної статури, але й різного віку. На шоу Proenza Schouler весна-літо 2019, яке відбулося цього тижня в Нью-Йорку, по подіуму пройшли Таша Тілберг (39 років), Ембер Валетта (44 роки), Кайя Гербер (17 років), Карен Елсон (39 років), Джемма Уорд (30 років), Саша Пивоварова (33 роки).

 

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от ambervalletta (@ambervalletta)


Цей світ безумовно стає кращим.