Питання до сексолога: чому виникають проблеми в сексі?

Girl at night eating a cake from the fridge. Insomnia at night in darkness night kitchen room. Cartoon style vector illustration.

Відверті розмови про секс потроху знімають табу й на обговорення інтимних проблем. Але такі питання як і раніше залишаються незручними.

Ми регулярно обговорюємо з нашою постійною колумністкою, психоаналітиком і сексологом Маргаритою Стельмашовою, тонкі моменти людської сексуальності. Цього разу вирішили поговорити про проблеми — дисфункції, які заважають отримувати задоволення від сексуального контакту. Виявилося, з ними стикається 45% жінок — тобто чи не кожна друга. Розібралися, чому так трапляється і що з цим робити.


Маргарита Стельмашова

практичний психолог, сексолог, психотерапевт, член секції сексології і терапії сексуальних розладів, член Спілки психологів і психотерапевтів України


Проблеми та складнощі з налагодженням гармонійних сексуальних стосунків жінок турбують частіше, ніж чоловіків, — приблизно у 70% випадків. Але назвати проблему дисфункцією можна, тільки якщо існує серйозний стрес із цього приводу, страх, дискомфорт і переживання.


Сексуальний контакт складається з декількох етапів:

  • потяг,
  • збудження,
  • плато (сам статевий акт),
  • оргазм,
  • розслаблення.

Збій може статися на будь-якій стадії. Його результатом стають такі розлади, як відсутність або зниження лібідо (сексуального інтересу, бажання, еротичних фантазій і думок, відгуку і бажання у відповідь на сексуальне збудження партнера), аноргазмія (відсутність оргазму), неприязнь до сексуального акту чи панічний страх контакту, підвищена збудливість, біль і дискомфорт під час сексуального контакту, больові розлади на кшталт диспареунії (біль під час статевого акту), вагінізм та інше.

Дуже часто жінки не надають належного значення проявам розладів до певного моменту. Це обумовлено відсутністю культури сексуальної освіти, непоінформованістю, вихованням, соціальними заборонами й установками, негативним досвідом сексуальних стосунків. Часто жіноче сексуальне переживається як щось на кшталт боргу перед чоловіком, продовження роду. Місячні та пологи — це щось неприємне і болісне, тому сексуальний акт в загалом може сприйматися як якісь страждання і муки.

Однак задоволення сексуального потягу — базова природна потреба людського організму, а секс — частина стосунків із партнером. Тому якщо є труднощі та розлади сексуального характеру, звісно ж, виникають проблеми у стосунках.

Причинами сексуальних розладів як у чоловіків, так і у жінок є і фізіологічні, і психологічні чинники. У жінок до них частіше призводять психологічні проблеми.

На ймовірність розвитку психосексуальних розладів впливає багато складових. Серед них, зокрема:

  • особливості психосексуального розвитку. Як формувалася сексуальність людини, яке її ставлення до власного тіла, яким було ставлення до сексу в батьківській родині. Важливим пунктом є ставлення до мастурбації;
  • сексуальний досвід у минулому. На сексуальність і ставлення до сексу впливає перший сексуальний досвід. Негативний позначиться на психоемоційному стані, може призвести, наприклад, до заниженої самооцінки, болісних переживань, почуття провини чи призведе до страху перед статевим контактом. Надалі це може гальмувати сексуальне збудження або призвести до його відсутності через страх наслідків, повторення негативного досвіду, страх втратити контроль над ситуацією (властиво як чоловікам, так і жінкам), знижувати рівень взаєморозуміння і довіри з партнером;
  • фізіологія. На ймовірність виникнення розладів впливають гормональний фон організму та його зміни, наявність захворювань — соматичних і репродуктивної системи, прийом лікарських препаратів;
  • низька самооцінка. Невпевненість у своїй сексуальності призводить до остраху не задовольнити себе і партнера;
  • особисті установки людини і ставлення до протилежної статі. На цей фактор можуть впливати взаємини в батьківській родині та протягом життя з іншими людьми, болісний розрив із партнером, спогад про пережите сексуальне насильство, травми психологічного характеру, релігійні або соціокультурні установки;
  • неможливість психологічного й емоційного розслаблення, нездатність до довірчих стосунків, тотальне бажання контролю.

Читайте також: Питання до сексолога: що робити, якщо я не почуваюся сексуальною?

Ще однією причиною сексуальних розладів може бути зміна зовнішності партнера, істотні зміни в його поведінці, звички, сварки і конфлікти, зради.

Банальна втома, хронічний стрес, депресія, інтенсивні переживання теж притупляють сексуальне бажання. Взагалі це проблема номер один у сучасному суспільстві. Так вже еволюційно природою задумано, що людина не схильна до тривалого стресу. У стресі переважають негативні емоції (тривоги, страхи, агресія, провина, сором тощо). Підвищується рівень адреналіну, кортизолу, змінюється рівень цукру, активізується симпатичний відділ нервової системи і зростає рівень надниркових гормонів. Це призводить до зниження рівня статевих гормонів: чим більше гормонів надниркових залоз, тим менше статевих.

А ось при виході зі стану хронічного стресу підвищується рівень «гормонів задоволення» (дофамін, ендорфіни, серотонін та інші). Вони сприяють розслабленню організму, пробудженню бажання. Кількість гормонів надниркових залоз падає, статевих — зростає. Біологія гормонів і еволюції говорить: «Стрес переможений, ось ейфорія, ти успішний — розмножуйся!»

Можна припустити, що сексуальні легкозбудливі жінки не можуть піддатися сексуальним розладам. Фахівці довели на практиці, що це не так. Більш того, саме такі жінки часто схильні до психосоматичних сексуальних розладів.


І це тільки деякі чинники загального характеру, що впливають на формування сексуальних розладів.

Як діагностувати проблеми сексуального характеру у жінок? Звісно, не ставити діагноз самостійно і не ігнорувати проблему, а звернутися до фахівця. Позитивний результат лікування сексуальних розладів прямо залежить від психологічного та емоційного стану і бажання жінки, правильної роботи фахівця. Велика частина сексуальних розладів у жінок має психогенну основу. Якщо немає фізіологічних передумов, вони коригуються вирівнюванням психоемоційної сфери.