Якщо вам хочеться ставити партнеру багато запитань про плани на вечір або читати листування в месенджері, краще спочатку прочитайте текст до кінця. Тому що це еталонні схеми поведінки, завдяки яким імовірність того, що стосунки розваляться, стрімко наближається до 100%.
Як зберегти стосунки та не дати дитячим травмам (спойлер!) визначати ваше доросле життя? Звернулися з питанням до нашої постійної колумністки, психотерапевта і сексолога Маргарити Стельмашової.
Маргарита Стельмашова
практичний психолог, сексолог, психотерапевт, член секції сексології та терапії сексуальних розладів, член Спілки психологів та психотерапевтів України
Ревнощі — базовий і найбільш ранній людський стан. У взаєминах він багатогранний, але завжди не тільки про партнера, а й про себе: про впевненість, самооцінку, власні інтереси та межі, про якість стосунків, довіру до себе та партнера. У сексуальному плані ревнощі можуть бути про те, що у партнера з’явиться хтось кращий. Ревнощі виникають там, де є порівняння себе з кимось і важливість об’єкта кохання. Вони живляться сумнівами та підозрами, гризуть внутрішнім діалогом, нездатністю виносити самотність і надмірною залежністю від партнера.
Ревнощі також можуть мати прихований сексуальний підтекст. Іноді після з’ясування стосунків, підозр в існуванні реального або фантазійного третього, пред’явлення претензій і скандалів у партнерів трапляється бурхливий сексуальний контакт.
В принципі, ревнощі відчувають усі. Тільки хтось проявляє, а хтось пригнічує. Самі по собі ревнощі — не погане явище. Але якщо вас топлять страх і підозри, партнер дає реальні приводи ревнувати або ви зовсім не впевнені в собі, ревнощі можуть стати неадекватними й патологічними, з агресивними нападками скандалами і тотальним контролем. У цьому разі ви докладаєте максимум зусиль, щоб партнер нікуди не подівся: контролюєте, обмежуєте, постійно вимагаєте пояснень. Це напади на свободу і порушення кордонів партнера, але погано від них обом. Йому стає некомфортно у стосунках, він відчуває агресію і тиск, а вас вимотують страх і залежність.
Якщо ви ревнуєте партнера до колишніх, причиною буде той же страх — він піде від вас і буде з кимось іншим. Автоматично (можливо, навіть несвідомо) ви порівнюєте себе з суперницею і тим самим створюєте трикутник у свідомості.
Причина таких ревнощів криється у глибокому дитинстві: дитина недоотримує близькості з боку батьків (особливо в перші два роки життя) і не відчуває себе потрібною та значущою. У дорослому віці вона отримує цю значущість від партнера, який стає джерелом почуття добробуту. Страх втрати і будь-яка дія, спрямована не всередину стосунків, а назовні, стає загрозою: людині здається, що її знову кинуть, як у дитинстві.
Ревнощі може стимулювати й нарцисична травма. Тоді цей страх виглядає так: «Я погана і нікому не потрібна, нікого більше не знайду». Навіть якщо ви вважаєте себе найкращою людиною на землі, світ валиться, бо він посмів (!!!) вас кинути.
Важливо розуміти: у кожної людини свій рівень чутливості та сприйняття. Межі ревнощів у кожній парі вибудовуються індивідуально.
Від цього стану не врятує ніщо, крім спілкування, довіри, розмов і розуміння себе та партнера.
У діалозі з партнером потрібно дати зрозуміти, що якісь його дії викликають у вас ревнощі. В адекватному випадку він розуміє, що завдає вам болю, і більше так не поводиться. Але важливо й пам’ятати, що кожен має право та свободу спілкуватися з людьми поза парою. Маючи можливість вибирати свого партнера, ми цінуємо його по-справжньому, а не перебуваємо в залежних стосунках.
Приводом для ревнощів може бути флірт. Тут допоможе розуміння, що це ситуативний інтерес, який може швидко закінчитися, а стосунки залишаться і продовжаться.
Те, що у вашого партнера хтось може викликати інтерес і він може з кимось спілкуватися, нормально. Це означає, що він не зациклений на вас, а живе самодостатнім життям, перебуваючи у близьких взаєминах саме з вами. Це означає, що він дивиться на всі боки, бачить, які навколо люди, оцінює їх плюси та мінуси, але при цьому вибирає залишатися з вами.
Стосунки з колишніми партнерками закінчилися. Неважливо чому, ключове слово — «закінчилися», і він зараз із вами. Ці стосунки можна будувати і створювати, а можна руйнувати ревнощами і страхом. Завжди відокремлюйте реальне в ситуації від своїх фантазій і страхів.
Інша справа, якщо партнер дійсно дає вам привід і йде далі простого флірту. Це означає, що у нього дійсно сильна симпатія. Тоді це питання до нього і до ваших стосунків. У вас завжди є вибір: вступити в конкуренцію; спостерігати за тим, як буде поводитися партнер із цієї симпатією; і найбезглуздіше (але доволі поширене) — спробувати вплинути на партнера ультиматумами, заборонами й істериками. Він навіть може на них погодитися, але внутрішнє бажання і прагнення залишаться.
Їх ви обмежити не зможете — це про свободу вибору.
Якщо партнер постійно розповідає про своїх колишніх або реальне спілкування з колишньою партнеркою, можливо, намагається вас більше зацікавити, набити ціну. Це не привід для ревнощів. Але чи потрібні вам стосунки, у яких партнер підвищує свою самооцінку, завдаючи вам болю?
Що робити, якщо ви не можете впоратися зі своїми почуттями? Всі ми люди, і у кожного можуть виникати сплески емоцій, а на ґрунті ревнощів тим паче. Ось як можна контролювати ці процеси.
Почніть із себе — усвідомленості й аналізу
Говоріть із партнером про те, що конкретно вас турбує: ситуації, слова, дії. Попросіть його обмежити себе в чомусь, якщо для нього це можливо. Враховуйте, що ви можете вимагати щось у своїх інтересах, але ваш партнер може на це не погоджуватися, і теж матиме рацію. Дуже важливо говорити про ті почуття, які виникають у вас у цей момент.
Сконцентруйтеся на собі та своєму житті
Подумайте про те, яка ви, чого хочете від себе, партнера, цих стосунків. Якщо ви тотально, болісно, з великим страхом втрати переживаєте те, що ваш партнер контактує з іншими людьми, це означає, що ви від нього залежите. Переведіть фокус уваги з нього на себе. Будьте собою, а не образом для партнера
Візьміть на себе відповідальність за свій вибір і своє життя
Наповніть його енергією та змістом, вашими інтересами. Від цього ви будете реалізованішою, щасливішою і, звісно ж, впевненішою.
Визначте свої дефіцити і потреби у стосунках
У терапії ви завжди можете визначити, наприклад, навіщо вам бути у стані жертви, ревнивиці, обвинувача, рятівника або тотального контролера. Відмовтеся від цих ролей.
Перестаньте контролювати ситуацію і партнера
Довіра — важлива частина стосунків.
Пам’ятайте, що змінити можна тільки себе і своє ставлення до ситуації. Розібратися, чому ви вибираєте такого партнера, таку поведінку і чому ревнуєте, завжди допоможе психолог. І це варто зробити, тому що фінальний результат такої роботи — можливість кохати з розплющеними очима.
