Синдром втрачених можливостей (СВМ), або FOMO (від англ. «Fear of missing out»), — це нав’язливий страх пропустити цікаву подію або втратити гарну можливість. Дослідження показують, що останні роки СВМ провокується частим переглядом соціальних мереж. Це змушує нас постійно бути в курсі справ друзів і знайомих, відвідувати різні заходи незалежно від бажання і шкодувати, якщо мусимо лишитися вдома чи не маємо можливості піти на зустріч.
Згідно з теорією самодетермінації — тобто здатністю людини вибирати і мати власний вибір, почуття зв’язаності, спорідненості з іншими людьми — це базова психологічна потреба, яка є однією з умов психічного здоров’я. В рамках цієї теорії, СВМ розглядається як захисний стан психіки, що викликаний довгостроковим почуттям незадоволеності своїм соціальним життям.
Як виникає цей синдром
Розвиток технологій дав змогу людям більше спілкуватися та ділитися власним життям, але водночас це посприяло розповсюдженню СВМ. Адже соціальні мережі та стримінгові платформи відрізняються від звичних «живих» розмов миттєвим передаванням великої кількості інформації.
За словами Дена Аріелі, професора психології в Duke University, сенс цього синдрому полягає в страху безглуздої витрати свого часу. За його словами, гортати стрічку новин в соціальних мережах — зовсім не те ж саме, що розмовляти з друзями за обідом і слухати, як вони провели свої минулі вихідні. Коли ти відкриваєш Facebook і бачиш, що твої друзі сидять в барі без тебе — в цей конкретний момент, — ти можеш уявити, що ти міг би провести час зовсім по-іншому. Тому коли людина намагається компенсувати це негативне почуття, наприклад, виклавши свої вдалі фотографії або написавши пост про те, як вона провела вихідні, щоб показати своє життя в кращому світлі, вона втягується в замкнене коло. Таким чином, соціальні медіа стають джерелом розвитку синдрому втрачених можливостей.
Як наслідок, СВМ чинить негативний вплив на психічне здоров’я людей, провокуючи поганий настрій і навіть депресію. Використовуючи соціальні мережі для самовираження та визначення себе через свій образ в мережі, люди підсвідомо засвоюють меседж: «Я викладаю пости, отже я існую», що призводить до викривленого розуміння сутності спілкування, в тому числі й реального. Люди постійно перевіряють свої акаунти в соціальних мережах, навіть під час побачення або наради, підміняючи реальне спілкування — проживання моменту — несвідомим оновленням і скролінгом новинної стрічки. Вони навіть переписуються за кермом, бо можливість пропустити важливе повідомлення страшніше за ризик втратити життя через нещасний випадок.
Також доведено, що люди, які мають СВМ, схильні вживати алкоголь частіше і в більших обсягах, ніж люди, що його не мають, а також частіше страждають від «сороміцької» поведінки під час алкогольного сп’яніння і небажаних наслідків. Є припущення, що така охота до спиртного пов’язана з необхідністю більше діяти і ризикувати, щоб не упустити можливості для соціальної активності.
Як запобігти виникненню цього синдрому
- Не порівнюйте своє життя та життя інших — це база, яка допоможе не лише запобігти СВМ, а й зробити своє життя більш якісним для самого себе.
- Усвідомте, що у різні періоди вашого життя ви можете мати різні можливості, адже все й одразу — неможлива історія. Перестаньте розраховувати потенційні втрати і сфокусуйтеся на реальних плюсах.
- Навчіться визначати пріоритети.
- Мінімізуйте перегляд стрічок у соціальних мережах.
- Навчіться відпочивати, нічого не роблячи, — періодично очищати голову від сміття дуже корисно.
СВМ змушує нас сумніватися в рішеннях, і найчастіше ми не усвідомлюємо, що серед усіх можливих варіантів наш може бути найкращим. До того ж життя наповнене різними поворотами, і якщо пропустили один, то незабаром обовʼязково зʼявиться інший.
