Певно, у кожного була ситуація, коли в пошуках нового продукту відкриваєш інформацію про склад і одразу ж закриваєш, адже незрозуміло, як правильно читати етикетку й що значать усі ті символи на баночці. Тому ми розпитали кандидата медичних наук і засновницю бренду Instytutum Наталією Деркач, як правильно читати етикетки, на що звертати увагу та які є «червоні прапорці» у складі засобу.
Виробники косметики мають розміщувати на пакованні список інгредієнтів відповідно до International Nomenclature of Cosmetic Ingredients (INCI).
Головне правило під час написання повного складу косметичного засобу згідно з INCI — усі компоненти, якщо їхня концентрація в продукті перевищує 1 %, вказуються за зменшенням, якщо менше ніж 1 % — у довільному порядку.
Зазвичай спочатку йдуть активи, а наприкінці — ароматизатори (fragrances) без розшифрування повного складу, ефірні олії, барвники та консерванти. Якщо в складі є екстракти або олії — то буде вказана їхня латинська (ботанічна) назва, а в дужках — загальноприйнята.
Далі перевіряємо склад продукту на шкідливі компоненти. Ми в Instytutum вивели поняття «Стоп-3» для позначення компонентів, яких не має бути в продукті за жодних умов:
1. Мінеральні олії (не плутати з іншими оліями). Це продукт нафтоперероблення, який пошкоджує захисний бар’єр шкіри. Під час їхнього використання шкіра спочатку виглядає м’якою і зволоженою, але це поверхневий ефект, який не зачіпає глибинні процеси в шкірі. За тривалого застосування мінеральні олії порушують клітинне дихання і обмінні процеси на поверхні шкіри, закорковують пори та провокують висипання. Відповідальні бренди замінюють мінеральні олії на сквалан, олію ши або каріте, ланолін.
На етикетці можуть бути позначені як: mineral oil, liquid paraffin (рідкий парафін), paraffin oil і paraffinum liquidum (парафінова олія), petrolatum liquid і petroleum oil (рідкий вазелін), white mineral oil (біле мінеральне масло).
2. Парабени. Консерванти, які продовжують термін придатності косметики й запобігають розмноженню бактерій у засобі. Парабени тільки посилюють шкірні проблеми, можуть спричинити онкозахворювання і протипоказані під час вагітності. Ще вони порушують роботу гормону сальної системи: згідно з дослідженням університету Корнелл, парабени можуть імітувати природний естроген і спричинити гормональний дисбаланс.
Шукати на етикетках: Methylparaben, Butylparaben, Ethylparaben, Propylparaben, Isobutylparaben, Isopropylparaben.
Але крім цього є ще майже 40 «прихованих» найменувань парабенів (наприклад, бензойна кислота). І оскільки жодна людина не здатна запам’ятати їх усі, краще візьміть за правило вибирати косметику з позначкою «не містить парабенів».
3. Сульфати. Сульфати відносять до класу поверхнево-активних речовин (ПАР), які додають у засоби для вмивання, щоб вони пінились, а в креми та сироватки — для створення ефекту поверхневого ліфтингу (як і мінеральні олії). Сульфати шкодять шкірі, руйнуючи її захисний бар’єр, провокують трансдермальну втрату вологи, подразнення і сухість. Щоб компенсаторно захистити і зволожити себе, шкіра накопичує на поверхні роговий шар і виробляє зайвий себум, що провокує тьмяність і жирний блиск. У результаті шкіра одночасно отримує ознаки жирної та сухої і загалом дуже прискорюється процес старіння.
Шукати на етикетках: SLS (Sodium Lauryl Sulfate) і SLES (Sodium Laureth Sulfate). Іноді бренди трохи хитрять і змінюють формулювання, прибираючи слово sulfate, наприклад, Lauryl-7 або Laureth-23. Але за складом це той самий SLS.
Який вигляд повинен мати правильний склад? Наприклад, чи правда, що в першій третині складу мають бути найбільш активні інгредієнти?
Після того, як ми переконались, що токсичних компонентів немає, потрібно ретельно дослідити етикетку за принципом «спершу активи». Перші компоненти в списку завжди містять найвищу концентрацію. Логічно, що найпершим компонентом буде йти розчинник, вода, і це абсолютно нормально. А от наступними в списку мають бути активи (якщо, звісно, ми говоримо про продукт, який дійсно працює). Тож шукайте на початку списку активні компоненти: вітамін С THD, AHA та BHA-кислоти, гідроксіпінаколон ретіноат (гранактивний ретиноїд), ніацинамід, стовбурові клітини рослин, мультимолекулярну гіалуронову кислоту тощо. Також майте на увазі, що дійсно високі концентрації бренди зазвичай виносять на етикетку у відсотках. Тобто, якщо написано «серум із вітаміном С» без пояснень, може бути, що його там зовсім небагато. А от якщо на передню етикетки винесли «вітамін С THD 15 %» — інша справа.
З активами, до слова, також треба розбиратися. Олдскульні форми часто агресивні, і хоча й дають результат, також можуть спровокувати подразнення та реакції шкіри. Це легко пояснити на прикладі ретиноїдів.
До олдскульних належать: ретинол, третиноїн, ізотретиноїн, алітретиноїн, етретинат, ацитретин, ретиніл пальмітат, ретиноїди третього покоління.
Допустима концентрація цих ретиноїдів — до 1 %, адже вище дозування може спровокувати подразнення й заборонене європейською регуляторикою.
Тому під час вибору продукту з ретиноїдами варто звертати увагу на гранактивний ретиноїд (hydroxypinacolone retinoate) або інкапсульований ретинол. Ці форми оминають ланцюжок перетворень у ретиноєву кислоту і впливають одразу на ретиноєві рецептори, завдяки чому дають ефект швидше й безпечніше. Можна використовувати у вищих концентраціях.
Тому краще почитати додаткову інформацію саме за тією формою компонента, яка є у продукті. Не бійтесь перепитувати у виробника — відповідальні бренди мають надати вам цю інформацію.
OLD SCHOOL RETINOIDS
ретинол, третиноїн, ізотретиноїн, алітретиноїн, етретинат, ацитретин, ретиніл пальмітат, ретиноїди третього покоління
Можна використовувати в концентраціях тільки до 1 %, вище — заборонено європейською регуляторикою і провокує побічні ефекти.
NEXT GENERATION RETINOIDS
гранактивний ретиноїд (hydroxypinacolone retinoate), інкапсульований ретинол
Можна використовувати у вищих концентраціях — до 5 %.
Рослинні аналоги:
- синьо-зелені водорості
- бакучіол
Термін придатності й термін використання (після відкриття засобу), яка між ними різниця? Та чи можна використовувати продукт, термін використання — 6 місяців після відкриття, але термін придатності закінчується через місяць?
Термін придатності (в деяких випадках його можуть змінювати на термін, до якого продукт треба відкрити) зазвичай вказується досить умовно і стосується продуктів, які ще не відкривалися. Зазвичай його ставлять більше як «дедлайн з відкриття». Загалом формули сучасних продуктів достатньо збалансовані й проходять попередньо тести на стабільність, а отже, якщо немає контакту з повітрям або екстремальних умов зберігання (наприклад, раптової шокового заморожування продукту), їхній склад не псується з часом. Через це, до слова, наші продукти також не потрібно зберігати в холодильнику.
Терміну використання варто приділяти значно більшу увагу. Коли він закінчується, у засобах може змінитися хімічний склад: порушується кислотність, емульсії розшаровуються, олії відділяються від води тощо. І навіть, якщо крем має чудовий вигляд й без будь-яких видимих ознак змін, це не означає, що не відбувається процес розмноження бактерій. Тож ви ризикуєте суттєво пошкодити здоровий мікробіом шкіри та спровокувати виникнення запальних процесів.
Дізнатись, скільки можна зберігати продукт після відкриття, можна за маркуванням на пакованні — іконкою у вигляді баночки із цифрами 6M, 12M, 24M і так далі. М — означає місяці. Терміни пов’язані з тим, скільки продукт може витримувати регулярний контакт із повітрям, не змінюючи свого хімічного складу. Використовуйте ці цифри як орієнтир, коли потрібно замінити продукт.
Чим відрізняються етикетки продуктів, які вироблені у Європі та США?
Наприклад, якщо засіб вироблено в Європі й він містить барвники — вони будуть стояти наприкінці списку й позначатимуться їхнім індексом кольору (CI — colour index). А в складі косметичних засобів, вироблених у США, барвники позначаються як FD&C (food, drug and cosmetic). Або вода: якщо засіб вироблено в США — це water, якщо в Європі — aqua.
Загальні вимоги до оформлення етикеток косметичної продукції в Європі та США дуже схожі, але є кілька відмінностей. Загалом законодавство в Європі жорсткіше, ніж у США, у питаннях регуляторики та маркувань продуктів. Наприклад, у ЄС список заборонених компонентів включаєпонад 1400 небезпечних речовин у косметиці, тоді як у США в цьому списку всього 20 найменувань.
Багато виробників, які хочуть бути на обох ринках, створюють уніфіковану етикетку продукту, керуючись насамперед правилами ЄС, оскільки вони більш суворі. За умови відмінностей у назвах інгредієнтів, виробники часто використовують один список інгредієнтів для США та ЄС, але пишуть поруч обидві назви — латинську та загально вживану англійською. Наприклад, Rosmarinus Officinalis (rosemary) extract.
