Наближається кінець року, підбивання підсумків і загадування бажань на наступний рік. Але чи має взагалі сенс мріяти? І якщо так, як правильно це робити?

Психолог Катерина Александровська каже, що одна з форм мрій, яка має сенс і ефект, — це карта бажань.

«Попри нібито несерйозність даного заняття, справа дуже потрібна. Робота мозку сучасною наукою розглядається як функціонування великих нейромереж. Які мережі залучені та що відбувається під час складання карти бажань? Залучені три великі нейромережі: мережа DMN, мережа значущості та мережа виконавчих функцій. Не всі рівною мірою, але все ж», — говорить психолог.

Щоб перетворити мріяння на дійсно корисне заняття, вона рекомендує мріяти в розслабленому стані. Так працює DMN — мережа пасивного режиму.

Далі потрібно розставити пріоритети й вибрати найбільш значущі бажання — тут працює мережа значущості. Останній, але не менш важливий етап, записати всі свої мрії. «Якщо думки не оформити, то мозок постарається швидше забути це як не особливо важливу інформацію. І тоді важливо пустити в дію мережу виконавчих функцій і скласти карту бажань», — розповідає Катерина Александровська.

Таким чином, ми отримуємо список бажань і робимо корисну для мозку роботу.

«Усе це змушує ваш мозок направляти увагу, а значить, електричний і хімічний імпульс для створення нових нейронних зв’язків, на мрії та карти бажань. Крім цього, сам процес мріяння викликає низку хімічних реакцій, що приносить чимале задоволення. Ми вже виконали якусь роботу, подбали про себе, доторкнулися до своєї мрії, отримавши порцію дофаміну і серотоніну. Наситили свої візуальні та сенсорні рецептори приємною картинкою. Загалом, процес у всіх сенсах приємний, якщо, звісно, за якоїсь причини не викликає у вас стрес», — резюмує психолог.

Карту бажань вона радить вішати на помітне місце, щоб залучити мережу пасивного режиму роботи мозку, яка у стані спокою звертається до тієї інформації, яку мозок отримав раніше.