Перші пошуки роботи куди бігти, де шукати, на що звертати увагу, які підводні камені можуть спіткати кожного з нас в цій непростій справі?

«Добре пам’ятаю своє збентеження, коли робила перші кроки в бік роботи: від міркувань про те, що я нічого не вмію, до тривоги про те, що я вмію тільки щось дуже примітивне та нікому не потрібне. Так само добре пригадую здивування: виявляється, можу бути цікавою для працедавців», розповідає Ірина Славінська в книжці «#Невже доросла: книжка для дівчат, які вже (майже) виросли».

Журналістка, перекладачка, продюсерка «Радіо Культура» міркує про дорослішання в різних його аспектах, зокрема про те, як шукати свій шлях професійної реалізації. 

За допомогою кар’єрної консультантки Уляни Ходорівської авторка виокремила певні правила пошуку роботи, які допоможуть впорядкувати професійне життя. Ми зібрали відповіді на найважливіші питання, які допоможуть знайти дійсно вашу роботу.

«Як підступитися до цього хаосу? Щонайменше варто одразу прийняти думку про те, що ринок праці — це не хаос, а світ зі своїми правилами».

Яке питання потрібно поставити роботодавцю першим? 

Зазвичай першими запитаннями молодих людей, які шукають роботу, є такі: «Що треба робити?», «Чи я це вмію?», «Чи я впораюсь із цією роботою?». Але правильне запитання таке: «Які запити в організації? Яку потребу вони закривають цією вакансією?». 

Головна закономірність у робочих стосунках — обмін. Працедавець дає роботу й зарплату в обмін на ваш внесок: знання, дії, зусилля, професійні якості, досвід, працьовитість. Тому потрібно зрозуміти, яка саме потреба працедавця і що саме криється за назвою вакансії. 


Чи ви підходите під вакансію?

В описі вакансії може бути довгий перелік вимог. Але важливо розуміти, що в оголошеннях зазвичай наводять фантазію про сферичного коня у вакуумі — ідеальний портрет ідеального кандидата. Роботодавець навряд чи шукає стовідсоткову відповідність цьому опису. 

Подавайтеся та надсилайте своє резюме, якщо ви бодай на 50-60 % відповідаєте вимогам на певну вакансію.


Що робити, якщо немає досвіду роботи?

Не завжди досвід має принципове значення — іноді організація шукає «свіжу кров» або нових людей у команду, яких хоче навчити та виростити в більш кваліфікованих працівників під власні потреби.

Також можна скористатися таким інструментом, як стажування, — це чудова нагода розібратися у певних сферах, зрозуміти, чи цікава вам ця робота. Вибір компанії для стажування важливий — не варто йти в незрозумілі «піраміди» чи нікому не відомі контори. 

Студентам також варто звернути увагу на роботу в навчальному закладі — наприклад, це може бути допомога під час роботи приймальної комісії, підробіток лаборанткою, прибиральницею, офісна робота тощо. 


Де шукати вакансії?

Існують спеціальні сайти для пошуку роботи, де є можливість налаштувати параметри: обрати бажану спеціальність, вимоги щодо досвіду роботи тощо. 

Також можна моніторити  сайти компаній, що вас цікавлять, — більшість із них має розділ «Вакансії», де публікує оголошення з вимогами до кандидатів. 

Ще один дієвий спосіб знайти цікаву роботу — відвідування професійних конференцій. Такі профільні події дозволяють знайомитися з фахівцями галузі, отримати нові знання, поспілкуватися з працівниками цікавих вам компаній, яким можна запропонувати свою кандидатуру для стажування чи навіть працевлаштування.


Чи варто запитувати про зарплату?

Про зарплату запитувати можна. Розмір заробітної плати варто з’ясувати одразу, ще до початку роботи, це не соромно. Працювати й отримувати винагороду за роботу — нормально. Організація має певну потребу, яку ви задовольняєте власною роботою, і за це платять гроші. 

Працювати задарма не варто, бо це гальмує та шкодить професійній самооцінці. Крім того, за таких умов працедавець також не цінуватиме вашої роботи, навіть якщо вона буде бездоганною. 

Як зрозуміти, скільки грошей просити? Молоді люди часто просять або замало, або забагато. Немає великого гріха в тому, щоби просити високу зарплату за свою першу роботу, однак спочатку варто дізнатися, скільки коштує виконання тих чи тих обов’язків. Може бути, що фінансові цілі не вдасться реалізувати всі й одразу, та якщо обрати компанію, яка пропонує перспективу кар’єрного зростання, їх можна навіть перевершити. 


Чи впливає на професійне життя користування соцмережами?

Усе залежить від специфіки компанії. Наприклад, у роботі, що передбачає публічність, взаємодію з піаром і з клієнтами, соцмережі — це ваша уніформа, тож до них треба ставитися відповідно. Компанія також може звертати увагу на соцмережі кандидатів, щоб визначити коло інтересів, рівень інтелекту, оцінити вміння писати без помилок тощо. Також працедавці звертатимуть більше уваги на соцмережі кандидаток і кандидатів на вищі, відповідальніші посади. 

Також у компанії може існувати етичний кодекс або політика ведення соцмереж (із забороною висловлення підтримки чи антипатії до політичних партій під час передвиборчих кампаній, із засторогою про неприпустимість дискримінаційних висловів тощо). 

Однак соцмережі можуть бути корисними для роботи, їх можна використовувати для розбудови соціального капіталу: розвивати мережу професійних контактів, знайомитися з колегами та фахівцями галузі, демонструвати плоди своєї роботи, власні досягнення. 


Що робити, якщо щось не так?

Певна тривога чи нерозуміння ситуації — це нормально. На початку кар’єри ми не завжди маємо достатньо скілів, аби розпізнати агресію, тиск, мобінг, домагання… а чи й просто власну тривогу через виконання посадових обов’язків. Такі ситуації варто проговорювати з друзями, рідними, колегами. 

Також таку розмову можна адресувати до HR компанії — простими словами й реченнями сформулювати, що саме не подобається. Наприклад, розповісти, як саме ви хотіли би отримувати фідбек і як це відбувається зараз? Яка форма постановки завдань є для вас прийнятною? Чи отримуєте ви достатньо інформації? Як цю ситуацію можна виправити? 

Не варто розраховувати на слушну пораду від людей із власним поганим досвідом працевлаштування —  якщо хтось порекомендує «перетерпіти», це погана порада. 


Як говорити з шефом, якщо щось не ок?

У розмові про побажання варто апелювати або до вигоди компанії, або до можливих ризиків компанії. Краще апелювати до спільної справи, аніж до суто особистих інтересів і запитів. Добре працюють я-повідомлення. Наприклад: «Я виконаю ваше завдання краще, швидше та ефективніше, якщо…». 

Усі розмови про ваші потреби варто прив’язувати саме до теми ефективності роботи компанії, вашої власної ефективності в компанії. Якщо ви маєте конкретні побажання щодо того, як перед вами ставити завдання або способів комунікації — їх варто озвучити. 


Чи можна часто змінювати роботу? 

Не можна вимагати від себе визначитися з усім одразу й назавжди. Сьогодні люди відчувають чималий тиск через те, що потрібно не лише обрати університет, факультет, спеціальність, але й дотримуватися цього вибору все життя. Однак такі установки хибні. Міняти місце роботи раз на декілька років — це нормально. 

Натомість важливо аналізувати свій професійний досвід. Наприклад, що на цій роботі було доброго? Що не дуже сподобалося? Який досвід ви отримали? Що нового зрозуміли про себе? Чого навчилися? Які навички отримали чи вдосконалили? Які завдання були цікавим викликом, а які зовсім не вашими? Такий детальний аналіз дозволить зробити висновки на майбутнє. 


Коли потрібно міняти роботу?

  • Важливий симптом: нудьга на роботі. Відчуття нудьги має підштовхнути вас до розмови про це з колегами. Якщо на роботі виникає почуття нудьги, спробуйте роззирнутися навколо й подумати, чи є в цій компанії щось, що привабило б саме вас? Можливо, є сенс попросити саме це завдання. 
  • Другий симптом — це перенавантаження, від якого ви втомлюєтеся і не встигаєте відновитися. Про це також важливо поговорити з роботодавцем. Період, коли «все горить», не може бути постійним. 
  • Якщо вас не влаштовує зарплата, про це так само варто спілкуватися. Вчіться вступати в діалог про свої побажання і наміри. У відповідь на ваш запит шеф може озвучити конкретні вимоги — показники, яких потрібно досягнути, або нові обов’язки, які потрібно взяти на себе в обмін на вищу оплату. 
  • Четвертий симптом, на який варто звернути увагу, — падіння самооцінки. Не дозволяйте себе принижувати — це і про домагання, і про булінг, і про газлайтинг, і про мобінг. Звичайно, за виконану роботу ви можете отримувати критичний фідбек — це також частина досвіду, але він має бути висловлений з повагою та без переходу на особистості. Зворотний зв’язок від колег має стосуватися лише виконаної роботи, а не особистості. Свої кордони важливо відстоювати. 
  • П’ятий симптом, який сигналізує про те, що роботу варто поміняти, — різні цінності з роботодавцем. Варто звернути увагу на атмосферу в команді, ваш емоційний фон на роботі чи після робочого дня, можливість прийти до колег по пораду, а також чіткі критерії якості виконаної роботи, отримання чіткого фідбеку про якість. 

Читайте ще:
Те, що тобі кажуть «так», — не випадковість: як перемогти синдром самозванця і знайти роботу мрії.