Є питання: чи може творчість допомогти у повсякденному житті?

Щодня ми чуємо про те, що сучасній людині необхідно розвивати креативність і застосовувати в усьому творчий підхід. Але що це означає на практиці? І як може допомогти нам у розв’язанні щоденних питань?

Оксана Пендерецька
психологиня, психотерапевтка

З 24 листопада на ці питання відповідатиме психологиня і психотерапевтка Оксана Пендерецька, яка проведе онлайн-курс «Психологія творчості» на платформі Центру Litosvita. А напередодні вона розповіла нам, для чого потрібна креативність і як віднайти творче хобі.

Досі існує термінологічна плутанина щодо слів «творчість» і «креативність», які, правду кажучи, є українсько-англійською синонімічною парою, позначаючи більш-менш одне й те саме. Проте певна традиція вжитку все ж встигла сформуватися. Говорячи про творчість, частіше мають на увазі творчу діяльність людини, тобто діяльність, що спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше матеріальних і нематеріальних цінностей.

Під креативністю здебільшого розуміють творчі здібності, здатність людини до продукування принципово нових ідей. У будь-якому разі не забуваймо, що творчість — це не лише художня творчість (живопис, музика, література, театр тощо).

Творчість може бути технічною, науковою, ігровою, про все наше життя можна говорити як про життєтворчість. І коли ми замінюємо відсутній інгредієнт у кулінарному рецепті на той, що є в холодильнику, — це теж творчість, і використання звичних речей у незвичний спосіб — творчість, що вже казати про нестандартні способи розв’язання конфліктів чи виходу зі складних життєвих ситуацій.

Здатність і готовність до творчості закладені в кожному з нас від народження, питання лише в тому, що ми з цим скарбом зробимо — примножимо чи «розтринькаємо».

Гадаю, два моменти є важливими. По-перше, задоволення має приносити насамперед справа, а не її результат. Творча діяльність, що допомагає нам відновлювати витрачені ресурси, заспокоюватися, розслаблятися та відволікатися від буденних проблем, має подобатись, дарувати радість. Це той випадок, коли процес важить набагато більше, ніж результат.

По-друге, знайти таку справу, лише подумки перебираючи можливі варіанти, вдається вкрай рідко. Потрібні спроби, щоби відчути, наскільки нам подобається те чи інше заняття (тут можливі несподіванки, адже наші уявлення про себе базуються здебільшого на досвіді, а ми шукаємо щось нове, чого в нашому досвіді немає). До того ж, якщо ми зосереджені на процесі, а не на результаті, то легше дозволити собі ці спроби — без жодного зобов’язання бути в них успішними. Ми ж шукаємо розслаблення і задоволення, а не успіху.

Твердо і без жодних сумнівів можу відповісти «так». Терапевтичну (умовно — лікувальну) та рекреаційну (умовно — відпочинкову, відновлювальну) цінність творчості важко переоцінити. На це є кілька причин.

Насамперед творчі заняття — дієвий спосіб відволікання від проблем і труднощів, «зміщення фокусу», особливо якщо вони здатні по-справжньому нас захопити. Водночас творчість дає змогу звільнитися від негативних емоцій, «виливши» їх у процес, та «підзарядитися» позитивними. Важливим аспектом для багатьох людей може стати переживання власної успішності, зокрема навіть у тому, щоби почати й закінчити, довести до кінця певне творче завдання.

В окремих випадках творчість виконує також функцію певної «соціальної рамки», сприятливого контексту для взаємодії між людьми, якщо це творчість колективна або просто відбувається у груповому форматі (з цим сьогодні, звісно, найгірше, але карантинні часи обов’язково минуть).

Якщо ж говорити про креативний підхід до розв’язання проблем і до життя загалом, то це, на мою думку, взагалі найбільш здоровий варіант сприйняття життя з усіма його викликами. Готові рецепти можуть бути правильними й дієвими, але вони завжди чужі.

Кожна наша життєва ситуація — унікальна, а отже, креативність потрібна для знаходження наших власних унікальних рішень.