«Може, ми один одному не підходимо?» Таке запитання, напевно, ставить собі кожний партнер, коли в сексі щось йде не так. Ми запитали у сексолога і психоаналітика Маргарити Стельмашової, наскільки актуальне поняття сексуальної сумісності з точки зору фізіології — адже що, власне, тут може різнитися?

Як правило, коли говорять про сексуальну несумісність, потрібно пам’ятати, що сексуальні стосунки — це тілесно-психоемоційний процес.

Але якщо говорити про фізіологію, то несумісність може проявитись у двох аспектах. Перший — різна статева конституція (або темперамент, він визначає потреби людини в сексі. — Прим. ред.). Вона не піддається коригуванню, дається людині від природи і буває слабкою, середньою і сильною. Дуже важливо, щоб конституція партнерів у парі збігалася, тобто була у обох однаковою або в одного слабкою, а в іншого — середньою. Партнерам із діаметрально протилежною конституцією — слабка + сильна — налагодити сексуальні стосунки буде складно.

 


Другий фізіологічний аспект, який може визначити несумісність, — анатомічна розбіжність геніталій. Тобто велика вагіна у жінки і маленький пеніс у чоловіка або навпаки. Але такі розбіжності вкрай рідкісні та часто компенсуються, оскільки жіноча піхва має великий діапазон пристосування.


Маргарита Стельмашова

Практичний психолог, сексолог, психоаналітик, виконавчий директор секції сексології і терапії сексуальних розладів при Спілці психологів і психотерапевтів України