Чого очікувати від першого візиту до психолога та як готуватися, щоб не було сюрпризів.

Отож, ви тільки-но записалися на перший сеанс. Можливо, це ваш перший досвід у житті. Чи, може, ви вже бували в кабінеті психолога раніше, але зараз вирішили звернутися до нового фахівця (до речі, ось тут ми розповідали, як знайти терапевта, який вам підійде).

Так ось, найімовірніше, ви трохи хвилюєтеся чи навіть боїтеся. Просто знайте, що це нормально. Зрештою, ви вперше зустрічаєтеся з людиною, яка збирається ставити вам делікатні та не завжди зручні запитання (і було б чудово, якби ви чесно та відкрито на них відповідали).


Щоб полегшити ваші переживання, ми зібрали найпопулярніші запитання психологів під час першого сеансу. Нижче — все, що потрібно знати, щоб зайти в терапію «з тієї ноги».


Що спонукало вас зайнятися терапією зараз?


Терапевт хоче знати, чи відбувається щось у вашому житті, що спонукало вас записатися на сеанс. Це може бути що завгодно — від спонтанного завершення стосунків до конфлікту з членом родини, постійного відчуття неспокою та тривожності, сексуального насильства чи якоїсь великої зміни в житті, наприклад, становлення батьком або початку нової кар’єри.

Чесна відповідь на запитання допоможе психологу зрозуміти природу проблеми й над чим ви хочете працювати.


Як ви справляєтеся/справлялися з проблемою (чи проблемами), які привели вас у терапію?


Як правило, психологи запитують про це, щоб дізнатись, як ви справляєтеся зі стресовими ситуаціями та складними емоціями. Відправляєтеся на прогулянку, телефонуєте друзями, сідаєте медитувати чи покладаєтеся на нездорові звички на кшталт надмірного захоплення алкоголем або наркотиками?

Так фахівець отримає уявлення про ваші поточні звички та ресурси, а також з’ясує, чи можна щось із цього використовувати в терапії. До того ж це дозволяє оцінити, чи берете ви участь у будь-яких нездорових процесах, які можуть посилити проблему і потенційно вплинути на лікування.


Чи відвідували ви коли-небудь терапевта раніше?


Якщо у вас є якийсь досвід лікування, розкажіть про нього своєму новому терапевту. Що вам подобалося, а що — ні; які методи допомагали, а які — ні; що б ви змінили в тій терапії. Це допоможе фахівцеві ефективніше працювати з вами та створити умови, в яких ви будете почуватися краще.


Яким було ваше дитинство? Які стосунки складались у вас із батьками?


Багато пацієнтів починають терапію, щоб краще зрозуміти себе і те, як вони ставляться до інших. Вивчення дитинства та взаємин у родині може дати уявлення про те, ким людина є сьогодні.

І хоча зовсім не обов’язково, що ви будете повторювати ті ж моделі поведінки та ролі, які транслювали ваші батьки, але така ймовірність залишається.


Чи думали ви коли-небудь про те, щоб нашкодити собі чи накласти на себе руки?


У тих, хто проживав думки про самогубство чи шкодив собі в минулому, такі запитання можуть викликати складні емоції. Але вашому терапевту важливо знати цю інформацію від самого початку. Так він буде впевнений, що ви отримуєте відповідний рівень медичної допомоги.

Якщо ви відповісте «так», найімовірніше, далі підуть додаткові запитання. Наприклад, «Як часто вас відвідують думки про самогубство?», «Чи є у вас такі думки зараз?», «Чи є у вас план самогубства?», «Чи маєте ви намір діяти згідно з цими думками?» і «Чи є у вас засоби, щоб реалізувати свій план?».


Як ви ставитеся до оточуючих?


Самотність може мати серйозні наслідки для психічного та фізичного здоров’я. Таким чином, ваш терапевт хоче дізнатися, чи є у вас надійна система підтримки. Якщо ні, він допоможе вам її створити.

Підтримка важлива, і завдання фахівця — з’ясувати, наскільки вона у вас розвинена. Повне розуміння цього допоможе визначити, чи має вона бути частиною ваших цілей терапії та як її ефективно використовувати.


Чого ви сподіваєтеся досягти в терапії?


Корисно детально вивчити це питання під час першого сеансу, щоб психолог почув ваші очікування від терапії, а також допоміг вам розібратися, як буде проходити процес змін.

Встановлюючи свої терапевтичні цілі, уявляйте якомога точніше, як будуть виглядати ці зміни у вашому житті. Замість того, щоб просто сказати, що ви хочете бути «більш упевненим у собі», подумайте про те, якими будуть конкретні маркери цієї зміни. Наприклад, як ви дізналися б, що стали більш упевненим у собі? Що б ви робили інакше, якби були більш упевненим у собі? Маючи помітні та вимірювані цілі, ви самі зможете краще відстежувати свій прогрес і знати, що терапія працює.