Зелена подорож: 10 найбільш екологічних міст світу

Копенгаген (Данія)

У 2014 році Копенгаген проголошувався «зеленою столицею Європи», і досі він входить в число найчистіших і екологічних міст завдяки численним ініціативам і проектам, націленим на збереження навколишнього середовища.

З 2010 року в столиці Данії практикують озеленення дахів. Це сприяє скороченню опадів на вулицях міста, допомагає зберігати тепло будівель взимку та прохолоду влітку через природне випаровування вологи. Більше 60% жителів Копенгагена щодня їздять на роботу на велосипеді — тобто повітря в місті не забруднюється, а люди постійно зміцнюють своє здоров’я фізичними вправами. Машини є менш ніж у 30% родин Копенгагена. Все тому, що місто призначене для велосипедів, а не для машин. Громадський транспорт Копенгагена теж реорганізовується: він активно переходить на біопаливо.

Всі ці зміни робляться для того, щоб до 2025 року стати першою у світі столицею з нульовими викидами парникових газів. З огляду на низку всіх ініціатив, у Копенгагена це, найімовірнше, вийде. Тим більше, що перший етап цього плану був виконаний на 4 роки раніше запланованого терміну (в 2011 році замість 2015).

Амстердам (Голландія)

Амстердам — ​​прекрасне поєднання нового та старого. У місті більше велосипедів, ніж людей, а якщо ви не любитель велоспорту, то можете використовувати електромобілі — для них по всьому місту облаштовані більше 300 зарядних станцій.

Міські ініціативи у столиці Голландії націлені на те, щоб робити життя більш екологічним і усвідомленим. Все більше домовласників починають встановлювати сонячні батареї на дахах і вирощувати власні продукти харчування або купувати їх на ринках у місцевих фермерів.

Місцеві виробництва, у свою чергу, не використовують ніяких отруйних барвників або агентів, які могли б забруднити воду. У місті навіть влаштовують екоекскурсіі для туристів, коли тим під час прогулянки каналами пропонують озброїтися сачком і допомогти дістати пластик та інше сміття з води.

А ще в Амстердамі постійно придумують незвичайні екоініціатіви, на кшталт кросівок із переробленої жуйки.

Стокгольм (Швеція)

Третина шведів вважають питання екології та навколишнього середовища одними із найхвилюючих. До 2030 року країна повністю відмовиться від машин на бензині, а до 2020 планує знизити викиди парникових газів на 40% у порівнянні з 1990 роком.

Одна з найбільш стійких програм, яка діє у Стокгольмі, — переробка сміття та перетворення його на біопаливо, на якому працює транспорт Стокгольма. Взагалі, 99% сміття у Стокгольмі переробляється і використовується повторно. Все починається з малого: навіть у звичайній кав’ярні не викидають спиту каву, а збирають як добриво для ґрунту та рослин.

Лос-Анджелес (США)

Лос-Анджелес є одним із найбільш екологічних міст США. Він став найбільшим містом світу, яке відмовилося від продажу хутра, і провів перший у світі веганський Тиждень моди. А ще там на законодавчому рівні заборонено подавати пластикові трубочки в закладах, якщо клієнт не просить, а також тестувати косметику на тваринах і подавати в місцях громадського харчування фуа-гра.

Крім іншого, Лос-Анджелес активно переходить на альтернативні джерела енергії. У 2016 році місто витратило $57 млн ​​на заміну традиційного освітлення на світлодіодні лампи, що дозволило економити витрати енергії та 9 мільйонів доларів на рік.

Осло (Норвегія)

Нещодавно Осло назвали «європейською зеленою столицею 2019» — через прогресивні ініціативи щодо захисту середовища. Наприклад, для нових муніципальних споруд існує правило: вони повинні бути активними, тобто не просто з нульовою кількістю викидів, але й із так званою «енергією плюс», коли будівлі самі виробляють необхідну їм енергію.

Це пов’язано з тим, що до кінця наступного року Осло планує зменшити рівень викидів на 36% у порівнянні з 1990 роком. До 2030 року — на 95%.

Осло прагне звільнити центр міста від автомобілів. Для власників електромобілів пропонують податкові пільги та доступ до смуг громадського транспорту, для велосипедистів — кредити на електровелосипеди.

Цюрих (Швейцарія)

Цюрих вважається одним із найкращих міст для життя у Європі й одним із найбільш стійких у плані розвитку. Здебільшого завдяки ініціативам «зеленої енергії» — до 2050 року в Цюриху планують використовувати всього 2000 Вт на людину. Крім того, місто постійно інвестує у стійкі джерела енергії та підвищення енергоефективності.

Швейцарія — це країна переробників: 94% старого скла та 81% ПЕТ-тари потрапляють до спеціального прийомного пункту. Одночасно з цим Швейцарія збільшує кількість зелених насаджень. 30% поверхні країни складається з лісів і лісових масивів, що сприяє зниженню рівня забруднення повітря.

У Цюриху, як і в усій країні, облаштована максимально екологічна система громадського транспорту. Активно пропагуються приміські трамваї, велосипеди, ходьба, катання на гірських велосипедах, ковзанах і каное. Деякі зі спеціально розроблених велосипедних і пішохідних мереж покривають майже 20 000 км швейцарської землі та відмінно скоординовані з громадським транспортом. До того ж за 10 хвилин на ньому можна дістатися з аеропорту до центру Цюриха.

Сінгапур

Стрімке економічне піднесення в Сінгапурі сприяло швидкому розвитку та забудові, але тут це роблять максимально екологічно — з 2008 року в Сінгапурі діє програма екологічного будівництва, а також обов’язкове озеленення дахів.

Через те, що територія в Сінгапурі невелика, їм доводиться віддавати перевагу багатоповерховим висоткам. Тому, щоб уникнути ефекту захаращення, вони використовують зелені та сині кольори в архітектурі, а також розміщують між забудовами ставки і парки, щоб озеленити територію. Сінгапур налічує близько 3 мільйонів дерев, зокрема справжній ліс прямо посеред озера.

Багато станцій метро та автобусних розв’язок мають багаторівневі велосипедні стійки, щоб зробити місто максимально зручним для велосипедистів. Крім того, з 2016 року будь-які нові споруди для шкіл, комерційних, торгових і бізнес-парків повинні включати доступність піших і велосипедних маршрутів.

У Сінгапурі намагаються відмовитися від звичного розуміння роботи в офісах. Вони максимально розвивають ідею інтелектуальних робочих центрів (або, простіше кажучи, коворкінгів), де можуть працювати співробітники різних компаній. Завдяки цьому люди зможуть вибирати центр біля дому і не пересуватися містом, тим самим зменшуючи кількість викидів від транспорту, створюючи баланс між роботою та особистим життям і покращуючи власну продуктивність.

Ванкувер (Канада)

Ванкувер впевнено йде до екологічного споживання та розподілу ресурсів. Наприклад, тут у широкому сенсі пропагують ідею zero waste і йдуть до того, щоб до 2040 року жити за принципом «нуль відходів». А ще Ванкувер прагне стати відновлювальним містом, і планується, що до 2050 року вся енергія буде надходити з відновлювальних джерел. На даний момент Ванкувер вже може похвалитися найнижчим рівнем викиду парникових газів у Північній Америці.

Місто впроваджує стійкі програми в усі сфери життя. Наприклад, серед офісних співробітників просувається ідея їздити на роботу на велосипедах, ходити пішки або ділити машину з колегою. Як бонус пропонують безкоштовну парковку, знижки на проїзд і ремонт велосипедів або гарантію того, що співробітника доставлять безкоштовно додому, якщо на роботі він буде почуватися не добре. Навіть папір в офіси Ванкувера закуповується виключно той, що виготовлений і​​з вторсировини.

Гетеборг (Швеція)

Організація Global Destination Sustainability, що обчислює індекс стійкості міст, поставила Гетеборг на перше місце у списку найбільш стійких міст 2018 року із загальним індексом 94%.

В організації кажуть, що Гетеборг є одним із найпрогресивніших міст світу, коли мова заходить про рішення кліматичних і екологічних проблем. Гетеборг — лідер у галузі сталого будівництва, утилізації відходів і багаторазового використання енергії, а також у сфері екологічної сертифікації готелів і заходів. Що стосується останніх, то міська влада пропонує програми з планування стійких івентів, від калькулювання кількості парникових газів, які ви виробите, до рекомендацій не використовувати транспорт і замовити веганську їжу.

Восени 2013 року Гетеборг став першим містом у світі, яке випустило зелені облігації для інвестицій, що приносять користь навколишньому середовищу та клімату. До 2050 року в місті планують знизити викиди парникових газів до допустимого рівня.

95% громадського транспорту Гетеборга працює на відновлюваних джерелах енергії, а 93% всіх готельних номерів екологічно сертифіковані. Водопровідна вода в Гетеборзі підходить для вживання, а майже всі ресторани мають екологічну сертифікацію.

Рейк’явік (Ісландія)

Більше 99% електрики та майже 80% енергії в Ісландії проводиться за рахунок гідроенергетики та геотермальної енергії. Жодна інша країна не використовує таку високу частку відновлюваних джерел енергії.

Згідно з Ісландською національною стратегією сталого розвитку, уряд планує зробити Ісландію першою країною, яка в найближчому майбутньому буде використовувати тільки відновлювальну енергію. Рейк’явік є центром досліджень у галузі відновлюваної енергії — її вивчають в університетах, урядових департаментах, державних і приватних компаніях.

90% житла в Ісландії опалюється геотермально, 9% — електрикою і 1% — нафтою. Значна кількість овочів і фруктів в Ісландії вирощується в теплицях, які опалюються геотермічно й освітлюються гідроелектроенергією. В Ісландії є навіть бананова плантація, одна з найбільших у Європі.

Місто також просуває цілорічне катання на велосипеді та продовжує будувати свою систему велосипедних доріжок з місцями відпочинку та доступними картами. У країні немає податків на імпорт електромобілів, а в Рейк’явіку передбачені для них безкоштовні парковки.