Для кожної людини в Україні зараз надзвичайно складний час. Ніхто з нас не був готовий до того, що відбувається останні півтора року, принаймні жодна людина з мого кола готова не була.
А тепер уявіть: війна, треба працювати, якщо ви керівник — треба ще й мотивувати, а ще й до того всього, ви — жінка. За що триматись, коли ти сама — точка опори?
У психотерапії є таке правило: у кожного психотерапевта має бути свій психотерапевт, з яким він має спускати пару, рефлексувати та на кого спиратись, так само як інші спираються за нього. З лідерами, на мою думку, та сама історія: якщо вам треба вести за собою, ви маєте десь брати ресурс та оновлюватись. Ось що допомагає мені.
Співзасновниця видавництва #книголав
1. Понити
Так, іноді це працює. Навіть у супервумен бувають нервові зриви, амазонка може плакати, а залізна леді — хотіти «на ручки». Іноді розповісти, як тобі важко, допомагає, а ще важливо знати, що ми не самі, хоча інколи здається, що ніхто нас не розуміє. Здається, якщо ви лідер, то ви на самоті, не можете жалітись, але просити про допомогу — не соромно. Розповісти команді, що все буде гаразд, але ви втомились, вам теж страшно та іноді ви не розумієте, що буде далі. Запропонувати разом проговорити проблеми та відчути опору, яку може надавати команда.
Звичайно, якщо ваша команда — це просто сторонні люди, які не відчувають потреби в підтримці один одного, у вас як керівника проблеми. Глибокі. І тут треба не нити, а йти працювати.
2. Памʼятати «щоб що?»
Чи, як пишуть у розумних журналах, про вашу місію або цілепокладання. Коли важко, коли немає, на що спертися, — можна спиратись на те, заради чого ти щось робиш. Можна писати хоч 1000 листів, отримувати сотні відмов, але шукати мільйони нових шляхів, якщо ви розумієте, для чого це все.
У будь-якої роботи є вища мета. Памʼятаєте історію з Кеннеді? У 1962 році Джон Кеннеді відвідав космічний центр NASA. В одному кабінеті він помітив прибиральника, який так захоплено підмітав підлогу, що навіть не відреагував на нього. «Привіт, я Джон Кеннеді. Що ви тут робите?» — звернувся до нього президент. На що той відповів: «Як і всі тут, я працюю, щоб людина змогла полетіти на Місяць, містере президенте».
Ким би ви не були, що ви не робили б, завжди можна знайти мету, яка надасть вашій роботі абсолютно нові сенси. Це змушує встати та йти, як кажуть мотиваційні коучі. Якщо ви такої мети знайти не можете — змінюйте роботу 🙂 Впевнена, кожна людина заслуговує робити те, що її мотивує.
3. Зрозуміти, чи можеш ти інакше
Зізнатись: так, я втомилась. Я нічого не хочу. Я буду варити борщі (я тільки за). І якщо ви відчуєте, що ви готові бути вдома, у залі на тренуванні, гуляти — усе що завгодно, а не працювати, наприклад, понад тиждень — треба піти і це зробити.
Але, скоріше за все, у вас це не вийде. Існує безліч наукових досліджень про те, що лідерство — це вміння вроджене. Тобто можна себе змусити, звичайно, але навряд чи ви зможете не працювати, не досягати — ви просто максимально уповільнитесь.
4. Маленькі перемоги
Іноді, щоб відчути точку опори, треба просто почати щось робити. І щоб воно вдавалось 🙂
Складіть перелік своїх завдань на день і впишіть навіть маленькі кроки: написати листа Х, прочитати презентацію А, написати повідомлення С тощо. У міру того як ви викреслюватимете пункти, ви відчуватимете більше енергії, щоб робити складніші завдання. Дуже часто, як двигуну, нам треба набрати обертів, і такі маленькі перемоги — чудова можливість це зробити.
Ще мені допомагає правило 180 секунд. Ви навіть не уявляєте, скільки завдань вимагає від нас менше трьох хвилин. І головне такі завдання не накопичувати. Якщо є щось, що можна зробити за цей проміжок часу, ніколи не відкладайте це на потім.
5. Секс, вино та рок-н-рол
Іноді потрібна повна зміна. Щоб мозок відпочив, він має відпочивати, роблячи те, що йому не притаманне на роботі. Якщо відчуваєте, що вигоріли, — прогуляйте роботу. Втечіть кудись з коханою людиною, влаштуйте незабутню вечірку чи підіть у кіно.
Зробіть день для себе. Щоб віддавати потім, треба отримати емоції самому.
Ну і звичайно, зараз, коли важко і не знаєш, на що спиратись, треба спиратись на розуміння того, що ми маємо перемогти, і кожен, хто зараз працює в Україні, цю перемогу наближає. Так само, як той прибиральник з пункту 2, кожен має робити все, щоб перемога була якнайшвидше!
