Через швидкий темп життя ми щодня стикаємося зі стресом. Навряд чи можна повернутися навіть на 100 років назад і пожити в повільному ритмі. Як справлятися зі стресом і відновлювати сили — рекомендує психолог. Ми поговорили про мистецтво, його вплив на психіку людини та підібрали 4 методи терапії вихідного дня.
Мистецтво й арт-терапія — як це все пов’язано?
Останні 10 років психологи активно вивчають вплив мистецтва на людину: вони проводять експерименти, щоб зрозуміти, як саме мистецтво впливає на мозок і які хімічні реакції в організмі запускає.
Наприкінці минулого року група вчених опублікувала дослідження про вплив мистецтва на роботу мозку. Вони виявили, що в нашому мозку є зона пасивного задоволення, яка активізується, коли людина дивиться на витвори мистецтва.
Поряд із пасивним споживанням мистецтва — коли ми дивимося фільми або гуляємо в музеї — існує поняття арт-терапії, яке в 1942 році ввів в ужиток британський художник Адріан Хілл. Арт-терапія — це малювання, ліплення, в’язання, і такими заняттями може займатися будь-хто: тут сенс не в якості вашої роботи, а в процесі та залученості до створення твору мистецтва. Психологи рекомендують цей вид терапії як допоміжний і запевняють, що він розслабляє, допомагає перемикнути увагу з тривоги та побороти стрес.
Живопис
У живописі можливі два види терапії: пасивна — споглядання, активна — творчість. Саме створюючи щось, можна висловити почуття й емоції, які важко усвідомити самостійно. Необов’язково закінчувати художню школу, щоб взяти в руки пензлика. Купуйте кольорові олівці чи акварель, пачку паперу та відпустіть фантазію. Головне, про що говорять психологи, не чекайте, що ви створите полотно, гідне Лувру, з перших кількох мазків.
Не вимагайте чогось
надприродного,
навпаки — концентруйтеся
на процесі й отримуйте
від нього задоволення.
З пасивною терапією ситуація складніша. Отримати сповна задоволення від вивчення живопису буде простіше, якщо картини будуть для вас зрозумілими. Відповідно, буде легше насолодитися полотном у стилі реалізму чи імпресіонізму, а ось для розуміння абстракцій будуть корисні базові знання про стиль і творчість художника.
Музика
Деякі вчені вважають, що заняття музикою здатні омолоджувати мозок. Наша психіка активно включається як у пасивне прослуховування музики, так і у гру на різних інструментах. Похід на улюблений концерт або прослуховування вінілу вдома — обидва способи допоможуть розслабитися, а в організмі з’являться гормони задоволення.
Обов’язкова умова для позитивного ефекту — щоб вам було комфортно та приємно.
Якщо ж вам приносить задоволення гра на музичному інструменті, практикуйтеся частіше. Під час гри активізуються зони мозку, які відповідають за моторику, слух і логічне мислення. Завдяки грі на музичних інструментах ви можете покращувати роботу мозку та формувати нові нейронні зв’язки.
Імерсивний театр
Імерсивний театр — це відносно новий жанр у театральному світі. Тут глядачі стають активними учасниками всіх подій, вони взаємодіють з іншими людьми та живуть у запропонованих режисером умовах. Головна умова будь-якої терапії мистецтвом — особисте задоволення, тому, вибираючи сюжет імерсивної вистави, орієнтуйтеся на особисті симпатії.
практикуючий психолог
В Україні такими постановками займаються U! ZAHVATI, влітку у них проходить спектакль-прогулянка Remote Kyiv. Навчаючий і практикуючий психолог Ольга Євланова відвідала виставу та ділиться своїми враженнями: «На спектакль-прогулянку я запросила з собою чоловіка і нашого 19-річного сина. Сім’єю брати участь цікавіше й потім є що обговорити. Відвідуйте спектаклі та споживайте мистецтво разом із близькими людьми: спільно пережиті емоції розвивають взаємини.
Як фахівець я звернула увагу на послання, що занурюють людину в незвичні переживання. Кожному гостю раджу подумати, чи готовий він до такого глибокого досвіду зараз. Якщо вам сумно чи ви розлучилися з близькою людиною, спектакль може повернути у болісні переживання. І навпаки — якщо ви відчуваєте в собі сили, вас нічого не турбує, без сумнівів можете відвідати Remote».
співзасновник терапевтичного кіноклубу Twin Peaks
Кіно
Фільм — це каталізатор переживань. З його допомогою можна докопатися до емоцій, які людина блокує або не проживає, але вони існують і впливають на її життя. Про кінотерапію нам розповів психотерапевт і співзасновник терапевтичного кіноклубу Twin Peaks Ілля Полудьонний.
«На груповій кінотерапії ми разом дивимося фільм, а потім розбираємо його. Магія починається, коли люди розуміють, що кожен сприйняв фільм по-різному. Моє завдання як модератора, щоб люди обмінялися своїми картинами світу. Іноді ми пропонуємо переграти сцену фільму, якщо глядачам не сподобалася поведінка героїв і вони бачать її інакше», — каже Ілля.
Для перегляду й обговорення вдома з друзями психотерапевт рекомендує три фільми: «Бенкет хижаків», «Різанина» та «Ім’я». Завдання на кожен фільм — подивитися, знайти героя, з яким себе асоціюєш, порівняти його життя зі своїм. Нема потреби присутності терапевта, за належної навички рефлексії людина і сама може помічати подібності й аналізувати їх.
«Одного разу після перегляду „Зоряних воєн“ я зміг прожити переживання смерті друга. Півтора року після цього мої почуття були заморожені, ця подія все ніяк не вкладалося в голові. Після походу в кіно на „Зоряні війни“, де за сюжетом усі помирали, я розплакався в метро. Спочатку не міг зрозуміти, що відбувається. А потім збагнув, що це алегорія моєї втрати і я нарешті торкнувся заблокованих почуттів», — так про можливості кінотерапії розповідає психотерапевт.
Коли ми вибираємо фільм для домашнього перегляду, інтуїтивно шукаємо кіно, яке закриє актуальну потребу. Ілля Полудьонний, наприклад, дивиться детективи, тому що там майже немає емоційних переживань, яких йому вистачає в роботі. Драми навпаки частіше вибирають люди, у яких монотонна робота, їм не вистачає переживань. Комедії люблять дивитися ті, у кого стресова робота, це логічно, коли треба емоційно розслабитися.
