Ольга Аншукова,
Кандидат медичних наук і лікар ін’єкційних методик омолодження


За весь час існування сфера ін’єкційної косметології зібрала навколо себе більше фанатів і ненависників, ніж будь-яка селебріті.  Як косметолог я регулярно стикаюся з питаннями, які породжуються міфами. Уколи порівнюють за складністю з хірургією, а філерів бояться як вогню через погані приклади. Але ін’єкції, зокрема ботокс, мають багато незамінних і корисних властивостей.

Кандидат медичних наук і лікар ін’єкційних методик омолодження Ольга Аншукова розвіює міфи про цю індустрію та розповідає про всі її тонкощі.


З чого складається ін’єкційна косметологія?

Варто почати з того, які ж процедури відносяться до цієї сфери, оскільки багато хто помилково вважає, що це лише ботокс. Саме слово ін’єкція походить від латинського injicere, що в перекладі означає впорскування.  Це метод введення препаратів у шкіру за допомогою шприца та порожнистої голки або впорскуванням під високим тиском (безголкова ін’єкція).


Тому ін’єкційна косметологія об’єднує в собі всі процедури, де задіяний цей метод, а саме:

  • ботулінотерапію;
  • плазмоліфтинг, плазмотерапію, Prp-терапію;
  • мезотерапію;
  • біоревіталізацію;
  • контурну пластику філерами.


Як змінювалися тренди в ін’єкціях?

Ще шість років тому поняття too much в косметології не існувало. Клієнтки приходили із запитом «чим більше, тим краще».  Перенасиченість здавалася красивою, але сьогодні всі повернулися до натуральності.  Ставлення до свого обличчя стало більш дбайливим, а головне прохання 70% моїх пацієнток — колоти філери акуратною та непомітною оточуючим технікою.


У деяких дівчат у віковій категорії 20-30 років з огляду на окремі тенденції в косметології іноді з’являється бажання зробити вподобану форму губ, щелепи без чіткого розуміння, чи підійде вона їхньому обличчю. Але я завжди наполягаю на тому, щоб підкреслювати власну красу, а не копіювати чужу, немов шаблон.


Які тенденції диктує мода в косметології

Якщо раніше люди в першу чергу думали про збільшення губ, то зараз усі сфокусувалися на кутах щелепи та чіткому овалі. Сьогодні рельєфне, пропорційне обличчя — мрія багатьох дівчат, проте раніше зробити лише одні вилиці було вершиною мрій.


Вплив пандемії

Спостерігаючи за моїми клієнтами, можу сказати, що пандемія ніяк не вплинула на запити людей. Усе залишилося як раніше: жінки любили себе до, люблять і після. І мене, як лікаря, дуже радує, що, незважаючи на нестабільну ситуацію в світі, мої клієнтки не стали економити на своїй красі, а навпаки — лише більше переконалися в її цінності.



Серед процедур найбільш затребувані:

  • ботулінотерапія зони чола;
  • ін’єкції диспорта в зону повік;
  • відновлення втрачених обсягів середньої третини обличчя філерами на основі гідроксиапатиту і на основі гіалуронової кислоти;
  • біоревіталізація з метою поліпшення якості шкіри та профілактики утворення зморшок і заломів.

Кому потрібні ін’єкції, в якій кількості та в якому віці їх краще робити?

У кожного з нас неповторна анатомія обличчя.  Комусь можна без остраху колоти 3 мл гіалуронової кислоти (вона може застосовуватися як окремий препарат, а може бути в складі філера), включаючи ділянки для профілактики, а іншому клієнту може виявитися досить 1 мл і чітко по цілі. Точно визначитися з необхідним обсягом допоможе лікар-косметолог.


На ботулінотерапію можна приходити з 18 років. На всі інші види ін’єкцій — за показаннями, проте я б теж рекомендувала робити це з 18-22 років, за винятком особливих медичних випадків і потреби в терміновому виправленні асиметрії.


Якщо не брати до уваги цей виняток, можна сказати, що в 98% випадків за ін’єкціями звертаються в період 25-35 років. І цей час — дуже вдалий, тому що у віці після 37-40 м’язи вже втрачають свій тонус. Нерідко зустрічаються випадки опущення виличної частини щелепи, брів, щік і нижньої повіки. У такій ситуації робота лікаря значно ускладнюється.


Ін’єкції

Процедура ботокса проводиться не тільки для тих, хто хоче позбутися від зморшок. Він також застосовується як ліки при асиметрії обличчя або при надто активної міміці, що цілком може трапитися і в юному віці через генетичну схильність.