Ви нервуєте, якщо довго не чуєте повітряної тривоги, а коли вона все ж лунає, очікуєте на звук вибухів? І навіть радієте їм? Не хвилюйтеся, з вами все добре, це просто реакція на стрес. Її можна контролювати. Спеціально для Anywell психологиня «Фонду Маша» Тетяна Зеркаль пояснює, як це робити.
Останні 15 місяців ми живемо в постійному стресі. Війна змінила наші норми сприйняття світу та реакції на події. Організм адаптується до нових умов, і психіка також. До 24 лютого 2022 року для нас існувала одна норма — відсутність тривог. А тепер інша — «постійні тривоги».
«Так працюють механізми адаптації. Ми проходимо через виклики, справляємося з ними та формуємо для себе нові правила й норми. І коли щось відхиляється від цієї «норми», починаємо відчувати тривожність. Стан збудження і бажання почути вибух також викликані механізмами адаптації, — пояснює біолог та практичний психолог Тетяна Зеркаль. До речі, кожна окрема людина виробляє свою унікальну реакцію на події, тому абсолютно нормально, коли хтось після сирени відчуває страх та бажання сховатися, інший — жваву схвильованість.»
У нас є три глибинні реакції на стрес: бий, біжи, завмирай. Люди, які схильні до стратегії «бий», мають свій спосіб сприйняття небезпечних ситуацій. Викид адреналіну запускає бажання діяти, а вибухи сприймаються як те, що відбувається «битва». Важливо зазначити, що разом з адреналіном у кров виділяються наші внутрішні морфіни, вони знеболюють та дають відчуття піднесення та ейфорії. І якщо все для нас закінчилося добре, якщо вижили, то отримаємо ще біохімічне підкріплення дофаміном: внутрішнє визнання, що ми молодці та робимо все вірно.
Виходить, що ми відчуваємо «радість» не тому, що радіємо вибухам та небезпеці, а тому, що вижили! Тож не лякайтеся, якщо поруч із вами хтось, або ж ви самі збуджено реагує на вибухи. Це бажання захиститися та вижити, — говорить Тетяна. Але слід пам’ятати: така реакція — не привід наражати себе на небезпеку.
Що з цим робити?
На свої реакції на стрес можна впливати. Дослідження показують, що саме повернення собі контролю дає розуміння, що від нас все ж щось залежить.. І таким чином ми можемо зменшити вплив стресу.
Що я можу контролювати:
- піклування про себе (безпека своя та рідних);
- свій настрій;
- свої почуття;
- свої слова, дії, рішення;
- кількість зусиль, що я докладаю;
- час, який планую на відпочинок та роботу;
- своє ставлення до інших.
Поза зоною нашого контролю:
- думки, почуття, рішення, вчинки інших людей;
- час, старіння;
- минуле;
- природні явища.
