День народження Anywell: редакція розповідає про свої антивелнес-звички

У нас день народження! 10 липня 2018 року на сайті Anywell вийшов перший матеріал, і велнесу в Україні (і у світі) стало більше. За рік те саме сталося і з кожним членом нашої команди. Однак, формуючи завдання на цей матеріал, головний редактор попросила розповісти про те, що «ми не броколі у костюмах з органічної бавовни». Опитування, проведене в офісі, показало, що так і є.

Ми не засмучуємося. По-перше, велнес — це не результат, а процес, сенс якого у тому, щоб щодня ставати трошки здоровішими і щасливішими, ніж раніше. А по-друге, саме такі нерівності роблять усіх нас живими людьми з почуттями, індивідуальними потребами і свободою вибирати. Тому що вибір не бути досконалими — це більше велнес, ніж броколі у костюмах з органічної бавовни.

Марина Корчан, директор із реклами

За цей рік загалом багато чого змінилося, я стала більш усвідомленою. Але є одна річ, яка назавжди зі мною, — це любов до вареної згущенки. Причому не готової магазинної! А тієї, яку купуєш і сама вариш півтори години. А потім відкриваєш баночку, а вона така густа, коричневенька… М-м-м-м… А потім береш столову ложку, занурюєш у цю згущенку, зачерпуєш із гарненькою гіркою та намазуєш на свіжий батон. І все — півбанки немає! І я вважаю, це велнес! Тому що щастя і задоволення від неї набагато більше, ніж цукру. І я усвідомлено щаслива у цей момент!

Маша Медловська, SMM-менеджер

Вечорами дозволяю собі випити крафтового пива або келих-другий білого сухого. Не вмиваюся на ніч, якщо дуже втомилася і навіть встигла подрімати. Серйозно, я можу прокинутися від того, що згадала, що не вмилася, але замість того, щоб змити косметику, я влаштовуюся зручніше, обіймаю зайця і продовжую спати. 

Ще я працюю у ліжку, хоча взагалі спальня має залишатися місцем для відпочинку (ну, максимум — сексу). І якщо працюю, то напівлежачи, від чого трохи болить спина. Підписалася на телеграм-канал, який щогодини нагадує її вирівнятии, але я все одно ніколи цього не роблю.

Аня Хаєцька, шеф-редактор

Із моїх антивелнес-звичок найбільша — замовити раз на тиждень піцу і залягти після роботи на дивані за серіалом. Колись я вела щоденник калорій і, коли побачила, скільки їх міститься у шматочку піци, була у шоці. Не буду тут писати це число, краще вам його не знати і жити спокійно 🙂

Загалом, мене вистачило на кілька тижнів без піци, але весь час ніби чогось не вистачало. Потім я здалась і зрозуміла, що задоволення, яке я отримую від «Кватро формаджі», набагато більше, ніж зайвий сантиметр на талії, тим більше, що сучасні масажі творять дива. А ось рівень кортизолу від нервів, що собі у чомусь відмовляєш, знизити набагато складніше!

Лєра Леванова, арт-директор

Мої велнес-гріхи — їсти сендвічі з найближчого супермаркету, коли не взяла їжу з собою чи не замовила здорову. А ще булочки з «Сіннабон» у момент перевантаження на роботі як спосіб піти у цукрове забуття — не можу відмовитися від них, коли Маша Медловська пропонує купити за компанію.

Я пізно лягаю спати: о пів на першу ночі стільки всього цікавого можна зробити! І неважливо, що це зіб’є режим — адже є кава (якою я тепер зловживаю). А ще я зациклена на тому, щоб робити все ідеально, що у перспективі перетворюється на брак сил, розчарування і відчуття, що зі мною щось не так.

Але фахівці кажуть, що перший крок (і половина успіху) у боротьбі з проблемою — визнати її і вирішити боротися. Факт, що я бачу ці звички, допомагає мені зупиняти себе і не підкріплювати їх. Тому, можливо, до наступного дня народження Anywell список буде коротший.

Тома Мироненко, головний редактор

Відразу варто зізнатися, що я пишу ці відповіді після 5 (6?) келихів просекко і жмені чіпсів, тому ЗСЖ-амбасадор із мене такий собі. Але насправді не це — харчування і спорт — я вважаю основами велнесу. Мені ближче думка про те, що ЗСЖ адекватної людини — це про розуміння, прийняття себе і дуже особистий і уважний до себе підхід. Над цим я й намагаюся працювати — у надії, що правильне харчування і тренування прийдуть слідом. І вже тут є прогалини.

Я сварю себе, якщо роблю недостатньо багато, злюся на себе, якщо з’їдаю зайве або шкідливе. Розумом я розумію, що мода на трудоголізм уже минула і що потрібно усвідомлено та дбайливо до себе ставитися. А не розумом продовжую заганяти себе до стану тривожності й тотального вигорання. Часто мені складно розслабитися, мені неспокійно у тиші, мені соромно відпочивати. І я думаю, саме це, а не періодична піца або лінь — моя найбільша антивелнес-звичка. І саме від цього ми на Anywell намагаємося вас відучувати. Впевнена, відучуся і я.

Женя Шкуренкова, редактор

Моя головна слабкість і поки невикорінний антивелнес — взаємини із солодким. Можу не встояти перед ним вранці або ввечері, з кавою або без. Але зате тепер, коли я працюю в Anywell, мій хлопець може відібрати у мене шоколадку зі словами: «Anywell написали, що їсти солодке вранці шкідливо». І тут вже не посперечаєшся!

Микола Куліков, керівник eCommerce anywell.shop

Періодично (у вихідні) можу з’їсти забагато чого-небудь, наприклад фруктів або до кілограма м’яса на грилі. Не відмовляюся від запеченої картоплі з беконом. Якщо таке трапляється, на день переходжу на кефір і п’ю багато води. У холодну пору року регулярно готую десерти, пригощаю ними і їм сам. Але взагалі того, чого не хотілося б їсти, позбуваюся легко: немає у полі зору — значить, не хочеться.

Єдине, від чого не можу відмовитися, так це від згущеного молока. Дуже люблю каву по-в’єтнамськи, п’ю її вже років десять. Тому згущене молоко є у холодильнику завжди.

Марина Дерепа, співзасновниця проекту Anywell

З моменту появи Anywell у моєму житті органічно прийшло бажання позбутися не-велнесу: п’ю зелені смузі вранці, займаюся йогою, намагаюся спати по вісім годин і медитувати. Не все, звісно, давалося легко. Якщо від м’яса відмовитися вдалося швидко (хоча я не веган), то від цукру — ні. Він швидко викликає звикання. Можна надовго відмовитися, потім повернутися і, незважаючи на велику перерву, знову відвикати з великими труднощами. Тому мій персональний челендж — менше шоколадних фонданів. А ось що стосується любові до просекко, бажаю собі до глибокої старості зберегти таку прекрасну антивелнес-звичку. На мій погляд, велнес — це насамперед про баланс. Я свій знайшла, сподіваюся — і Anywell надихає не зупинятися.

Маша Кауфман, співзасновниця проекту Anywell

Завдяки Anywell я стала набагато краще харчуватися, більше займатися спортом, краще спати. Але без пасти жити не навчилася! І навіть не хочу намагатися.

А ще іноді я влаштовую чіт-дей. І тоді дозволяю собі їсти все, що хочу, а точніше, багато пасти, булочок із корицею і нутелу.

Таня Логвиненко, редактор

Моя найбільша біда — готувати здорову їжу. Точніше, готувати в принципі. Я дуже не люблю це робити, і якщо не встигаю закинути у пароварку щось корисне, ризик з’їсти щось не те (читай: зайти у фастфуд) коливається між 99,9 і 99,99%.

Але з приходом в Anywell із цим стало легше: тут ланчбокси з корисними обідами звичайна справа. Коли щодня перебуваєш у такому оточенні, приносити свій бокс стає нормальним, і замислюватися про те, що візьмеш завтра на роботу, починаєш автоматично. А де одна порція здорової їжі, там і кілька — на декілька днів. Тому вірю, що скоро фастфуди надсилатимуть мені push-повідомлення на кшталт: «Давно вас не бачили, ви живі?» (насправді ні).

Хочете бути в курсі всього?

Підпишіться на нашу розсилку, вам сподобається.
Ми обіцяємо писати зрідка і по суті