Психічне здоров’я на роботі — чия це відповідальність і як його підтримувати

Альона Михайлюк,
консультантка в методі Позитивної психотерапії, консультантка з психічного здоров’я в організаціях, співзасновниця проєкту Mental Health for Business і конференції Mental Health and Emotional Well-being for Business

Здавалося б, що тут складного: очевидно, робота має приносити задоволення, в офісі має підтримуватися культура поваги одне до одного й екологічне середовище. Але як це робити та хто повинен подбати про психічний добробут — начальник чи колектив? Розповідаємо! 

Психічний добробут — це частина філософії well-being. Згідно з визначенням ВООЗ, психічне здоров’я — стан добробуту, за якого людина реалізує власний потенціал, ефективно справляється з життєвими стресами, може продуктивно працювати й робити внесок у життя спільноти. 

Психічне здоров’я — це не тільки про щастя і добробут людей на роботі. Це і про ефективність роботи команди, і про бізнесові показники всієї компанії.

— підвищення абсентеїзму (загальна кількість годин, коли людина відсутня на роботі з різних причин) і презентеїзму (коли людина перебуває на робочому місці, але не працює на повну силу) в організації;

— менш продуктивна робота в команді, погана взаємодія між працівниками;

— зниження залученості у роботу;

— збільшення плинності штату;

— зниження рівня продажу;

— поява скарг від клієнтів.

Як рівень психічного здоров’я впливає на мотивацію і що насправді мотивує людей до роботи?

Якщо у людини високий рівень психічного здоров’я, у неї є мотивація. Вона хоче і може працювати. Хоча, ясна річ, можуть бути випадки, коли людина з якихось особистих причин не мотивована до роботи й це прямо не пов’язано з рівнем психічного здоров’я.

Минулого року до конференції Mental Health and Emotional Well-being Conference for Business наші партнери, компанія 4Service Ukraine, проводили дослідження стосовно психічного здоров’я і, серед іншого, питали українських працівників, заради чого вони готові пожертвувати більш високою заробітною платою. Тобто що було б для них гарною мотивацією до роботи, навіть важнішою за гроші. 

Цікаво, що з певного рівня заробітної плати для людей більш важливими були: 

• гнучкий графік роботи;
• віддалена робота;
• скорочення робочого дня;
• наявність додаткової оплачуваної відпустки;
• нижче робоче навантаження;
• творча відпустка;
• можливість отримувати консультації психолога.

Багато компаній пропонують як бонус курси та тренінги, але, як бачимо, це для працівників вже є нормою. Сьогодні важко мотивувати людей смаколиками чи безлімітною кавою — психічне здоров’я для людей стає дедалі більше у пріоритеті. 

Психічне здоров’я на роботі — чия це відповідальність?

На конференціях ми говоримо, що турбота про психічне здоров’я в організації — це відповідальність організації, керівника, команди й кожного конкретного працівника.

Створювати правильне середовище

Найкраще, що можуть зробити боси, — створювати середовище, в якому можна щиро говорити про психічне здоров’я. Люди мають відчути, що це важливо і що ця тема не стигматизується. Що для них нормально сказати керівництву про те, що вони відчувають тривогу, у них складний період чи вони просто втомилися.

Бути гарним прикладом

Якщо керівник організовує для своєї команди тренінги з психічного здоров’я, а сам їх не відвідує, колектив навряд чи зрозуміє, навіщо тоді це потрібно їм. Чи якщо бос буде говорити, як важливо не працювати понаднормово, а сам сидітиме в офісі до ночі, показуючи, що досягти успіху можна, тільки якщо повністю віддавати себе роботі.

Що ще важливо:
— регулювання робочого навантаження;
— чітке розуміння зон відповідальності;
— місця для можливого усамітнення працівників;
— підтримуючий зворотний зв’язок;
— індивідуальний підхід до працівників;
— похвала й визнання досягнень;
— уникнення публічної критики;
— уникнення тролінгу і сарказму (навіть у нібито жартівливій формі).

Важливо, щоб люди й самі піклувалися про своє психічне здоров’я. Навіть якщо одна людина в офісі починає дбати про це, то може суттєво вплинути на інших людей в організації. Якщо ви починаєте поважати свої границі та границі інших людей, демонструєте це, говорите про те, що для вас важливий зворотний зв’язок, то можете «заразити» гарним прикладом інших людей.

Баланс між різними сферами життя

Коли людина живе лише роботою, більший ризик вигорання і важчі його наслідки. Тому важливо підтримувати баланс. Щоб зрозуміти, чи є він у вас, можна використати балансну модель Нассрата Пезешкіана:

У вас є чотири складники життя:

1. Тіло — сон, харчування, спорт, секс.
2. Діяльність — робота, активності.
3. Контакти — соціальна взаємодія, емоції, друзі та знайомі.
4. Внутрішній світ — сенси, мрії, плани, натхнення.

Ви маєте визначити, як у вашому нинішньому житті розподіляється час і ресурси між цими сферами. Розподілити 100% свого життя між ними. 

Правильної відповіді тут немає, та ви точно відчуєте «свій баланс». Якщо у вас у діяльності 80%, а інші 20% розподілені між іншими сферами — це точно привід замислитися.

Розвивати навички управління стресом

Ясна річ, що ми не можемо повністю позбутися стресу в нашому житті. Його може ставати більше чи менше, але корисно вчитися працювати з ним. Для кожної людини є свої методи взаємодії зі стресом: спорт, медитації, відпочинок, дихальні практики. 

Зараз активно використовують поняття психологічної відновлюваності — це характеристика людини, яка дозволяє швидко відновитися після стресу і бути ефективною. Свою психологічну відновлюваність можна і треба розвивати, зокрема завдяки методам роботи зі стресом.

Підвищувати самоусвідомлення і здатність до рефлексії

Зупинятися й аналізувати, що з вами відбувається, — дуже важливо для психічного здоров’я.

Здатність приймати помилки

Для багатьох людей помилки досі залишаються трагедією. Важливо розвивати у собі розуміння того, що ви можете помилятися, що у вас є недоліки, і це нормально.

Зниження перфекціонізму

Якщо зараз ви подумали, що ось у вашій роботі без перфекціонізму точно ніяк, це може бути правдою для деяких спеціальностей, та точно не для всіх. Дуже часто перфекціонізм заполоняє всі сфери життя і забирає багато енергії, яку можна було б використати на щось більш корисне.

Працювати з психотерапевтом

Багато людей досі вважають, що робота з психотерапевтом — це лише для людей з розладами. Але консультації зі спеціалістами — це про турботу про себе та близьких, про підвищення ефективності й можливість подивитися на звичні речі під іншим кутом і про багато інших речей, які характеризують саме психічне здоров’я

Якщо вас щось не влаштовує, ви відчуваєте, що атмосфера нездорова, умови в компанії не сприяють піклуванню про психічне здоров’я, важливо говорити про це щиро й відкрито безпосередньо з керівництвом. Адже теревенити про це за кавою чи в курилці з колегами — хороший варіант для зняття напруги, але не дуже допоможе у розв’язанні проблеми. Важливо говорити про це у спокійному стані та з потрібними людьми. Демонструвати своєю поведінкою готовність до діалогу. 

Корисним буде використовувати «я-конструкцію», а не звинувачення. Сказати, що для вас це важливо, і пояснити, як на вас це впливає. Наприклад: «Коли я не маю місця для усамітнення в офісі, то відчуваю тривогу, засмучуюся чи злюся. І мені було б корисно на деякий час усамітнюватися в іншій кімнаті для роботи».

Існує стрес і реакція на нього. У нормальному стані після стресу відбувається відновлення організму. Але коли його стає дуже багато, організм не встигає відновитись і переходить у стан хронічного стресу. Він супроводжується хронічною втомою, погіршенням уваги, дратівливістю, тривогою і зниженням продуктивності. У результаті хронічного стресу виникає вигорання: знижується енергія, людина дистанціюється від роботи, з’являється негативізм до роботи.

З боку керівництва та колег важливо, тільки-но ви бачите зміни в поведінці людини, починати розмову про це. Існує багато стадій вигорання, і на певних із них працівник уже не може впоратися з ним самотужки. 

Тому керівник, який бачить, що працівник виснажений, знервований (і має інші ознаки вигорання), може запропонувати йому поговорити: «Я бачу, що ти зараз виснажений, нумо поговорім, що ми можемо з цим зробити».
Тема психічного здоров’я непроста і стигматизована в нашому суспільстві, тому вчитися говорити про це правильно треба починати вже зараз!