Оксана Єфремова,
сексолог-психолог
Ми так багато думаємо, що іноді здається, що ми розучилися відчувати. Відчувати своє тіло, свої емоції, орієнтуватися на свій стан, настрій, бажання та задоволення.
Ми аналізуємо, порівнюємо, вивчаємо теоретичну базу, звіряємо показники і… забуваємо під час всього цього звернути увагу на себе.
Сексуальність – це не аналітичний процес, а насамперед відчуття себе, свого тіла та своїх бажань.
Так, звичайно, ми за замовчуванням думаємо головою про безпеку, це навіть не обговорюється. Але все, що є всередині цих безпечних кордонів, – свобода тіла та задоволення, а не аналіз і мислення.
Як правильно, як нормально, як у всіх… Що я маю відчувати? Як мені зрозуміти, що це гарний секс? Як я зрозумію, що це оргазм?
З одного боку, це важливе запитання, яке я і сама колись собі ставила: це вже воно або ще ні, це оргазм, або мені здалося?
З іншого боку… Як же я тоді була далека від того, щоб відчувати себе, а не оцінювати правильність і відповідність нормі…
Оргазм – це ж не тільки про м’язові скорочення. Вся ця суєта навряд чи коштувала б того, якби все закінчувалося низкою судомних спазмів. Ногу судомить, клітор судомить – теж мені радість.
Адже ми говоримо про задоволення та насолоду? А хто, як не ми самі, можемо відчути, чи задоволені ми тим, що відбувається, чи сподобалося нам, чи отримали ми бажані відчуття?
Коли я дізналася, що ось цей стан цілком собі вважається оргазмом, що я дізналася насправді? Що саме мені так хотілося почути? Що я нормальна. Така, як всі. Можна видихати і не турбуватися, що зі мною щось не так.
Але
Чи була я задоволена, чи сподобалося мені, чи отримала я таке задоволення, якого хотіла? Так я ж і не про це питала, виходить. Бо хто ж мені може відповісти, крім мене самої?
За цим, здавалося б, зрозумілим запитанням «Це оргазм чи ні?» стояло зовсім інше. За ним жила тривога: чи все зі мною гаразд, чи нормальна я, чи вписуюся в стандарти. Мене тієї миті мало хвилювало моє задоволення. Тут я і без всяких запитань знала відповідь.
Сумно про це говорити, але для багатьох жінок досі «гарний секс» оцінюється по тому, чи задоволений партнер і чи не було боляче та дискомфортно. У нашому сексі все ще більше страху, ніж насолоди…
Зокрема – страху, що цей секс не зарахований.
Жіноче тіло здатне на різні варіанти розрядки, ми можемо отримувати різні оргазми і за інтенсивністю, і за палітрою відчуттів. Ми можемо отримувати оргазми від стимуляції клітора руками, іграшками, подушкою і язиком. Від проникнення й різної глибини та інтенсивності фрикцій. Від поцілунків і пестощів всього тіла або якоїсь його окремої зони. Від стиснення стегон або від вправ на прес. Навіть уві сні.
І може виявитися, що технічно це цілком підходить під визначення оргазму, але ось тобі особисто від нього якось ніяк. «Повітряні кульки» є, але не радують.
А може бути й таке, що тоді, коли ти розумієш, що галочка поставлена, оргазм зарахований, можна розслабитися, і ти видихаєш, і розслабляєшся, і нарешті отримуєш задоволення в процесі, і тобі більше не потрібно шукати відповіді на запитання «А чи був оргазм?». Тому що тобі добре, дуже добре, настільки, що не важливо, що це взагалі таке було.
Немає ніякого правильного й неправильного, немає системи оцінювання оргазмів на п’ятірку чи на три з мінусом, крім як у твоїй голові.
І ще, оргазм це не обов’язково тоді, коли стеля падає на голову і все вибухає смарагдами і рубінами, і весь олімпійський комітет аплодує стоячи. Це не парад спецефектів. Технічно це м’язові скорочення. За відчуттями це … приємно, і після цього настає радість. А далі це все відтінки і градація.
Не варто перетворювати насолоду від процесу і почуття задоволення результатом в іспит з оцінками або довідку з допуском в світ оргазмірующіх жінок.
Просто спробуй сфокусуватися на тому, що ти відчуваєш. Ніхто, крім тебе, не знає, чи задоволена ти по-справжньому. Чи подобається тобі те, що з тобою відбувається, як реагує твоє тіло, як реагуєш ти емоційно? Це те, чого ти хотіла? Чи не те?
І нехай задоволення та насолода будуть у тебе якомога частіше, і не тільки в сексі.
