Спочатку пандемія, тепер війна — та попри усе українські підприємці продовжують розвивати свої проєкти. Nail-індустрія — одна з тих сфер, яка за останні роки зазнала сильних змін. Ми поспілкувалися з Вікторією Колодій, засновницею та креативною директоркою мережі MVK, яка розповіла нам про розвиток мережі концептуальних салонів, Академію MVK, розбудову бізнесу за кордоном та власні правила життя.

— Ваш досвід в nail-індустрії складає вже понад 15 років, поділіться, які нові правила ведення бізнесу у війну ви для себе визначили? 

Будувати бізнес у війну — це знаходитися постійно в зоні турбулентності. Ці реалії потребують нових підходів і змінюють в цілому суттєво правила гри. За 10 місяців війни я навчилася бути гнучкою та адаптивною до кожного виклику, з яким доводиться стикатися. На початку війни одним із таких був відтік спеціалістів, які зростали роками в компанії. Зрозуміло, що він був зумовлений бажанням людей знайти безпечне місце. Тому непросто було заново формувати команду. Доводилось в режимі нон-стоп взаємодіяти з HR-менеджером.

Перебої з електроенергією внесли суттєві корективи в організацію робочого процесу. Наразі ми формуємо графіки спеціалістів в індивідуальному порядку і враховуємо всі фактори, щоб зберегти максимальний комфорт на робочому місці. 

Повітряні тривоги розставили чітко пріоритети: безпека команди та клієнтів понад усе. Оскільки запис в салонах доволі щільний, важливо швидко вносити зміни, беручи до уваги ресурс салону та враховуючи потреби клієнтів. Нове правило, згідно з яким я з командою навчилася діяти, — уважно стежити за часом, бо він зараз особливо дорогий для нас. 

Ще я стала більш терпеливою і лояльною. В довоєнний час мною якоюсь мірою керувала гордість та невміння попросити про допомогу — я намагалася зі всім справлятися самотужки. Після 24 лютого відбувся внутрішній надлом, який підштовхнув до того, щоб переглянути кардинально цей підхід. Зараз я сміливо стукаю у двері, які переді мною знаходяться. Використовую всі можливості сповна, щоб бути почутою та заручитися підтримкою.  Вміти бачити можливості та приймати сміливі рішення — це те, що війна теж відкрила в мені.  

— Ви нещодавно відкрили салони в Кракові та Відні, на черзі Барселона, ЛА, Канни та переговори з партнерами щодо запусків в щонайменше 3–5 країнах. Поділіться, як відкрити бізнес у новій країні. Можливо, є поради, лайфхаки, складності чи особливості, які ви помітили з власного досвіду?

Щоб вийти на новий рівень та розширити географію бізнесу, варто почати з базового: проаналізувати цільовий ринок; зрозуміти, де знаходиться потенційний клієнт; вивчити детально його потреби та уподобання й сформувати ключовий ресурс, який відіграє вирішальну роль в запуску бізнесу та його успішності, — укомплектувати команду. Відкриваючи салони у Кракові та Відні, ми орієнтувалися не лише на україномовного клієнта, а й на місцевих — поляків та австрійців.

Історія про те, що ми там комусь потрібні і нас чекають з широкими обіймами — це міф насправді. Поляки та австрійці не витрачають стільки часу на beauty-ритуали, як звикли українці. У них зовсім інший менталітет, інші цінності, свої індивідуальні фізіологічні особливості».

Ми підлаштовуємося під них: змінюємо свою техніку, в якій звикли працювати; проявляємо гнучкість в питаннях сервісу і в підході до клієнтів. Кожен ринок має свої обов’язкові процедурні моменти на стадії підготування бізнесу до запуску. Наприклад, у Відні, щоб у власників салону була можливість надавати послуги нігтьової естетики, потрібно мати ліцензію, яка видається за умови наявності в персоналу медичної освіти та відповідного стажу роботи. Але є ще інший шлях, як альтернатива, — складати іспити німецькою мовою.  

— З перших днів заснування Академії MVK ви прийняли рішення плисти проти течії — популяризувати тренд без тренду і бути вірною філософії “less is more”. Поділіться, з чого почалося ця сторінка вашої історії та як зараз розвивається проєкт.

Ідея створення академії MVK — забезпечити необхідною базою теоретичних та практичних знань майстрів, які тільки починають, та відкрити нові горизонти для тих, хто вже практикує. Це якщо говорити про мікроідею. Більш глобально я керувалась прагненням вивести професію майстра манікюру на один рівень з усіма наявними. Бо це професія, а не просто тимчасовий вид діяльності, який обирають для того, щоб заробити «швидкі гроші». Мені завжди хотілося, щоб слова того, хто обрав її свідомо: «В мене є бажання побудувати успішну кар’єру в цій сфері та стати популярним спеціалістом» — не викликали подиву. Бо тут є потенціал і можливості для росту, професійного вдосконалення, як і будь-де. Питання в іншому: чи вмієш ти бачити ці можливості й чи хочеш? Про розвиток освітньої платформи ми наразі не говоримо. Цей процес в режимі паузи. В нас були, звісно, постійні зовнішні запити, які почастішали після початку війни, що пояснювалося бажанням людей перепрофілюватися. Та ми сфокусовані зараз на власній команді та її безперервному навчанні у зв’язку з масштабуванням бізнесу.