Після успішної 20-річної кар’єри маркетолога та роботи на виборах Оксана Мороз написала книгу «Нація овочів?», у якій відкрила всю правду про маніпулятивні техніки в інтернеті, створення ботоферм і розповсюдження інфовірусів. Ми зустрілися з Оксаною, щоб дізнатися, як не потрапити на гачок прихованої реклами модних дієт, як не заздрити зірковим інста-блогерам і не перетворитися на розповсюджувача паніки і вірусів у соцмережах


Поясніть, будь ласка, чому ми так добре реагуємо на появу інформації про нові суперфуди, дієти і тренування й так швидко цим захоплюємося?


Будь-який тренд є успішним, коли лягає на певне інформаційне підґрунтя, тобто коли у людини виникає на це запит. Якщо ми розглянемо тренд на здоровий спосіб життя, побачимо, що він виник у нашій країні еволюційно — спрощено кажучи, наше суспільство вийшло з 90-х років дефіциту голодним, у 2000-х ми почали їсти все підряд, а зараз ми дружно боремося за здоров’я і розуміємо, що харчування — його складова.

Відповідно, у рамках цього тренду починає формуватися запит на все нові й більш легкі способи швидше стати здоровими. Що таке ЗСЖ насправді? Це цілодобова робота над собою: ти контролюєш своє здоров’я, свої звички, харчування і ще гаруєш у спортзалі. Але такий сценарій дуже важкий для переважної більшості людей, які до нього не готові. Тому на запит бути здоровим починають падати інформаційні віруси, які говорять — ось вам чарівна пігулка, будете їсти, наприклад, авокадо чи ягоди годжі щодня, зможете ходити до лікаря рідше і швидко худнути. Людина хапається за це і з радістю випробовує на собі. Добре, якщо у неї немає негативної реакції, а якщо ще є і плюси, вона тримається за це, як за річ, що виконає функцію чарівної пігулки.


Як у такому разі розрізнити, поява інформації про новий модний суперфуд — це інформаційна вірусна атака, яка спланована для того, щоб ми це неодмінно купили, чи це справді тренд, який виник стихійно за збігом обставин?


Якщо повернутися до того ж авокадо, то, найімовірніше, це не був змодельований вірус, оскільки там немає одного конкретного отримувача вигоди, який безпосередньо заробить на цьому мішок грошей.

Але якщо ми візьмемо дієти і, наприклад, останній тренд — кетодієту, якій нещодавнє схуднення співачки Адель додало нову порцію реклами, ось це — конкретні віруси, оскільки вони звужують усю потребу людей до якогось конкретного простого магічного інструменту.

Згадайте, якийсь час такою була дієта Дюкана і тоді взагалі ніхто не говорив про її мінуси, але водночас яка індустрія на це працювала — книжки, виготовлення продуктів, ресторани! Це приклад того, як на цьому створюється вірус і відпрацьовується схема заробляння грошей. Щоб не потрапити на цей гачок, слід критично вивчати інформацію, яка до вас надходить.


А як убезпечитися від фейкових продуктів і відвертого шахрайства, яке часто добре маскується під виглядом БАДів, тих же суперфудів, кремів, уколів краси?


Варто зробити собі татуювання «Чарівних пігулок не існує». Чесно. Людина, перебуваючи у стресовій ситуації нашого повсякденного життя, прагне знайти щось просте. Але немає простих рішень у складних ситуаціях, просто потрібно це запам’ятати. Скажімо, коли людина приходить до психолога, щоб розв’язати якісь проблеми, що накопичувалися протягом усього життя, правда ж, їх неможливо вирішити за один сеанс? Це алогічно. Так і у будь-якій іншій ситуації. Коли людина стикається з чимось, що для неї складне і незрозуміле, або в неї немає часу, вона шукає те, що дає їй швидкий результат.

Також зверніть увагу на те, як формуються інформаційні повідомлення, які рекламують подібні речі: спочатку подається якась нова інформація, яку до цього ніхто не знав, тобто щось нібито сакральне і сенсаційне, що дає результат, потім вам наводяться приклади чарівного зцілення, плюс додається якась заманлива акція чи пропозиція, яка нібито дає вам змогу тільки сьогодні і зараз зекономити і придбати цей товар чи послугу дуже вигідно. Людина пробує один раз, другий (добре, якщо це не нашкодить), і таким чином вона входить у цей сценарій ходіння за магічними таблетками і приймає, що для кожної проблеми існує магічна зброя.


А якщо людина підсіла на цей гачок, але ще роздумує? Її можна зупинити?


На жаль, це майже неможливо. Коли я працювала на боці, власне, маніпуляторів, я щодня бачила, як люди ведуться на такі речі та як із кожним роком вони це роблять все швидше і легше. Це настільки глобальна проблема, що не можна просто сказати «стоп».

Але можна навчитися розпізнавати маніпуляцію на базовому рівні: наприклад, якщо під такою рекламою ви бачите 30 відгуків, але за жодним із них немає профіля реальної людини, це вже сигнал. Якщо ви бачите повідомлення, яке розганяють боти, це сигнал перевірити інформацію. Але, повторюю, найголовніше у сфері ЗСЖ пам’ятати, що не буває швидких рішень, до якого б тренера чи косметолога ви не потрапили, професіонал вам ніколи не скаже, що ви отримаєте швидкий результат, а натомість дасть вам список, що потрібно робити, та ще й у комплексі з роботою в інших сферах. А тільки-но ви бачите спрощену комунікаційну модель, значить, щось не так.

Ще один інструмент — розібратись у питанні, яке ви хочете вирішити. Це складний шлях, але, щоб правильно приймати рішення, ми маємо трохи в цьому розібратися, це важко, але це захист від шахрайства, захист здоров’я і фінансів. Нікому не вигідно у вас цю свідомість формувати, тому що ви почнете ставити правильні запитання і позбавите такі недобросовісні компанії чи дієтологів та косметологів прибутків. Варто пам’ятати: людина, яка нічого не розуміє, це людина, якою найкраще маніпулювати.


Ще одна проблема останнього часу — засилля коучів, мотиваторів, екстрасенсів і духовних гуру.


Це знову питання про те, що сучасні люди дезорієнтовані та потребують точки опори, чарівника, який скаже, що робити. Це ідеальне підґрунтя як для політиків-популістів, так я для псевдогуру і сект, які обіцяють диво і ті самі магічні пігулки.

Якщо ви проаналізуєте, як говорять псевдоментори і псевдопсихологи, екстрасенси і ворожки, побачите, що вони діють за одним шаблоном: спочатку говорять, що вам дуже погано, а завтра буде ще гірше, але вони самі були в такій ситуації, розповідають, як це переживали, далі наводяться нібито приклади людей, які також пережили це і зцілилися. Тобто все це ґрунтується на бажанні вірити в диво. Диво, яке нічим не підкріплюється, окрім харизми та правильного маркетингу.


Одна з найпоширеніших причин неврозів сьогодні — це чужий успіх, який демонструється у соцмережах, особливо в інстаграмі. Як навчитися не залежати від споглядання чужого красивого життя і водночас не потрапити в ідеальне віртуальне задзеркалля самому, наслідуючи інста-зірок?


Справді, інстаграм — це ідеальна платформа для вірусів, які я називаю «успішний успіх». Людина живе своїм реальним життям, яке завжди смугасте, і водночас поруч є місце, в яке ти заходиш, а там — рай. І ти бачиш ці красиві фото живих успішних людей і думаєш: це я один такий нещасний, у мене одного життя не склалося! Я пам’ятаю на власному досвіді, як написала, що потрапила до лікарні, у відповідь на це багато людей запитали, навіщо ти це зробила? А я хочу, щоб люди бачили максимально збалансовану реальність.

Звісно, у кожного з нас є щось, що не слід виносити на загал, щось, із чим треба балансувати, це завжди можна вибрати, скажімо, якщо ви написали два пости про «успішний успіх», напишіть один про те, як ви його досягаєте. Хоча в останній рік я бачу народження тренду на «справжність», і про це пише багато лідерів громадської думки, вони викладають подібні речі переважно тому, що багатьох із них цей «успішний успіх» загнав у депресію, оскільки вони фактично живуть подвійним життям, їх усі сприймають лише крізь глянцеві зображення, їм важно жити в реальності.


Чи дієво у такій ситуації відписуватися від блогерів, зірок чи друзів, які дратують своїм справжнім чи перебільшеним успіхом?


Насправді, це заперечення реальності. Якщо йти тільки в «обрізання» — цей дуже щасливий, я його викину, а цей дуже нещасний, я від нього теж відпишусь, — ви просто створюєте собі іншу інфобульбашку, але якщо щовечора ви відкриваєте двері цієї бульбашки і виходите в реальний світ, сприймаєте справжню реальність, це має сенс, усе гаразд. Але якщо ви закрили двері, повісили замок і живете лише в цій бульбашці — отримаєте негативні наслідки, оскільки або ви опинитеся лише серед депресивних людей, або будете бачити надзвичайно мізерну частину реальності.

Тому варто пропрацювати своє ставлення до цього. Якщо хочеться заздрити чи постійно писати гейтерські коментарі, то краще звернутися до психолога, а не видаляти друзів у соцмережах. Слід розуміти, що соцмережі — це лише інструмент, а не розв’язання проблеми.


Підсумовуючи, чи можна виокремити головні, базові правила інформаційної гігієни, які допоможуть зберегти і ментальне, і фізичне здоров’я?


Існує головне, навіть не перше, а нульове правило — зрозуміти суть проблеми. Наведу приклад із глобальним потеплінням: останні 20 років усі в принципі розуміли, що воно неминуче, але більшість людей це ігнорувала, оскільки не бачила самої проблеми. Натомість зараз, коли ми бачимо результати на вулиці, ми кажемо — нам потрібне екожиття, тобто ми побачили проблему, зрозуміли, як вона буде впливати на нас, і побачили свою роль, щоб від цієї проблеми захиститися.

Той самий принцип працює і в роботі з інформацією — поки ми не зрозуміємо, що милі й кумедні відео та меми нас не тільки розважають, але й впливають на всі наші рішення, ми не почнемо застосовувати будь-які правила. А коли ми це зрозуміли, починаємо з простих правил:

1. Контроль власної поведінки

Варто зрозуміти — від того, що ми робимо в соцмережі й загалом в інтернеті, залежить те, що ми бачимо і як це може на нас впливати. Тому варто контролювати свої дії, адже, коли ми ставимо лайк певному посту, це бачать інші люди, а коли ми клікаємо на статтю, вона підіймається в рейтингу. Варто задумуватися, чи ми хочемо це зробити, оскільки таким чином ми заражаємо цією інформацією нашу аудиторію. Водночас варто усвідомити, що немає безкоштовної інформації. Якщо це пост друга, ми платимо дружбою, якщо це пост іншої людини, варто спершу подумати, чому я його бачу?

Якщо цим постом поділилися або на нього відреагували тисячі людей, думаємо, можливо, у нас хочуть включити стадний інстинкт і, відповідно, легалізувати коректність цієї інформації? Відкриваємо, дивимося, хто ці тисячі людей, а якщо там є пусті акаунти, значить, хтось за це заплатив через ботруми, ось вам докази вірусу. І тільки після цього ми вирішуємо, чи писати коментар, ставити лайк, робити репост. Таким чином ми зберегли себе і зберегли свою аудиторію. Потрібно інформацію перевіряти — все просто.

2. Створення чистого інформаційного простору

Давайте фільтрувати своє оточення і додавати в друзі тих людей, які пишуть про те, що нас цікавить, а також самим робити те, що цікавить нашу аудиторію, не засмічуючи інфопростір. Чому ми такі дезорієнтовані? Тому що ми втомлені від інформаційного шуму, але ж ми самі його створюємо. Коли людина зробила десятки репостів за день, вона виконала емоційну дію, але не подумала, що це вже енний пост, який падає на іншу людину і перенасичує і її простір.

У такому разі людина перетворюється на переносника вірусу. Якщо вона робить багато репостів і ставить багато лайків, вона точно не встигає профільтрувати інформацію, а значить, передає далі заражену, неперевірену інформацію. Завдяки дотриманню цих елементарних правил ми позбавимося ситуацій, за яких нас втягуватимуть безкоштовно розповсюджувати інформацію, і ми не будемо власноруч погіршувати інформаційний простір.


Оксана Мороз проведе лекцію «Як не стати овочем» і представить книгу у Києві 11 березня у просторі Urban 500 (вул. Б. Грінченка, 9)