Аніта Луценко та Юлія Богдан, авторки програми WOWBODY, розповіли Anywell про те, що стало для них опорою під час війни, про вплив стресу на режим харчування і тренування, відновлення ресурсу та улюблені б’юті-звички.
Як і де вас застала війна?
Аніта: Я була на відпочинку, з однією валізою. Тривожні попередження змусили перенести квиток на тиждень вперед — і саме в цей тиждень почалася війна.
Юля: Ми з чоловіком подорожували Португалією. Коли почалася війна — відразу ж поїхали додому в Краків (ми вже вісім років живемо в Польщі), щоб максимально допомагати біженцям, відправляти гуманітарку.
Які знайшли для себе перші опори, що дали змогу не розклеїтися?
Аніта: Я зрозуміла, що в Україні хаос: люди не знають, що робити, куди бігти, де шукати інформацію, допомогу. Я опинилася в безпеці, тож мала змогу бути зібраною. З перших годин вторгнення зосередилась на публікаціях корисних посилань, інформації про пересування, штаби допомоги, одразу організувалися з дівчатами та допомагали з пошуком і купівлею амуніції, сприяли перевезенням через кордон до України.
Юля: Передусім максимально зосередилися на допомозі тим людям, хто їхав у Польщу. Надавали житло, зустрічали, допомагали їхати далі. Завдань було так багато, що в якийсь момент я зрозуміла, що зовсім перестала їсти, спати і ледве тримаюся на ногах. У той момент я нагадала собі, що також важливо і своєму тілу допомагати проживати всі емоції і напруження. Почала знову практикувати йогу, робити динамічні медитації, вправи на дихання, щоб врівноважити психіку. І після того дала практики в інстаграмі у відкритому доступі, щоб всі могли трохи врівноважити себе і додати сил. Дуже багато людей писали, що перестали спати, почалися нервові зриви, що постійно відчувають небезпеку і не хочеться взагалі прокидатися вранці, руки опускаються від безсилля і неможливості щось змінити.
Через стрес порушили режим харчування і тренувань?
Аніта: Звичайно. Як і у багатьох людей, перші два тижні ніщо не лізло в горло, у мене був великий мінус по вазі. Потім, навпаки, захотілося їсти все і без зупинки. Але це цілком нормально. Реакції на стрес у всіх однакові. Ні про які тренування не було і мови. Просто взагалі не до цього.
Якщо так, як відновлювалися?
Аніта: Через місяць чи два, коли ми «звикли» до нової реальності, стало зрозуміло, що люди, які дістались безпечних місць, у такому ж шоці, і тіло з нервовою системою так само виснажені. Вирішили розпочати безкоштовний марафон від Wowbody в соцмережах, щоденно викладаючи тренування на розслаблення, базові вправи для повернення до фізичної активності, розтяжки. Ми побачили величезний відгук і вдячність за ковток стабільності з минулого життя. Зрозуміли, що розклеєна нація — це не ми! Треба зібратись і діяти, треба допомагати. Ми оголосили про збір донатів за цей марафон — хто скільки зможе — і зібрали близько 300 000 грн. Ми почали закупівлю рацій, бронежилетів, касок, дронів…
Тепер перейдемо до бізнесу. З 24 лютого всі власники бізнесу зрозуміли: так, як раніше, вже не буде. Як ви усвідомили, відчули, що саме потрібно змінювати і в якому напрямку рухатися?
Юля: Перше, що ми зробили, — допомагали людям, які з нами співпрацюють, виїхати з небезпечних місць. Разом з цим волонтерська діяльність — пошук обладнання для військових, збір гуманітарної допомоги… те, що зараз уже стало щоденною рутиною всіх українців.
Про роботу ніхто перші тижні не думав, але підписників та учасниць, звичайно, підтримували. Саме їх відгуки стали індикатором, що ми все робимо вірно і «на часі».
Коли повернулись у режим — заблокували можливість купівлі наших продуктів з території росії і білорусі. І хоча це ніколи не був наш ринок, все ж таки хтось знаходив нас і купував (маємо програми трьома мовами: укр., англ. і рос.). Санкції від нас — це нормальна реакція.
Аніта: Частина наших розробників-програмістів відправилась на фронт, тож ми, звичайно, зупинили свій розвиток, аби перелаштуватися під реальність. Так, ми трансформувалися, максимально зберегли всі робочі місця, працюємо і підтримуємо економіку країни. З початку війни ми запустили дві нові програми та велике оновлення в застосунку. Це завжди була наша місія: підтримувати, допомагати. Просто зараз ми це робимо і за рамками бізнесу.
Якими були перші кроки?
Аніта: Наш продукт і раніше був про здоров’я та піклування. Після першого безкоштовного марафону ми побачили, що людям «на часі», і вони готові повертати в життя звичні ритуали.
Ми хотіли зробити максимум для наших жінок і дівчат, і відтак, окрім безкоштовного марафону, під час війни розробили декілька нових благодійних продуктів — 100% прибутку з продажу надсилаємо ЗСУ.
Спочатку це була електронна книга рецептів і щоденник харчування, а наразі маємо цілу лінійку: і йога, і танцювальні тренування. Люди купують продукт для здоров‘я… та інвестують в ПЕРЕМОГУ!
Юля: Ціни на програму і застосунок також одразу змінили: зробили максимальні знижки за 10 років бізнесу, і це правильно. Вважаємо, що кожен має робити все з думкою про країну і співвітчизників. Ми бачимо, що дівчатам це зараз треба, і раді, що наш продукт може їм допомогти. Особливо активні ті, хто виїхав у безпечне місце, в інші країни.
Ми хочемо підтримати всіх. Так з’явився другий безкоштовний марафон піклування про себе і вже традиційні суботні тренування в прямому ефірі. Вдячність від дівчат приймаємо у вигляді донатів 😉
Ви працюєте з людьми. Як змінилися їхні настрої зараз? Чи стали вони менше піклуватися про тіло? Чи, можливо, більше?
Юля: На початку війни про тіло не було і мови, усі були в стресі, намагалися максимально врятувати себе і родину. Напруження сягало рівня 100 відсотків, і було дуже складно повернутися до режиму. Багато хто писав, що немає сил, немає бажання щось робити. І це нормально, бо організм величезну кількість енергії витрачав на інші важливі справи. Багато хто писав, що перестав спати, про постійні переїдання або, навпаки, що нічого не хочеться, що перестали відчувати себе. І тому ми почали проводити безкоштовні марафони, де давали дихальні вправи, практики регуляції нервової системи, вправи для хребта, м’язів спини, щоб допомагати тілу розслаблятися.
Чи є якісь універсальні поради, як знаходити в собі сили і триматися на плаву? Особливо після безкінечного скролінгу новин.
Юля: По-перше, дозувати новини і концентруватися на домашніх справах. Для психіки дуже важливо відчувати, де ви є фізично і що робите. Бо з новинами ми емоційно і ментально в одному місці, а фізично — в іншому. І цей розлад максимально розгойдує нерви. Тому іноді переключайтесь на «тут і зараз» і давайте відпочивати голові.
По-друге, якщо є можливість, щодня бувайте на природі. Спів птахів, свіже повітря балансує тіло і розум. Додає сили.
По-третє, тренування щодня. Але це не повинні бути активні заняття на виснажливість, навпаки. 10–15–20 хвилин — і цього достатньо, щоб знову зібратися і робити те, що необхідно.
А як ви знаходите у собі ресурс працювати й допомагати іншим? Можливо, є якісь лайфхаки, як-от планування одного дня чи, навпаки, погляд далеко в прекрасне майбутнє?
Юля: Так, планування на день зараз якнайкраще допомагає не загубитися, тому що мозок постійно намагається слідкувати за новинами, соцмережами, і якщо не діяти за планом, день минає дуже швидко і нічого не встигаєш.
Режим, де обов’язково є тренування або ранкова зарядка і три прийоми їжі, щоб були сили.
Практики розслаблення перед сном, щоб допомогти тілу і мозку відновитися.
Зараз ми живемо в постійній турбулентності й невизначеності. Як не давати зовнішнім умовам впливати на себе?
Юля: Хочемо ми чи ні, але на нас завжди буде впливати зовнішній світ. Неможливо відокремити себе від навколишнього життя. Тому дуже важливо навчитися балансувати свою психіку і емоції. Знаходити спокій всередині, хоч на деякий час, щоб відпочити і відновитися. Допоможуть у цьому медитації, дихальні вправи, тренування. Через роботу з тілом, з внутрішнім світом ми впливаємо на сприйняття життя зовні.
Багато хто соромиться зізнатися, але на людей війна вплинула і позитивно. Хтось нарешті зайнявся роботою, про яку мріяв, дисциплінувався і т. д. Які зміни відбулися з вами?
Аніта: Я почала вивчати історію України не тому що це необхідно, а тому, що мені вкрай важливо стало зрозуміти коріння і з’ясувати історичний зв’язок України та росії.
Юля: Я почала говорити і проводити заняття українською. Стала більш зібраною, більше прислухаюся до себе.
Розкажіть про ваш б‘юті-догляд. Що зі звичного залишилося? Що з’явилось нового? Як піклуєтеся про шкіру обличчя?
Аніта: Давайте чесно: ми всі постаріли на 10 років, у всіх нас лізе волосся, ми всі боїмося, що станемо лисими… зморшки — тепер невід’ємна частина. Я почала активніше робити фейсмасаж зранку, просто своїми руками рятувати обличчя. І це спрацювало.
Юля: Щоранку я масажую шкіру голови і обличчя. Це покращує кровообіг і прибирає зайве напруження. А ось догляд залишився такий самий: очищення, тонік, зволожувальний крем.
