Як стрес впливає на наш організм: розповідає ендокринолог

Наталія Самойленко,
дієтолог-ендокринолог і засновниця клініки дієтології

Стрес давно вже став звичною частиною нашого життя, і про його шкідливість говорять на кожному кроці. Дійсно, протягом багатьох років вважалося, що стрес загострює різні хвороби: від застуди до серцево-судинних, а ще прискорює процеси старіння й спричиняє різні соматичні розлади.

Розглянемо таке поняття, як еустрес — тобто позитивний вид стресу, який покращує наше функціонування, підвищує функціональний резерв організму, внаслідок чого відбувається адаптація до стресу. Якщо говорити коротко, то еустрес має два значення: «стрес, який спричинений позитивними емоціями» й «несильний стрес, який мобілізує організм».

1. Короткочасний стрес здатний позитивно впливати на розумові здібності, оскільки сприяє появі нових зв’язків між нейронами. Коли щось або хтось змушує нас нервувати, вмикається захисна реакція — глибоке дихання. З його допомогою ми швидше заспокоюємося, концентруємося й ухвалюємо правильне рішення. 

2. Стрес покращує роботу імунної системи. Еустрес запускає продукування гормонів, що «скликають» імуноцити на війну з інфекцією, навіть якщо її в організмі ще немає. Нетривала стресова ситуація активізує імунітет.

3. Загартування стресом корисне, бо короткостроковий стрес виконує роль природного тренінгу особистісного росту — як у фізичному аспекті, так і ментальному.

У багаторічному дослідженні було доведено, що люди, які пережили кілька життєвих ситуацій із помірним стресом, були більш здоровими й успішними, ніж люди з численними труднощами й люди, які взагалі не натрапляли на труднощі.

Також стрес підвищує продуктивність: досить згадати останній дедлайн, щоб зрозуміти, що попри хвилювання та напруженість, у ці моменти ми максимально зосереджені й ефективність роботи зростає.

4. Стрес робить людей товариськими й комунікабельними. Причиною цього є гормон окситоцин, який виділяється, коли ми обнімаємося, кохаємося, спимо без одягу, гладимо тварин, відчуваємо зв’язок з оточенням, а також і під час стресу.

Цей нейрогормон скеровує нас на пошуки соціальної підтримки, аби поділитися своїми емоціями, а не тримати їх у собі.

Не менш важливим за наявність самого стресового чинника є наша реакція на нього: дослідженнями доведено, що ті, хто сприймає стрес як посильне випробування, ніякого руйнівного впливу від нього не зазнали.

Однак якщо стресові ситуації у вашому житті регулярно сягають рівня: «Я так більше не витримаю!» й організму доводиться постійно мобілізовуватися для боротьби з надпороговими подразниками, то зриву природних механізмів адаптації не уникнути. 

Тоді починають виникати проблеми зі здоров’ям, вигорання на роботі та інші неприємності.

Негативні прояви хронічного стресу:

• порушення роботи життєво важливих органів (серцево-судинної, травної, нервової систем);
• щоденні проблеми зі здоров’ям: головний біль, порушення травлення й апетиту, безсоння;
• поява шкідливих звичок (так звані «запивання» та «заїдання» стресу);
• агресивність, тривожність, підвищена збудливість тощо.

Аби непередбачувані події у вашому житті не перейшли у категорію руйнівного «дистресу», потрібно уникати його накопичення, даючи вихід емоціям: спорт, дозвілля у задоволення, прогулянка, малювання чи будь-які інші методики заспокоєння й відпочинку, які допомагають персонально вам. 

Увімкніть логіку та об’єктивність і намагайтеся зрозуміти, що від надмірних хвилювань краще не стане. Гормональний коктейль з хронічно високих рівнів кортизолу та адреналіну ще нікому не йшов на користь. Тому активуємо раціональний підхід до стресового фактора й вчимось сприймати його як шлях до розвитку й розширення своїх можливостей.