Наталія Самойленко,
дієтолог-ендокринолог і засновниця клініки дієтології

Стрес давно вже став звичною частиною нашого життя, і про його шкідливість говорять на кожному кроці. Дійсно, протягом багатьох років вважалося, що стрес загострює різні хвороби: від застуди до серцево-судинних, а ще прискорює процеси старіння й спричиняє різні соматичні розлади.

Але що, як стрес може бути не тільки небезпечним, але й корисним? 

Розглянемо таке поняття, як еустрес — тобто позитивний вид стресу, який покращує наше функціонування, підвищує функціональний резерв організму, внаслідок чого відбувається адаптація до стресу. Якщо говорити коротко, то еустрес має два значення: «стрес, який спричинений позитивними емоціями» й «несильний стрес, який мобілізує організм».

Розширимо діапазон уявлень про корисний стрес, назвавши його плюси:

1. Короткочасний стрес здатний позитивно впливати на розумові здібності, оскільки сприяє появі нових зв’язків між нейронами. Коли щось або хтось змушує нас нервувати, вмикається захисна реакція — глибоке дихання. З його допомогою ми швидше заспокоюємося, концентруємося й ухвалюємо правильне рішення. 

2. Стрес покращує роботу імунної системи. Еустрес запускає продукування гормонів, що «скликають» імуноцити на війну з інфекцією, навіть якщо її в організмі ще немає. Нетривала стресова ситуація активізує імунітет.

3. Загартування стресом корисне, бо короткостроковий стрес виконує роль природного тренінгу особистісного росту — як у фізичному аспекті, так і ментальному.

У багаторічному дослідженні було доведено, що люди, які пережили кілька життєвих ситуацій із помірним стресом, були більш здоровими й успішними, ніж люди з численними труднощами й люди, які взагалі не натрапляли на труднощі.

Також стрес підвищує продуктивність: досить згадати останній дедлайн, щоб зрозуміти, що попри хвилювання та напруженість, у ці моменти ми максимально зосереджені й ефективність роботи зростає.

4. Стрес робить людей товариськими й комунікабельними. Причиною цього є гормон окситоцин, який виділяється, коли ми обнімаємося, кохаємося, спимо без одягу, гладимо тварин, відчуваємо зв’язок з оточенням, а також і під час стресу.

Цей нейрогормон скеровує нас на пошуки соціальної підтримки, аби поділитися своїми емоціями, а не тримати їх у собі.

Не менш важливим за наявність самого стресового чинника є наша реакція на нього: дослідженнями доведено, що ті, хто сприймає стрес як посильне випробування, ніякого руйнівного впливу від нього не зазнали.

Поки що все видається цілком оптимістичним (наголошуємо: за умови короткотривалості й помірної дії стресу). 

Однак якщо стресові ситуації у вашому житті регулярно сягають рівня: «Я так більше не витримаю!» й організму доводиться постійно мобілізовуватися для боротьби з надпороговими подразниками, то зриву природних механізмів адаптації не уникнути. 

Тоді починають виникати проблеми зі здоров’ям, вигорання на роботі та інші неприємності.

Негативні прояви хронічного стресу:

  • порушення роботи життєво важливих органів (серцево-судинної, травної, нервової систем);
  • щоденні проблеми зі здоров’ям: головний біль, порушення травлення й апетиту, безсоння;
  • поява шкідливих звичок (так звані «запивання» та «заїдання» стресу);
  • агресивність, тривожність, підвищена збудливість тощо.

Аби непередбачувані події у вашому житті не перейшли у категорію руйнівного «дистресу», потрібно уникати його накопичення, даючи вихід емоціям: спорт, дозвілля у задоволення, прогулянка, малювання чи будь-які інші методики заспокоєння й відпочинку, які допомагають персонально вам. 

Увімкніть логіку та об’єктивність і намагайтеся зрозуміти, що від надмірних хвилювань краще не стане. Гормональний коктейль з хронічно високих рівнів кортизолу та адреналіну ще нікому не йшов на користь. Тому активуємо раціональний підхід до стресового фактора й вчимось сприймати його як шлях до розвитку й розширення своїх можливостей.