Війна принесла смуток, страх та горе в багато українських сімей. У кожного з нас є рідні, друзі чи знайомі, яким необхідна підтримка. Але нас ніхто не вчив, як це робити. Як допомогти людині вистояти в складних життєвих обставинах? Разом із психологинею програми психоемоційної стабілізації «Незламна мама» від «Фонду Маша» Іриною Басістою ми розібрали основні «закони» підтримки. Вивчаємо й допомагаємо!
психологиня
Підтримка важлива не лише в кризових ситуаціях. Правильні слова допомагають розправити крила й рухатися далі. Але сьогодні поговоримо саме про підтримку в біді.
– На групах підтримки жінок я часто чую: «Мене не розуміють», а «ти як?» — дратує», — говорить психологиня програми «Незламна мама» від «Фонду Маша» Ірина Басіста. — І хоча українки потребують підтримки від інших, та й охочих надати її достатньо, випадків якісної підтримки дуже мало. Стосунки і комунікація — це цілюще джерело, яке може допомогти триматися зараз і відновлюватися потім. Тому дуже важливо вчитися підтримувати так, щоб інші поряд зростали, та й самим шукати коло друзів і знайомих, які здатні правильно підтримати.
Що не варто говорити, коли хочете підтримати людину:
1. «Все буде добре»
Насправді ніхто не знає, як буде. Тому ці слова — пуста шаблонна фраза. І нею ми знецінюємо реальні переживання людини.
2. «Як ти?»
Дуже загальні слова, що зазвичай дратують. Адже не розумієш, це чергова фраза чи людина справді готова зануритися у твої переживання й почути цілу історію.
3. Порівняння з якимись іншими обставинами, людьми тощо: «А от у моєї подружки…»
Це, знову ж таки, знецінює досвід конкретної людини. Ми всі різні й можемо впоратися з ситуаціями теж по-різному.
4. «Ти сильна — ти впораєшся»
А що робити, якщо не виходить? Якщо важко? Ця фраза породжує відчуття провини, якщо ти не маєш сил впоратися. І зрештою викликає знецінювання й розчарування в собі.
Ну і, звісно, уникати людини, бо не знаєте, що їй сказати, — погана ідея. Краще навчитися правильної підтримки.
Що варто говорити, щоб підтримати:
1. «Як я можу тебе підтримати?»
Це запитання, з якого варто почати. Воно пояснює, що вам не байдуже, що ви готові бути поряд і допомагати, просто не знаєте як.
2. Пропонуйте свої варіанти підтримки
Так ви дізнаєтеся, чи підходить ваш спосіб допомоги людині. І ще раз покажете, що вам справді не байдуже.
3. Пропонуйте не слова, а дії
Наприклад, покличте на прогулянку; заберіть дітей, а мама нехай отримає час на себе; організуйте відпочинок; приготуйте та принесіть вечерю. Зробіть щось, що дозволить людині зняти із себе тягар щоденних обов’язків і дозволить видихнути й переключитися.
4. Якщо телефонуєте, то запитуйте щось конкретне: «Як твій настрій?», «Як минув день?»
Скажіть людині, що ви думаєте про неї й хочете підтримати. І що для вас важливо бути поряд. Не розпитуйте про події, що травмували, а підтримуйте актуальну розмову.
5. Якщо все ж ставите запитання, то будьте обережні й готові приймати та витримувати будь-які емоції (злість, сльози, страх).
Про проєкт:
Програма реабілітації «Незламна мама» спеціально розроблена фахівцями з психології та посттравматичних розладів для жінок та дітей, які постраждали від війни. Це 3-тижневий офлайн-табір, де з учасниками проєкту працюють психологи. Потім жінки можуть продовжити роботу з психологом в онлайн-форматі, у проєкті «Незламна мама. Жити далі».
Допомогти українкам відродитися, щоб відродити країну, можна тут: https://send.monobank.ua/jar/Aei3fGkiSR
