Збирай сміття, крути гілля, рятуй планету!

В останні роки термін sustainable закріпився виключно за fashion. Можливо, тому що своя сорочка ближче до тіла, по одягу зустрічають і тому що саме індустрія моди — найбільш ненажерлива гідра з точки зору споживання. 

Не всі знають про випадок, коли старенький дах однієї з фабрик Бангладешу раптом обвалився і поховав під собою тисячі працівників. Вони шили речі для C&A, брендів групи Inditex, Primark. Згодом у сукнях Primark пізніше знаходили записки з криками про допомогу («Змушують працювати годинами без відпочинку»), вони були вшиті поруч із лейблом. Саме цей випадок дав поштовх мирному опору і виникненню свідомої, sustainable-моди. Свідомі модники навчилися ремонтувати одяг, перейшли на індивідуальний пошив, вінтаж, почали використовувати оренду одягу й екологічні тканини. Не на останньому місці етичне ставлення до рук, які цей одяг роблять, і дотримання прав тварин.

Але поняття sustainable із часом почало проникати абсолютно в усі сфери життя. Зокрема, у сферу туризму. До пандемії популярні напрямки страждали від надто великої кількості туристів, і завданням експертів галузі став пошук шляхів відновлення і розвитку туризму без шкоди довкіллю. 

Йдеться не просто про зелений туризм — відпочинок на фермах чи екологічний — подорожі на велосипедах чи електрокарах без вуглецевого сліду в місця, максимально збережні від антропоцену. Новий тренд життя і подорожей — саме сталий чи то свідомий туризм не просто про «не нашкодь», а про «принеси користь». 

Час All inclusive піти на смітник, а первісному туризму часів його народження стати мейнстримом. Єдиний формат повернення до сталості, рівноваги, балансу, свідомості, стійкості, який би термін ви не обрали, сьогодні — sustainable. Але не будьте параноїками. Не треба їхати до Яремча, щоб виключно збирати сміття вздовж шумливого Прута. Споживайте місцеву рибу, відмокайте в чанах, купуйте місцеві чаї й капці, отримуйте задоволення. У відповідального туриста не «все заради блага туриста», а «благо заради всіх». 

Моя компанія GLOSSARY теж вирішила зробити черговий крок у своїй sustainable-діяльності. Віднині ми будемо більше подорожувати й робити це свідомо! Зараз саме час подумати про розвиток внутрішнього стійкого туризму та розповісти вам про красу України. 

І найкращої дати для старту, ніж Всесвітній день захисту довкілля — 5 червня годі було вигадати. Впродовж цілого місяця напередодні я зі своєю командою планувала sustainable-подорож вихідного дня, куди запросила небайдужих до захисту довкілля селебрітіс. Зараз покроково поділюся з вами цим чудовим досвідом, тому що перший млинець вийшов не нанівець. Ця поїздка ще більше закохала мене в Україну і ще більше зміцнила моє бажання бути корисною саме тут, а не в Тоскані чи на Лазуровому узбережжі.

Метою нашої поїздки були Маліївці, маєток Орловських — один із небагатьох, який зберігся настільки добре попри свій поважний 200-річний вік. Він, до речі, абсолютно ідентичний замку з фільму «Гордість і упередження» з Кірою Найтлі в головній ролі. Резиденція польських магнатів Орловських свого часу могла посперечатися за розкішшю з палацами Франції. А навколишній парк навряд чи тоді поступався уманській «Софіївці». 

Після творчої роботи прямо на галявині маєтку ми влаштували пікнік з органічних продуктів місцевого виробництва. Хліб із печі, спаржа, сири, гриби, суп буябез із риби, виловленої в річці Ушка ранком. Споживання їжі землі, на якій гостюєш, — теж частина стійкого туризму. 

Сталий туризм, як на мене, єдиний вид відпочинку, коли природа не друкує вам чеки. А ще чеків вам не друкує музика. Вже ввечері, коли ми їхали з Маліївців назад до Хмельницького — а це 60 кілометрів по розбитій дорозі, — ми відвідали костел святого Йосипа Обручника в Підлісному Мукарові, аби послухати органну музику. Завдяки їй, мов у машині часу, рушили в минуле, де не було кінотеатрів, електроніки, а тільки чисті звуки, які наповнювали чисте повітря.

З собою ми взяли на згадку спаржу й оберемки лаванди. І це теж важливий момент. Сувеніри треба купувати — це підтримка роботи людей там, звідки ви повертаєтеся додому, але в рамках сталого відпочинку це мають бути не пилозбірники, а речі, якими ви будете користуватися, чи їжа, якою будете ласувати, згадувати гостинність землі, яка вас прийняла. 

За даними ООН, нині 55% населення світу проживає в містах, тому Національна туристична організація України 2021 рік оголосила роком міського туризму. А я хотіла б, щоб ледь не все наступне десятиріччя, допоки це не стане стилем життя загалу, а не тільки невеличкої частки свідомих людей чи активістів, ми говорили про сталий туризм. 

Мене не лякає, що ООН роком сталого туризму оголошувала 2017-й і тоді наголос було зроблено на необхідності всім країнам світу розвивати регіони, робити привабливою для туристів саме сільську місцевість, аби знизити нерівність між регіонами однієї країни й дати роботу місцевим жителям.

Умовно: в Києві та Хмельницькому мешканці мають почуватись однаково гідними. Тому не треба привабливими робити міста, роздивімося довкола і максимально докладемо зусиль не у столиці. 

Критерії стійкого туризму Глобального союзу зі стійкого туризму, до речі, включають 37 стандартів. Так, маючи час на відпочинок, одиниці вбивають у гугл «стійкий туризм» і «якісний готель», але мені приємно, що спосіб життя людей стає дедалі свідомішим. Згідно з нещодавніми опитуваннями Booking.com, Sustainable Travel Report, Exodus Travel Report, 70% респондентів віддадуть перевагу готелю, який має сертифікат екологічності. 90% туристів за кордоном вважають за потрібне мандрувати етично і 70% туристів віддадуть перевагу компанії, яка підтримує соціальні ініціативи, відбирають постачальників їжі й мийних засобів саме на своїй території.

Ми на вихідних були на Хмельниччині, але скільки в Україні місць, яким потрібна наша увага. Скільки промислових покинутих місцин, і зараз стосовно кількох ми теж розробляємо варіанти сталих подорожей. Бо конкретно в цьому напрямку ідеальним прикладом розвитку непривабливих для туристів регіонів для мене є німецьке індустріальне мономісто Фельклінген. Місцевий металургійний комбінат зачинили, а місто перетворили на індустріальний величезний музей, і 300 тисяч туристів на рік їдуть туди не просто погуляти, а саме продовжити згідно з задумом місцевої влади й далі видозмінювати це місто.