Чому ми можемо не почуватися сексуально і як із цим працювати

Марія Флерко
Психотерапевтка

Сексуальність — річ тонка. Але, мабуть, більшості з нас хочеться почуватися привабливим і з партнером, і наодинці з собою. Що таке сексуальність, чому ми іноді не почуваємося такими і як працювати разом зі своєю сексуальністю — з’ясовували з психотерапевтом.

Для початку хочеться зауважити, що сексуальність — це не щось закостеніле і статичне. Це рухлива матерія, на яку впливає багато факторів і яка може видозмінюватися в міру того, як змінюється сама людина. Сексуальність — це не тільки про секс безпосередньо, а й про те, як людина відчуває життя, це частина її особистості.

Сексуальність притаманна кожній людині — у когось вона може бути яскраво вираженою, у когось полохливою ​​і прихованою.

Як саме інша людина переживає свою сексуальність, ми навряд чи знаємо напевне. Скоріш, можемо тільки здогадуватися.

Часто люди не відчувають свою сексуальність тому, що мало знають про себе. Що їм подобається, які вони, чого хочеться саме зараз і в якому вигляді. Важливо розуміти, що сексуальність буває різною і для кожного вона своя. Вона може бути відвертою, може бути дистантною, може бути ніжною, а може — еротичною. І по суті, кожна людина сама робить вибір, показувати свою сексуальність усім, зберігати для близької людини або тільки для себе.

Соціокультурні фактори

Вплив мас-медіа на сприйняття людиною себе в наш час, як і раніше, дуже великий. Попри те, що існує бодіпозитив, у нашій культурі приймати себе, своє тіло і тіло інших людей поки не дуже й уміють. Нехай тема сексу зараз не так табуйована, як кілька десятків років тому, але спробуйте поговорити про нього зі сторонньою людиною або сказати слово «мастурбація» у громадському місці й побачите, що секс багато хто сприймає як щось ганебне.

Має значення і те, як людина ставиться до свого тіла — чи сприймає вона себе реалістично і чи добре їй із цим. Якщо ви знаєте про свої недоліки й вам комфортно з ними, це не завадить бути сексуально впевненим.

Але дуже часто люди намагаються відповідати стандартам краси, не бачать себе прекрасними в тому, якими вони є, не проявляють турботу про себе. Це може навіть доходити до розладів сприйняття тіла.

На жаль, у нас мало сексуально-просвітницької діяльності. Через це, наприклад, підлітки, перебуваючи на стадії сексуального розвитку, звертаються до штучної порноіндустрії.

 Штучної, тому що на екрані показують далекий від реальності секс: статевий член в актора довший, ніж у середньостатистичного чоловіка, сексуальний акт триває довше, а жінка відчуває кілька оргазмів поспіль.

У реальності ж секс іноді буває дуже безглуздим і кумедним заняттям, яке, однак, приносить масу задоволень. Нереалістична ідеальна картинка впливає на ставлення людини до своєї і чужої сексуальності й сексу загалом.

Родина — це середовище формування сексуальності в пубертатний і передпубертатний період життя людини. Якщо в сім’ї секс — табуйована тема, батьки не спілкуються з дитиною про нього або говорять, що секс для неї під забороною, у підлітка вибудовується відповідне ставлення до статевого акту. Або якщо вдома прийнято, що отримувати задоволення — це погано і соромно, то в майбутньому можуть виникнути проблеми із задоволенням під час сексу.

Велике значення має оточення: друзі, однокласники, які транслюють на однолітків своє ставлення до сексу і свої переживання.

Травма — фізична або психологічна, яка вплинула на людину. Це може бути як одиничний випадок, так і систематичний вплив.

Якщо людина не впевнена у собі, вона боїться нових знайомств, зв’язків, не наважується на нові справи, з плином часу страх невдач може ставати сильнішими, а ступінь сексуальної незадоволеності вищим. Чим довше тягнути, тим складніше буде впоратися з труднощами в цій делікатній сфері.

Перше і дуже важливе: пізнати себе. Відчувати, що і як вам подобається, а що ні, який ваш діапазон прийнятності, які бажання і потреби. Як можна стати сексуальнішим, не знаючи, що сексуальність значить особисто для вас? Що подобається вашому тілу, які дотики йому приємні, а які ні.

Робити собі приємно — теж важливо. Адже якщо ви не знаєте, що приносить вам задоволення, радість і захват, то як це може дізнатися інша людина?

Банально, але, наприклад, фотографія у стилі «ню» може допомогти людині побачити свої естетичні сторони. Це як психотерапія. Але важливо, щоб ви могли довіряти фотографу, а він міг розкрити вас у цьому процесі.

Тут справа в руках обох партнерів. Якщо один із них відчуває скутість, не може розслабитись і розкрити свою сексуальність, інший може спробувати «висвітити» своїм бажанням і пристрастю ті сторони, які він помітив і полюбив у партнері, з надією, що інший себе побачить із боку. Так, підтримуючи й показуючи один одному щось прекрасне, що є в кожному з нас, можна підвищити впевненість.

Можна впроваджувати у своє життя маленькі експерименти: пробувати щось нове в сексі, просто включити світло, якщо зазвичай ви займаєтеся ним у темряві, розглянути партнера, придивитися до нього ближче. Або ж можна побути якийсь час без сексу, щоб скучити одне за одним і підігріти інтерес.

Якщо ж партнер не хоче сексуальної близькості зовсім і це заважає стосункам, варто звернутися до психотерапевта, щоб з’ясувати причину.

Але перш ніж починати терапію, важливо, щоб обидва партнери були чесні в цьому один перед одним і собою: чи готові вони працювати та змінюватися.

Можливо, одному з партнерів комфортно жити без сексу, а може, є спосіб вплинути на це спільно.

І ми знову повертаємося до того, що сексуальність індивідуальна, ви можете хотіти її показувати або розкриватися лише з партнером. Головне, знати, як вам добре, і робити саме так.